WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Проносні і проти проносні засоби - Реферат

Проносні і проти проносні засоби - Реферат

ранком. Ці засоби використовують при гострих і хронічних запорах, метеоризмі. Засоби, які містять антраглікозиди, у великих дозах можуть викликати біль у животі. З обережністю їх необхідно призначати вагітним жінкам, хворим із захворюванням печінки, нирок. Використовують препарати з кореня ревень- містить: антраглікозиди, таноглікозиди (в'яжуча дія), смоли та ін. Виготовляють порошок, таблетки, сухий екстрат, сироп. І малих дозах проявляють в'яжучі дію (закріплюючий ефект): таноглікохиди не посилюють, а, навпаки, пригнічують моторику кишок. Зв'язуючись з білками, вони утворюють осад, який захищає рецептори слизової оболонки кишок від подразнення. Таку дію мають препарат в дозі 0,05-0,2 г, а як проносні потрібно приймати 0,5-2 г на прийом. Сироп ревеню як легке проносне в основному використовують у педіатрії.
Із кори крушини використовують сухий екстракт в таблетках, екстракт крушини рідкий (20-40 кр. На прийом). Кора крушини входить до складу препарату раленіл, франгулен.
Листя сени: настій, таблетки з екстракту Сени сухого, імпортні препарати - сенде, пафіол, глаксена, регулакс та ін. Препарати антрасенін, сенадексин.
При тривалому прийомі препаратів організм звикає, можлива побічна дія, щоб уникнути цього краще приймати комбіновані препарати, які обов'язково включають екстракти із листків сени (в малих дозах), а також рослинні волокна, вазелінову олію та ін.: кафіол, регулакс, агіолакс, колі фіг та ні. Також можна використовувати періодично свічки з гліцерином, бісакодилом.
Подібні з антраглікозидними препаратами є синтетичні: фенолфталеїн, ізафенін, басікодил і комбінації на їх основі ізаман, гуталакс. Показит до застосування ті ж самі, можуть з ними чергуватись, щоб запобігти звикання і втрати проносної дії. Через побічну дію феналфтаміну (кумуляція, подразнення нирок, висипи на шкірі) зараз мало використовується. Ізафенін порівняно з фенолфталеїном має активнішу проносну дію, менш токсичніші і не подразнює нирок. Його можна призначати вагітним жінкам, дітям, хворим на захворювання нирок.
4.Проносні засоби, які збільшують об'єм вмісту кишечника. До них відносяться продукти харчування і лікарські препарати, як багаті рослинними важко перетравленими волокнами. Хронічні запори часто зумовлюються зміною в харчуванні людей, переходом до більш концентрованих продуктів. Кількість продуктів багатих рослинною клітковиною все зменшується. Проносні цієї групи використовують з метою замістити нестачу і практично не мають побічних ефектів навіть при тривалому застосуванні.
Тут мається на увазі різке збільшення в раціоні багатими волокнами целюлози продуктів щоденного харчування: сухофруктів (яблук, чорносливу. Інжиру, кураги та ін.), моркви, буряка та ні. Рослинні волокна (в очищеному вигляді), а також синтетичні карбоксиметил целюлоза, полікарбофіл, калогень та ін. Входять в комбіновані препарати вищезгадані: нафтол, решулакс, колііг, агіолакс. При прийомі препаратів, які містять харчові чи синтетичні волокна проносний ефект наступає через 24 години і досягає максимуму через 2-3 доби. Волокна сильно набухають, збільшують об'єм калових мас, розрихлюють їх, внаслідок збільшення об'єму подразнюються механорецептори кишок і підсилюється перистальтика.
До таких препаратів можна віднести морську капусту в порошку і ламінарид (гранули). Ці препарати містять ще І2, Вr2. Більш індиферентними набухаючими речовинами є препарати, які містять насіння подорожника з набухаючи ми полісахаридами - натуролакс, натур - кер.
Проти проносні засоби.
Пронос є симптомом багатьох захворювань та інтоксикацій (дизентерії, холери, сепсисі, отруєння тощо). Недостатня функція шлунка (ахілія), підшлункової залози, захворювання ендокринних залоз. Ліквідація проносу при цих захворюваннях можлива лише за пральної діагностики та раціонального харчування. Пронос у хворих з недостатньою секрецією шлунка, або підшлункової залози знімають засобами, що усувають цю недостатність (пенсин, шлуковий сік натуральний, панкреатин та ін.) у випадку коли причиною проносу є інфекційні захворювання, ефективними є засоби з протимікробною дією (антибіотики, сульфаніламіди, похідні нітрофурану). Для ліквідації проносу крім антибіотиків, сульфаніламідів застосовують засоби, які мають також неспецифічну протизапальну дію.
В'яжучі засоби. Утворюють альбумінати, ця плівка захищає від різних подразнень. В результаті в зоні ушкодження зникає запальна р-ція, зменшується моторика кишок. Використовують рослинний препарат танальбін і синтетичний - бісмутунітрат основний: танальбін - продукт взаємодії дубильних речовин з білками (казеїном). На відміну від таніну він не проявляє в'яжучої дії на слизову шлунка а лише в кишечнику (де звільняється танін з танальбіну). Призначають всередину 1-2 таб. 3-4 р. на день. Також сюди ж відносяться: настої і відвари трави звіробою (Неrbа Нуресісі), плоди чорниць (Fructus Myrtilli), плоди черемхи (Baccae Prumi racemosae), кореневище перстачу (Rhizoma Formentilla) та ін.
Bismuthi subnitras має в'яжучу і протимікробну дію. Для усунення проносу часто поєднують в'яжучі засоби зі спазмалітичними, обволікаючими, анальгетиками і адсорбуючими речовинами. Чому? При запаленні прямої кишки в'яжучі з-би часто поєднують з анестезином, препаратами беладони, застосують у вигляді клізм і свічок.
Обволікаючі засоби. Високомолекулярні сполуки з водою утворюють колоідні р-ни, механічно захищають слизову оболонку ШКТ від подразнення і тому зменшують моторику, запальні процеси.
Препарати: крохмаль, трагакант, аравійська камедь, препарати з алейного кореня, бульб салепу, насіння льону та ін.
Крохмаль (Mucilago Amyli), бульби салепу (Fuber Salep), аравійська камедь (Jummi arabicum). Корінь алтеї (Radix Alrhacae) -в відхаркувальний, протизапальний, обволікаючий засіб. Насіння льону (Semen Lini)
Адсорбуючі засоби - крім протизапальної дії зменшують кислотність шлункового соку і гальмують моторику кишок, усувають метеоризм і пронос. Препарати: Carbo activatus (Carbolenum).
Хворим з підвищеною кислотністю, диспепсією, метеоризмом призначають всередину 1-2 г кілька разів на день, при інфекційних захворюваннях кишок по 1-2 ст. Ложки (2-4 г.) на півсклянки води кілька разів на день.
Із синтетичних проти проносних засобів використовують лопореміду гідро хлорид (імодіум, лопедіум), який знижує тонус і рухову активність гладких м'язів кишок. Використовується при гострій і хронічній діареї (проносі). Протипоказання: вагітність, до 2 років дітям, гострий виразковий коліт, непрохідність кишок.
?
Література:
1. В.Г. Западню, М.М. Гарбарець. Фармакологія з рецептурою.
2. М.П. Скакун, К.А. Посохова. Основи фармакології з рецептурою.
Loading...

 
 

Цікаве