WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Про зовнішній вигляд медичної сестри у лікувально-профілактичному закладі - Реферат

Про зовнішній вигляд медичної сестри у лікувально-профілактичному закладі - Реферат

відмовитись від цих шкідливих звичок, то він повинен знайти в собі сили і мужність не демонструвати Їх хворим. Перш за все,-це особистий приклад.
Фельдшер, акушерка чи медсестра мають бути на висоті і в сексуальному відношенні. Іноді в процесі збору анамнезу, при проведенні психотерапевтичних бесід приходиться виясняти різні проблеми статевого характеру. Тут необхідно проявляти чуйний і тактичний підхід до хворих, поведінка усіх медпрацівників в таких ситуаціях має бути бездоганною.
Вже давно помічено: якщо у медичної сестри халат чистий, вона І навколо себе бруду не потерпить, буде суворою до інфекцій. Не буває так: халат виблискує, а під нігтями-траур. Чистота-релігія медицини.
Хто вміє стежити за собою, той не допустить недбайливості, неохайності, хворі в того доглянуті.
А може бути й таке: форма заради форми. Скурпульозна увага до свого зовнішнього вигляду переходить у педантизм, самоціль, у кокетування. Вирядиться і вже боїться братися за "чорну" роботу, хоча й належить їй цю роботу робити. Бувають неохайні, але досвідчені й чуйні медичні сестри, а бувають акуратні й підтягнуті недоброзичливці.
Халат-наче прикриття. На неукові і злійлюдині такий халат-маскування, Ми говоримо: "Пляма на білому халаті", а маємо на увазі пляму на совісті. Ми говоримо: "Бережіть честь халата", а маємо на увазі вірність обов'язку і чистоту душі.
При спілкуванні з хворими, виконанні маніпуляцій (часто не-приємних і болісних), медична сестра повинна уміти відвернути увагу хворого від тяжких та неприємних думок, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта та його стан в даний момент:
одного пацієнта треба заставити потерпіти, іншого зацікавити якоюсь розповіддю і т. д. Часто хворі запитують у медичної сестри про свій діагноз та прогноз. Ніколи не можна повідомляти хворого про наявність у нього невиліковного захворювання, а відносно прогнозу-завжди треба висловлювати впевненість в сприятливих наслідках. Правда, при цьому не варто переконувати тяжкохворого у тому, що недуга його "дріб'язкова", так як хворі часто непогано знають характер свого захворювання і при занадто оптимістичних відповідях часто втрачають довіру до персоналу. Краще відповісти приблизно так; "Звичайно, хвороба Ваша нелегка і лікуватися доведеться довго, але врешті- решт все буде добре!"
Хворого необхідно постійно оберігати від психічної травми, яка може погіршити його стан, а в деяких випадках спонукати до відмови від лікування, Інколи хворі стають нетерплячими, підозріливими, негативно відносяться до лікування. В спілкуванні з такими пацієнтами необхідні терплячість і тактовність: треба уміти дохідливе пояснити доцільність та користь тієї чи іншої лікувальної процедури, виконати її по-можливості найбільш щадним шляхом.
Медична сестра повинна чітко і сумлінно виконувати всі при-значення лікаря, дотримуючись певної послідовності та часу виконання окремих маніпуляцій. Адже призначаючи час та періодичність введення медикаментів, лікар враховує тривалість їх дій та можливість комбінації з іншими препаратами.
3 цих же міркувань медична сестра не повинна самостійно відміняти призначення лікаря або робити щось на свій розсуд, як наприклад: хворий з виразкою шлунка попросив у медсестри теплу грілку на ділянку епігастрії, мовляв, він часто користувався таким засобом вдома і це дещо полегшувало йому біль. Не сказавши нічого лікарю, не подивившись на результати допоміжних методів обстеження (низький гемоглобін, наявність захованої крові у калі), медсестра виконала прохання хворого. В результаті-шлункова кровотеча і необхідність хірургічного втручання. Часто в стані хворого наступає погіршення, але при цьому не повинно допускатися панікування чи розгубленості: всі дії медичної сестри повинні бути чіткими та впевненими. Щоб не сталося (кровотеча, аритмія, колапс і т. д.), недопустимо, щоб хворий бачив перелякані очі та чув тремтячий голос або голосні, на все відділення викрики: "Швидше, хворий задихається!" і т. п. Якою б тривожною не була ситуація, голоси повинні звучати тихо і спокійно хоча би тому, щоб не порушувати спокій інших пацієнтів. Тиша у відділі повинна бути постійною-ніякі ліки не допоможуть хворому, якщо він дратується і не може заснути через голосну розмову, тупіт ніг у коридорі.
Окрім контакту з хворими, медичній сестрі досить часто до-водиться спілкуватися з їхніми родичами та близькими людьми. При цьому теж необхідно враховувати багато факторів. Приховуючи від хворого наявність у нього невиліковної недуги або погіршення його стану, медичні працівники зобов'язані в зрозумілій і доступній формі повідомити про це його родичам. Але і серед них можуть виявитися хворі люди, в розмові з якими потрібно уміти проявити обережність та тактовність. Перед розмовою з відвідувачами необхідно порадитися з лікарем, а інколи (якщо це можливо) запитати хворого, про що можна повідомити їм, а про що краще змовчати.
Медична сестра просто зобов'язана бути завжди витриманою, привітною, ніколи не забувати про усмішку. Жодні особисті не-приємності не повинні "відбиватися" на її роботі, в її тоні при розмовах з колегами та хворими. Недопустимими є надмірна сухість та офіційність, легковажні жарти та фамільярність у .відносинах з пацієнтами. ,
Поведінка медичної сестри повинна викликати повагу до неї, довіру, створювати у хворих впевненість, що вона все знає і все уміє, що їй можна довіряти своє здоров'я і життя. і
"... В палату входите така ласкава,
Неначе світла, росяна весна.
І біль у нас одразу затихає,
А в серці кожного надія ожива..."
Нехай про кожну з вас, медичні сестри, хворі пишуть вірші, подібні до цього. Ніколи не забувайте, що у вашій праці завжди потрібно мати час на приязнь, "чарівне" слово, на усмішку, яка е музикою душі для хворих; а ще завжди треба мати час на милосердя.
Loading...

 
 

Цікаве