WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Про вдосконалення організації медичної допомоги хворих на ВІЛ інфекцію (СНІД) та попередження професійного зараження медичних працівників на ВІЛ інфек - Реферат

Про вдосконалення організації медичної допомоги хворих на ВІЛ інфекцію (СНІД) та попередження професійного зараження медичних працівників на ВІЛ інфек - Реферат


Про вдосконалення організації
медичної допомоги хворих на ВІЛ
інфекцію (СНІД) та попередження
професійного зараження медичних
працівників на ВІЛ інфекцію
План викладу теми:
1. Вступ.
2. СНІД - трагедія наших днів.
3. Сумна статистика.
4. Групи ризику.
5. Новий вірус.
6. Фактори, що сприяють та перешкоджають поширенню СНІДу.
7. Гуманність у відношенні до хворих на СНІД.
8. Наказ № 120 про попередження професійного зараження медичних працівників на ВІЛ-інфекцію.
9. Епілог.
Використана література:
1. "Коріння СНІДу"; В. В. Смирнов, Л.О. Тара ; Видавництво "Україна" 1988 р.
2. "СНІД - час бити тривогу"; В.О.Мовчанюк; Видавництво "Київська правда" 1992 р.
3. Наказ № 120 від 1.05.2002 р.
Що й казати, прекрасна, чарівна наша планета - Земля: голубі простори морів і океанів, зелені шати лісів і полів, жовті килими пісків, білі ковдри снігів. Але ця різнокольорова куля часом нагадує гейзер: то заклубочеться парою, то здійме до неба стовп крутого окропу. Так і в наше спокійне життя вриваються війни та епідемії. У минулі віки на Землі безроздільно панували чума і натуральна віспа. Згадуючи про ці хвороби, часто вживають означення "чорна", бо вони несли смерть, голод, руйнування. Вчені і практикуючі лікарі намагались виявити причини епідемії, знайти засоби боротьби з цими грізними хворобами. В історії світової науки золотими літерами вписані імена Роберта Коха; Луї Пастера; Едуарда Джеммера; Пауля Ерліха; Ільї Мечнікова; Данила Заболотного.
ХVІІІ та ХІХ ст. увінчані значними відкриттями в мікробіології. Стали відомі причини і шляхи розповсюдження багатьох заразних хворіб. Були виявленні антибіотики. Здавалося що епідемія настане кінець. Та, нажаль, ні. У світі "невидимок" знайшлись найменші і найпідступніші. Антибіотики для них - як виявилося - ніщо. Вони здатні довгий час знаходитись в організмі людини або тварини, а потім несподівано викликати хворобу - це віруси.
Пора чудес минула, і ми повинні
Шукати причину всьому, що відбувається
В.Шекспір.
ХХ ст. - час бурхливого розвитку науки та техніки - здавалось, нарешті позбавилось людство від хвороб. Але тривожать ще інфаркти та гіпертонія, неначе меч над головою, повис рак, щорічно виснажують людей простудні захворювання.
На початку ХХ ст. з'явилося нове інфекційне захворювання - СНІД, яке, як і ядерна загроза, екологічна криза стало реальною загрозою існування людства. Непосильним тягарем лягли на плечі всього людства такі біди як наркоманія, сексуальна розбещеність, проституція - саме вони стали живильним середовищем цього грізного захворювання, яке забирає вже сьогодні тисячі людських життів. Якщо в середні віки для поширення чуми по Європі було потрібно близько століття, то нині для поширення СНІДу на всі континенти виявилося достатнім близько 4 років.
Перші випадки невідомої хвороби було зареєстровано в червні 1981 р. В центрі контролю захворювань в Атланті (США). Спочатку в п'яти, а через місяць 25 молодих чоловіків було діагностовано рідкісну форму пневмонії, що була викликана постійним організмом - пневмоцистою. Окрім того, у деяких хворих було виявлено рідкісну форму пухлин, яку вперше описав майже 124 роки тому австрійський дерматолог М.Капоші (тому й названо її саркомою Капоші). Раніше було відмічено 2-6 випадки на 10 млн. чоловік, як правило у віці за 60 років. Пухлина вражає ендотелій (тобто внутрішній шар) судин та проявляється у вигляді вузликів синьо-фіолетового кольору, звичайно на шкірі ніг. У цих хворих уражалося все тіло.
У хворих молодих людей пневмонія і саркома мали важкий перебіг і, у більшості випадків, закінчувалися смертельно. Лікарі одразу ж звернули увагу на два фактори: всі хворі були гомосексуалістами, мали багато статевих контактів і у всіх було встановлено імунодефіцит. Кількість хворих почала катастрофічно зростати, відмічалась висока смертність та швидкість розповсюдження хвороби. Нову хворобу назвали "синдром набутого імунодефіциту" скорочено СНІД. СНІД перетворився у тавро. Хворих не брали на роботу, позбавляли житла, не пускали в готелі та лазні, медичні працівники боялись доглядати за ними. Усе це викликало відповідну реакцію хворих на СНІД - від демонстрацій протесту із закликами про допомогу і небажанням лікуватися і рішучості помститися за свою нещасливу долю, заражаючи інших людей.
Небезпека захворіти на СНІД виникла і серед тих, хто не був гомосексуалістом чи наркоманом. Стало очевидно, що хвороба передається статевим шляхом і через кров. Безвинними жертвами стали люди, яким неодноразово переливали кров. Є певна небезпека зараження для медичного персоналу. Передача хвороби при переливанні крові та статевому акті дали підстави гадати, що СНІД викликається якимось інфекційним агентом, можливо вірусом. В червні 1986 р. на другій Міжнародній конференції з проблем СНІДу було вирішено назвати його збудника "вірусом імунодефіциту людини", скорочено ВІЛ.
Звідки ж взявся вірус імунодефіциту людини? Майже половина африканських зелених мавп заражена вірусом, схожим на ВІЛ. Виникло припущення, що цей вірус в 1950-1960 рр. перейшов від мавп до людей, набув здатності розмножитися в організмі людини. Нажаль, вірус потрапив і в нашу країну. Уражаючи клітини імунної системи ВІЛ лишає організм беззахисним. Будь-яка інфекція, навіть найневразливіша стає фатальною. СНІД - єдина епідемічне захворювання людини з тривалим періодом від моменту зараження до перших клінічних проявів (до 15 років і більше).
Ризик зараження СНІДом зростає в міру збільшення статевих партнерів. Вірус СНІДу нестійкий у зовнішньому середовищі, він гине при температурі 56 о С протягом 30 хв., при 78 о С - протягом 10 хв., він активується (у середньому за 10 хв.) етиловим ефіром, ацетоном, однопроцентним розчином глютаральдегіду, а також 0,2 % розчином гліпохлориду натрію.
Разом з тим вірус зберігає здатність у висушеному стані протягом 4-6 днів при 22оС, а при більш низькій температурі довше.
При СНІДі в організмі людини практично немає жодного органу, системи або тканини, які були б застраховані від впливу різних інфекцій, що виникають лише при ослабленні імунної системи організму.
В результаті вивчення декількох тисяч хворих, зареєстрованих у світі, встановлено, що вірус СНІДу передається:
" При статевому контакті з хворими або зараженими вірусом;
" При використанні для ін'єкції нестерильних шприців, в основному наркоманами;
" При переливанні крові від хворої людини здоровій з 1987 р. в нашій країні введено строгий контроль провірки донорської крові, який виключає цей шлях передачі;
" Від вагітної жінки, зараженої СНІДом, новонародженій
Loading...

 
 

Цікаве