WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Причини руху крові по артеріях, венах, капілярах (пульс, артеріальний тиск) - Реферат

Причини руху крові по артеріях, венах, капілярах (пульс, артеріальний тиск) - Реферат


Реферат
на тему:
"Причини руху крові
по артеріях, венах, капілярах
(пульс, артеріальний тиск)"
Обіг крові по великому колу здійснюється за 20-23 с, а по малому - за 4-5 с. Швидкість крові в різних судинах неоднакова. В аорті вона найбільша (приблизно 0,5 м/с), у капілярах найменша (0,5- 1,2 мм/с). У венах при наближенні крові до серця її швидкість зменшується і досягає 0,2 м/с. Рух крові по судинах забезпечує тиск, який виникає при скороченні лівого шлуночка і різницю якого створює і підтримує ритмічне скорочення серця.
Причини руху крові по венах:
Вени на відміну від артерій мають тонкі стінки з слаборозвинутою м'язовою оболонкою, і малою кількістю еластичних волокон.
Внаслідок цього вони легко розтягуються і легко зміщуються. У вертикальному положенні обернено протоку крові до серця перешкоджає сила тяжіння. Тому рух крові по венах в деякій степені забруднений. Для нього недостатньо одного тиску створюваного серцем. Максимально кров'яний тиск на початку вен - венула складає всього 10-15 мл рт. ст.
В основному три фактори забезпечують рух крові по венах: 1) наявність клапанів вен, 2) скорочення скелетних м'язів, 3) присмоктування для грудної клітки.
Клапани знаходяться у венах кінцівок. Вони розміщені так що пропускають кров до серця і перешкоджають руху її в оберненому напрямку. Скорочуючись, скелетні м'язи натискають на стінки вен і кров рухається до серця. Тому рух способствує венозному відтоку, посилюючи його. А довготривале стояння визиває застій крові в венах і розширення останніх.
В грудній клітці тиск нижчий атмосферного, тобто від'ємний. В брючній полості позитивний. Це визиває присмоктувальн дію грудної клітки, що також спричиняє рух крові по венах.
Пульс - це поштовхоподібні коливання стінок артерій внаслідок руху крові і зміни тиску в судинах при кожному скороченні серця. Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерій. Він змінюється також при психічному збудженні, фізичній роботі, коливаннях навколишньої тем-ператури, при дії введених в організм речовин (лікарські препарати, алкоголь та ін.).
Частота пульсу - це кількість пульсових коливань (хвиль) за 1 хв. У здорової людини кількість пульсових хвиль відповідає кількості серцевих скорочень і дорівнює 60-80 за 1 хв. частоту серцевих скорочень понад 80 за 1 хв. називають тахікардією, менше ніж 60 за 1 хв. - брадикардією. Щоб визначити частоту пульсу за 1 хв., підрахунок проводять протягом 30 с і одержане число множать на 2. Якщо пульс аритмічний або частота більша чи менша звичайної, то, щоб не помилитися, повторно рахують пульс протягом 1 хв.
У фізіологічних умовах частота пульсу залежить від багатьох факторів: віку - найбільша частота пульсу в перші роки життя; фізичної роботи, підчас якої пульс прискорюється; фізіологічного стану - під час сну пульс сповільнюється; стан - у жінок пульс на 5-10 частіший, ніж у чоловіків; від психічного стану - при страху, гніву, болю пульс прискорюється.
Наповненням пульсу називають ступінь наповнення кров'ю артерії під час систоли серця.
Артеріальний тиск - це тиск крові на стінки судин. Вимірювання артеріального тиску є важливим діагностичним методом. Цей показник відображає силу скорочення серця, прилив крові в артеріальну систему, опір і еластичність периферичних судин. Розрізняють максимальний (систолічний) тиск, який виникає в момент систоли серця, коли пульсова хвиля досягає найвищого рівня, мінімальний (діастолічний) тиск, який виникає в кінці діастоли серця під час спадання пульсової хвилі, і пульсовий (різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску).
Визначення артеріального тиску ґрунтується на реєстрації (звукових феноменів, які виникають в артеріальній судині при здавленні її манжеткою (метод Короткова). При повному стисканні периферичної артерії манжеткою потік крові в ній повністю припиняється і при вислуховуванні ми не чуємо ніяких тонів. При зниженні тиску в манжетці шляхом відкриття вентиля кров під час систоли починає проходити через стиснену артерію і утворює турбулентні завихрення нижче від місця перетискання, які сприймаються як тони. Момент появи 1-го тону відповідає систолічному артеріальному тиску (максимальному). Тони вислуховуються до того часу, поки тиск у манжетці буде вищим за тиск в артерії. В той момент, коли тиск у манжетці зрівняється з мінімальним тиском в артерії, потік крові стане лінійним і тони вислуховуватись не будуть. Тиск, при якому тони більше не вислуховуються, називають діастолічним артеріальним тиском (мінімальним).
Артеріальний тиск можна визначити також осциляторним методом, користуючись тонометром без фонендоскопа. Для цього повітря нагнітають в манжетку до повного стискання плечової артерії. Потім, відкривши вентиль, поступово починають випускати повітря. Перші порції крові, потрапляючи в артерію, дають осциляції - коливання стрілки пружинного манометра. Момент появи перших осциляцій показує величину систолічного тиску. Коливання стрілки спочатку наростають, а потім слабшають і зникають, що відповідає мінімальному тиску.
Величину артеріального тиску вимірюють з точністю 0,66 кПа (5 мм рт. ст.). У нормі максимальний тиск коливається від 13,3 до 19,3 кПа (від 100 до 140 мм рт. ст.), мінімальний - від 6,9 до 12 кПа (від 60 до 90 мм рт. ст.). Підвищення артеріального тиску понад норму називають артеріальною гіпертензією, а зниження - артеріальною гіпотензією.
Loading...

 
 

Цікаве