WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Використані методи дослідження - Реферат

Використані методи дослідження - Реферат

антибіотикограм. У середньому для цього потрібно було від 4 до 15 діб.
Первинний висів досліджуваного матеріалу проводили на цукровий агар, 5% кров'яний агар, середовище Ендо, агар МРС, анаеробний гемагар із необхідними для культивування ОАБ добавками (збагачений геміном, менадіоном, твіном-80, гемолізованою кінською або людською кров'ю і вітаміном К). Живильні середовища готували самостійно у лабораторії, використовуючи сухі середовища.
У основу схем і методів ідентифікації всіх виділених культур та таксономічне положення бактерій визначали у відповідності з даними "Bergey's Manual of Systematic Bacteriology" [173, 174 , 175].
Окрім того частина штамів стафілококів і стрептококів ідентифікована за допомогою слайд тестів ("Difco", США; "bioMerieux", Франція), ЛБ за допомогою "Системи індикаторних папірців для ідентифікації лактобацил" (СІП-Л) (Нижньо-Новгородський науково-дослідний інститут епідеміології і мікробіології, Росія).
Аналіз одержаних результатів починали з бактеріоскопії нативного матеріалу. Фарбування препаратів проводили по методу Грама у модифікації Kopeloff N. [159]. При мікроскопії враховували грамприналежність, морфологію мікроорганізмів, інтенсивність і тип фагоцитозу. Потім ці дані співставляли з даними, одержаними при вивченні вирослих колоній.
Анаеробні культури випробовували на аеротолерантність - здатність до росту у мікроаерофільних або аеробних умовах. При позитивному результаті цього тесту культуру відносили до ФАБ або мікроаерофілів, при відсутності росту - до ОАБ.
Ідентифікація мікроорганізмів проводилася за їх культуральними, біохімічними, морфологічними ознаками і використанням діагностичних дисків з ванкоміцином, канаміцином, пеніциліном, неоміцином, еритроміцином і деяких інших.
Вивчення чутливості до антибактеріальних препаратів проводили методом дифузії в агарі з використанням стандартних дисків. У випадкувідсутності стандартних дисків до деяких препаратів, зокрема до похідних 5-нітроімідазолу (тінідазол, орнідазол), використовували метод двохкратних розведень у рідкому живильному середовищі.
Вивчення культуральних і морфологічних характеристик бактеріальних культур проводилося з використанням світлової, темнопольної, фазово-контрастної, стереоскопічної і люмінесцентної мікроскопії.
Виділення Gardnerella vaginalis проводили в атмосфері вуглекислого газу на анаеробному кров'яному агарі з додавання гентаміцину сульфату, налідіксової кислоти і амфотерицину В в адекватних пропорціях [159].
Gardnerella vaginalis ідентифікували як колонії з характерним бета-гемолізом і морфологією. При мікроскопії виявляли грамнегативні або грамваріабельні короткі, палички. Реакція на каталазу і оксидазу від'ємна, характерна антибактеріальна чутливість (стійкі до сульфаніламіду і чутливі до бацитрацину, з ознаками ферментації крохмалу, інгібіція 3% розчином перекису водню, від'ємна каталазна реакція, гідроліз гіпурата). Колонії Gardnerella vaginalis маленькі, рівні, повні.
Попередня ідентифікація проводилася у відповідності з наступними критеріями:
1)оцінка морфології колоній - колонії маленькі, сірі і випуклі з полем гемолізу або без нього;
2)забарвлення по Граму - на мазках з середовища були одержані грам - негативні і грамваріабельні поліморфні палички з заокругленим кінцем. Вони розташовані поодиноко або маленькими групами;
3)біохімічна ідентифікація - проводили посіви підозрілих колоній на крохмальний агар. Виросші колонії тестували на інгібування 3% розчином перекису водню і утворення каталази. Звертали увагу на бета-гемоліз. Для визначення чутливості використовували метод дисків з сульфаніламідом, бацитрацином [74, 159].
Кількісний аналіз мікрофлори піхви проводили як для аеробних і ФАБ, так і для ОАБ. Для кількісного визначення аеробних і ФАБ використовували метод секторальних посівів за способом Gould. Суть метода полягає у наступному: забір матеріалу проводили ватним тампоном, який потім вміщували у пробірку з 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, добре перемішували і проводили посів на кров'яний агар бактеріологічною петлею на 1-й сектор чашки Петрі (30-40 штрихів).Після цього петлю пропалюють і виконують 4 штрихових посіви з 1-го сектору у 2-й, аналогічним чином із 2-го сектору в 3-ій, а з 3-го в 4-й, пропалюючи петлю після пересіву з кожного сектору. Чашки інкубують при температурі 37оС 18-24 години, після чого підраховують число колоній, які виросли в секторах. Кількість бактерій у 1 мл піхвового вмісту визначають по таблиці і результат перемножували на 5 [74, 159, 160].
Для кількісного визначення ОАБ матеріал одержували стерильним одноразовим шприцем (0,01 мл) заднього піхвового склепіння, який зразу ж засівали в 1 мл серцево-мозкового бульйону, який містить індикатор резазурин. Після доставки матеріалу у мікробіологічну лабораторію проводили серійні розведення. З кожного розведення 0,1 мл засівали у пробірку з серцево-мозковим бульйоном, збагаченим геміном, цистіном, вітаміном К і твіном-80. Культуру інкубували в анаеростаті. Підрахунок колоній проводили за спеціальним методом [74, 159].
У новонароджених і плодів проводили мікробіологічне дослідження вмісту ротової порожнини, шлункового вмісту, кон'юнктиви, шкіри голови і ділянки пупка.
Вміст ротової порожнини одержували при допомозі одноразового стерильного шприца або стерильного ватного тампона до відсмоктування слизу з дихальних шляхів новонародженого, а у плодів зразу ж після МВ.
Шлунковий вміст для посіву одержували при допомозі катетера для катетеризації центральних вен до первинного туалету новонародженого, а у плодів зразу ж після МВ.
Посів із кон'юнктиви у новонароджених проводили до першого закапування антисептика, а у плодів зразу ж після МВ. Забір матеріалу проводили стерильним ватним тампоном.
Матеріал для посіву зі шкіри голови і ділянки пупка відбирали за допомогою стерильного ватного тампону обертальними рухами від центру до периферії участка забору до первинного туалету новонародженого, а у плодів зразу ж після МВ.
З метою об'єктивної оцінки одержаних лабораторних даних проводили визначення середнього арифметичного (М), похибки середнього арифметичного (m). Достовірність різниці (величину р) визначали за таблицями Стьюдента-Фішера. Математична обробка результатів дослідження проводилася на персональному комп'ютері.
Loading...

 
 

Цікаве