WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Примусові заходи медичного характеру - Дипломна робота

Примусові заходи медичного характеру - Дипломна робота

суспільстві. Особа, яка вчинила злочин в стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння, не звільняється від кримінальної відповідальності, а навпаки, це обтяжуюча обставина. Систематично вживаючи спритних напоїв або наркотичних засобів, у особи може розвинутись захворювання, що характеризується постійним потягом до таких напоїв чи засобів. На грунті алкоголізму, а також наркоманії людина може вчинити злочин, причому не обов'язково саме в стані сп'яніння.
Це може бути внаслідок хронічного захворювання на алкоголізм. Направлення на примусове лікування може застосовуватися лише в випадку визнання особою винною у вчиненні злочину. Примусове лікування осіб, які засуджені за вчинені на грунті алкоголізму чи наркоманії злочини, треба відрізнити від примусового лікування в лікувально-трудових профілакторіях, хронічних алкоголіків та осіб хворих на наркоманію, які злочинів не вчиняли. Суд не вправі у вироку встановлювати строк примусового лікування. Тривалість лікування залежить від його результатів.
Щодо вправадження у справах призначення примусових заходів медичного характеру, то тут слід відмітити, що в таких справах проведення попереднього розслідування обов'язкове. Це робиться для того, щоб повно дослідити всі обставини справи і передати їх в суд вже як об'єктивно досліджені. Слід мати на увазі, що в реальному житті трапляються випадки, коли особа, яка вчинилатяжкий злочин, хоче уникнути відповідальності, і вдається до хитрощів, маскується тим, що вона під час вчинення злочину перебувала в такому стані, що не могла керувати своїми діями. Тому органи дізнання, слідчий, прокуратура та суд повинні повно та об'єктивно розглянути всі обставини справи для встановлення істини.
У випадку, коли особа вчинила суспільно-небезпечне діяння і є підозри, що вона не могла усвідомлювати і керувати своїми діями, суд згідно кримінально-процесуального кодексу призначає судово-медичну експертизу. Особа визнається неосудною при наявності позитивного висновку судово-медичного експерта про наявність однієї із перерахованих хвороб тільки вироком суду і тільки ним. Причому, до кожного конкретного злочинного діяння окремо. Слід зазначити, що суд не пов'язаний висновком судово-медичної експертизи.
Перевіряючи справу з обвинувальним висновком, прокурор оцінює якість попереднього слідства. При ознайомленні з матеріалами справи прокурор має можливість встановити факти і причини порушень закону і вжити заходів до усунення слідчих недоліків. Отже, щоб прийняти правильне і обґрунтоване рішення, прокурор повинен ретельно вивчити всі матеріали справи, а не обмежуватись тільки тими відомостями, які він отримав, здійснюючи нагляд за виконанням законів під час розслідування справи.
Після цієї стадії кримінального процесу настає стадія судового розгляду, де суд досліджує всі докази, що стосуються даної кримінальної справи, і вирішує питання про застосування примусового заходу медичного характеру. Справи, що надійшли до суду від прокурора, суддя або голова суду, якщо погодиться з постановою слідчого, вносить справу в розгляд в судове засідання. При цьому особи, щодо яких ставиться питання про застосування примусових заходів медичного характеру, відданню до суду не підлягають. Примусові заходи медичного характеру застосовуються судами лише за наявності у справі обгрунтованого висновку судово-психіатричних експертів про неосудність особи і потреби її в цих заходах. Висновок судово-психіатричних експертів про неосудність особи повинен бути науково обгрунтованим, конкретним, повним і мотивованим.
Скасування або заміна судом примусових заходів медичного характеру може мати місце лише тоді, коли особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, видужала, або коли в результаті змін в стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих методах медичного характеру. Примусове лікування може бути припинено або змінена його форма судом, який призначив примусове лікування, або судом по місцю знаходження психіатричної лікарні, яка здійснює примусове лікування, за висновком судово - медичної експертизи і підписом головного лікаря лікувального закладу.
Одночасне застосування примусових заходів медичного характеру щодо особи, яка захворіла на душевну хворобу після вчинення злочину, суд має вирішити питання про відновлення кримінальної справи. Ухвала суду про застосування, скасування, чи зміну примусових заходів медичного характеру може бути опротестована і оскаржена в загальному порядку. Суд касаційної чи наглядної інстанції може скасувати чи змінити ухвалу суду першої інстанції, в тому числі змінити вид застосування заходу медичного характеру.
Важливе місце займає соціальна реабілітація психічного хворих, їх адекватне включення в суспільне середовище і працевлаштування. Нагляд за хворими, які стоять на спеціальному обліку, здійснюється спільно з органами внутрішніх справ, які повинні інформувати дільничного психіатра про зміну стану хворого. Однією із умов діючої системи профілактики є заборона виписки хворих з психіатричних стаціонарів на поруки родичів і опікунів, якщо хворі являють суспільству небезпеку. Важливою мірою профілактики є невідкладна госпіталізація психічно хворих які являють суспільну небезпеку.
Примусове лікування та інші міри медичного характеру, по своїм завданням відрізняються від покарання, так як їх застосування переслідує двояку ціль. З однієї сторони це часто медичні міроприємства, які направлені на лікування психічного захворювання, а з іншої вони мають на меті захист суспільства від соціально небезпечних дій, які вчиняються особами, які не могли усвідомлювати і керуватись своїми діями.
Законодавством зарубіжних країн по відношенню до осіб, які скоїли суспільно небезпечні дії в стані неосудності, або захворівши душевною хворобою після споєння злочину, переслідує ціль забезпечити безпеку суспільства і передбачити споєння такими особами повторного небезпечного діяння, а також вилікування хворого від його страждання, з тим, щоб він став корисним членом суспільства. Ця ціль досягається шляхом застосування заходів, які називають як "примусове лікування" (Болгарія, Угорщина), "міри безпеки" (Румунія), "міри забезпечення судово-медичного характеру"(Німеччина), і "міри безпеки медичного характеру"(Польща).
Показ свідків.
Представник МВ УМВС пояснив в залі судового засідання.
Громадянин Юрченко знаходиться на обліку в наркологічному кабінеті, як хронічний алкоголік. Ніде не працює, веде паразитичний спосіб життя, постійно поступають скарги відносно цього. Добровільно лікуватися не бажає, а тому прошу суд направити його на примусове лікування.
Медичне заключення про направлення на примусове лікування в ЛРП видане комісії в складі: невролог Гаврилюк М.П., Рибак О.К., Гавриш Н.С., терапевт Бойко.
Громадянин Ю. Психічно здоровий. Має розади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, повна
Loading...

 
 

Цікаве