WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Практична стоматологія - Реферат

Практична стоматологія - Реферат

поширеною амбулаторною операцією є видалення зуба з приводу хронічного чи загострення хронічного періодонтиту. Проте, в кожному конкретному випадку слід дуже обережно підходити до цієї маніпуляції. Ретельний збір анамнезу та огляд дає змогу врахувати всі можливості загальні і місцеві покази та протипокази. Саму маніпуляцію стараюся виконувати максимально атравматично. Такий метод дає змогу звести до мінімуму виникнення небажаних ускладнень, як загальних так і місцевих. Найчастіше це запаморочення, перелом коронки зуба чи кореня, кровотечі, альвеоліти. Для лікування наведених ускладнень устоматкабінеті є необхідних запас медикаментів. При запамороченні 10% розчин нашатирного спирту, валідол, кордіамін. Для боротьби з кровотечами місцево застосовую: гемостатичну губку чи марлю, рідину капрофер, амінокапронову кислоту. При альвеолітах: розчин антисептиків (перекис водню, розчин фурациліну), масляний розчин хлорфіліпту, мазі пропоцеум, іруксол, йодоформні туруни. Назначаю фізіопроцедури (ЛУЧ-3) та інші.
На видному і доступному місці кабінету зберігається аптечка з набором медикаментів і інструкцією для боротьби з ускладненнями, як анафілактичний шок.
ЗАХВОРЮВАННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА
Захворювання слизової оболонки порожнини рота складають 3-7% стоматологічних хворих. У 95% випадків - це прояви органних захворювань. У більшості країн світу стоматологи не лікують слизової оболонки порожнини рота.
У Києві вийшла окремою книгою класифікація Данилевського-Несина-Рахнія захворювань слизової оболонки порожнини рота:
- самостійні
- симптоматичні
- синдроми
До І групи відносять травматичні ураження (механічна, фізична, хімічна травма), лейкоплакії.
ІІ група: інфекційні (вірусні, бактеріальні) мітотичні, захворювання губ: ексфоліативний, актинічний, гландулячрний хейліти, хронічна тріщина губи, лімфадема.
Екзематозний та атопічний хейліт розглядають як симптоматичні.
Захворювання язика: десквамативний глосит, складатчатий, волосатий, ромбоподібний язик.
Новоутвори: передпухлини, раки та ін.
До ІІ групи відносять: алергічні прояви, ХРАС, багато формна ексудативна ерітема.
Група уражень при дерматозах з аутоімунним компонентом, а саме: пухирчатка, пемфігоід, червоний плескатий лишай, системний червоний вовчак.
Ураження слизової із захворюванням органів і систем: симптом Верльгофа, Едісона-Бірмера, Кушинга, глосаденія, сенестопатії (психіатричний діагноз).
До ІІІ групи: СНІД, синдром Ацеведо-Пуенте, синдром Мількенсона-Розенталя.
СНІД
СНІД - інфекційне захворювання вірусної природи, що викликає пригнічення природнього імунітету. Збудником СНІД є вірус ВІЛ / вірус імунодефіциту людини.
Проникнувши в організм, ВІЛ здатний розмножуватися практично у будь-яких клітинах тканин організму, викликаючи його загальне ураження. Ступінь ураження клітин різний.
Перші прояви СНІДу після інфікування можливі тільки в порожнині рота. Прояви СНІДу в порожнині рота досить різноманітні, що викликає труднощі в їх систематиці.
Спостерігається швидко прогресуючий пародонти, гострий виразковий некротичний гінгівостоматит, ангулярний хейліт. Вогнища в періодонті мають тенденцію до розвитку остеомієліту, досить часто розвивається бурхлива реакція на ендодонтичні втручання.
За частотою найпоширеніші захворювання СОПР розподіляються так: кандидоз (88%), герметичні ураження (11-17%), ксеростомія (19-28%), ексфоліативний хейліт (9%), виразки (7%), десквамативний глосит (6%), волосяна лейкоплакія (5%), саркома Капоші (від 4 до 50%), гемографії.
На основі результатів епідеміологічний досліджень установлені групи ризику: гомосексуалісти, повії, хворі на наркоманію, гемофілію, новонароджені діти жінок, хворих на СНІД, а також особи, що мешкають в ендемічній зоні, медперсонал. За даними Американської асоціації дантистів, лікарі-стоматологи посідають 2-ге місце серед представників інших медичних професій за небезпекою зараження на СНІД.
Зважаючи на можливість контакту лікарів-стоматологів із хворими на СНІД чи вірусоносіями, їх рекомендують такі застережні заходи:
- одержання інформації про можливі фактори ризику у хворого;
- антисептичне оброблення шкіри рук і робота в гумових рукавичках;
- застосування (по можливості) інструментів, матеріалів та голок разового використання;
- бездоганна стерилізація і дезинфекція матеріалів: що використовуються повторно.
Спеціалісти свідчать, що адекватні засоби профілактики дають можливість уникнути інфікованості ВІЛ навіть у разі роботи з групою ризику. Тому особистий захист має здійснювати увесь медичний персонал (застосування гумових рукавичок, спеціальних окулярів, пластикових масок, спец халатів та шапочок).
Хворі, у яких захворювання СОПР (вищеперечислені) протікають атипово і є ще 6 ознак, які характерні для хворих на СНІД (поліаденія, наявність субфебрильної температури, хронічної діареї, втрати ваги, наявність хронічних гнійничкових процесів, наявність пневмонії невідомої етіології), підлягають обов'язковому обстеженню на вірусоносійство.
ТУБЕРКУЛЬОЗ
Туберкульоз - хронічне інфекційне захворювання, яке викликається мікобактерією туберкульозу (паличкою Коха). Вона потрапляє в СОПР гематогенним, лімфогенним або екзогенним (повітряно-крапельним чи аліментарним) шляхом, зумовлюючи первинні та вторинні прояви інфекції.
На СОПР туберкульоз проявляється головним чином вторинно у 1% хворих (як наслідок туберкульозу легень, суглобів, шкіри) у вигляді туберкульозного вовчака, міліарно-виразкового туберкульозу і надзвичайно рідко - коліквативного туберкульозу (скрофулодерми).
Лікування туберкульозних уражень СОПР стоматолог проводить на фоні загальної терапії, призначеної фтизіатром. Санація ротової порожнини, усунення травмуючи чинників, лікування зубів та патології пародонта є обов'язковою умовою місцевої терапії туберкульозних уражень слизової оболонки. Застосовують антисептичні, некролізуючі засоби, специфічні протитуберкульозні препарати - ізоніазид, фтивазид, салюзид, метазид; знеболювальні препарати та засоби, що поліпшують репаративні властивості тканин.
ДИФТЕРІЯ
Дифтерія - гостра інфекційна хвороба, яка передається повірятно-крапельним шляхом. Збудником дифтерії є дифтерійна паличка (Леффлера).
Дифтерія уражає зів і мигдалики. Спостерігається катаральне запалення СО зіва, піднебінних дужок, піднебінного язичка, набряк мигдаликів. На них утворюються масивні фібринозні нальоти (білі або сірувато-білі), які поширюються на СО носової частини глотки, тверде піднебіння, дужки і м'яке піднебіння. Плівчастий наліт щільно спаяний з підлеглими тканинами і дуже важко знімається, оголюючи поверхню, що кровоточить. З прогресуванням хвороби наліт поширюється і потовщується, колір його стає брудно-сірим. Якщо плівки зняти, вони
Loading...

 
 

Цікаве