WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Правила і прийоми загартування - Реферат

Правила і прийоми загартування - Реферат

їх я переплавав, але в той же день мене прихопила найжорстокіша простуда. Кажуть, що я ще легко відбувся. Втім, торішню помилку можна пояснити необізнаністю в методиці загартовування. А зараз я точно знаю, які етапи треба пройти, перш ніж плигнути в крижану воду !..
Швидко перебираю в пам'яті ці самі етапи, сподіваючись відрадити себе від необачного кроку. На одне обтирання у людей іде рік. Спочатку вони адаптуються до обтирання водою кімнатної температури, потім поступово знижують температуру і збільшують тривалість процедури. Обтиранням я ніколи не займався.
Потім душ. Контрастний душ - це прекрасно. Стій під краном і крути ручки гарячої й холодної води. Пеки різниця температур невелика, ніяких незручностей не відчуваєш, але тільки-но привчиш себе чергувати холодну воду з гарячою, з'являються досить гострі відчуття. Контрастний душ вважається найкращим засобом від простуд - в цьому я переконаний. Наступний етап - холодний душ.
3. Правила загартування.
Відомий німецький гігієніст Еріх Дойзер вважає, що звичайний душ кра-ще закінчувати 10-15-секундним перебуванням під абсолютно холодним струменем.
При контрастному душі, на його думку, повинна бути така черговість: 2 хвилини - гаряча вода (не тепла, а гаряча), 5-10 секунд - холодна (гарячий кран закручується зовсім). Знову 2 хвилини гарячої води і т. д. Всього від 4 до 6 циклів. Закінчувати обов'язково холодною водою.
Таким чином, після двох-трьох років підготовки більш-менш молоді (дітям і підліткам "моржування" категорично протипоказане!) і до того ж абсолютно здорові люди можуть подумати і про найвищу форму загартовування - цілорічне плавання. Першого року, почавши навесні чи влітку з купання у воді температурою 18-20 градусів, вони продовжують цю благу справу до жовтня-листопада, другого року - до грудня, а на третій чи четвертий рік уже можна плавати серед крижин. Та й то не більше 40-60 секунд. Навіть дуже досвідчені "моржі" не плавають більш як півтори-дві хвилини.
Меланхолійно розмірковуючи про це, я повільно прямую до води і вже точно знаю, що не відступлюсь: у мозку спрацювало якесь реле, яке зняло гальма з механізму прийняття ризикованих рішень, оскільки встигло від-рахувати, що прорахунки в методиці загартовування в даному випадку ком-пенсуються професійною необхідністю.
Я ступаю в чорну воду, енергійно пливу. Прислухаюсь до себе. Ну як? А ніяк! Звичайнісінько! Ти що, ніколи не обливався холодною водою? Точно таке ж відчуття. Мабуть, навіть м'якше, тому що там стоїш нерухомо під холодним струменем, а тут ретельно працюєш. Нічого особливого! Господи, а розмов скільки!
Швидко пливу до краю криги. По ній плигають рожеві "моржі", махають мені руками. Помічаю, що їхні животи і руки дуже подряпані: весняний лід весь в гострих шпичках. Зараз допливу до краю і зразу назад, на лід вилазити не буду. Е, ні! Руки й ноги раптом почали швидко холонути, мерзнути, дубіти, ніби годину нерухомо стирчав на морозі. Потерпіти, звичайно, можна. Але не варто. Це якраз той випадок, коли не варто змушувати себе. Подвиги тут не викликані необхідністю, а тому недоречні. Не допливши якихось п'ять метрів до краю, рішуче повертаю і щосили вигрібаю до берега.
Нарешті вискочив! Мені простягають банного рушника, ковдру. Міцно розтирають. А ось ковдра мені ні до чого. Підставляю тіло яскравому сонеч-ку і вітру, який, виявляється, зовсім не пекучий, а лагідний. Шкіра миттю обсохла, в ній поселилися тисячі радісних голочок. Тіло співає. Весело! Чудово!
Одягатися зовсім не хочеться. Тихенько бігаю по поляні і думаю про те, що, напевно, зимове купання добре насамперед тим незвичайним відчуттям, яке з'являється після виходу з води. Приблизно так само було, коли я вперше спробував поголодувати два дні. Теж підповзали всілякі страхи, але по-долати себе виявилося набагато легше, ніж передбачалось! Але коли минули
перші муки і труднощі, з'явилося відчуття дивовижної легкості в усьому тілі, незвичайної ясності думок, величезного душевного піднесення і праце-здатності.
Хочеться якомога довше зберегти в собі цей стан радості, що рветься назовні. Неподалік застукав м'яч. "Моржі" затіяли футбол. Ноги самі по-несли туди. До м'яча я жадібний з дитинства, а нині й поготів не втриматися!
Які там паси! Сам, сам, вперед, через ноги, крізь захисників! Забрали. От невдача! Та ще й по ногам уперіщили. Ніякої шаноби. А всього півгодини тому соромилися звернутися, ввічливо так шепотіли: "Товаришу кореспон-дент..." Що й казати, футбол спрощує контакти...
Сорок хвилин шаленої біганини - і ніякої втоми. Знову хочеться у воду, але робити цього не варто. Тепер, за всіма викладами фізіологів, я маю право пірнути в холодну воду не раніше ніж через дві доби: треба дати організму час відновитися. Що б я там не відчував, а купання в крижаній воді - величезне потрясіння.
Література.
1. Стів Шекман. "Ми чоловіки". - К.: "Здоров'я" - 1997.
2. А. Волошин "Час олімпійських стартів". - К.: "Веселка". - 1990.
3. Спортивна газета.
4. Журнал "Здоров'я"
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний торговельно-економічний університет
Коломийський економіко-правовий коледж
РЕФЕРАТ
на тему:
"Методи фізичного вдосконалення"
2001
План.
1. Сила - це більше, ніж просто сила.
2. Суглоби і вік.
3. Ваша квартира - спортивний зал.
1. Сила - це більше, ніж просто сила
- Не уявляю чоловіка, який би не мріяв бути сильним,- каже С. П. Богдасаров. - У молоді роки це бажання має, звичайно, більш виражений характер. Хлопчики і юнаки демонструють один перед одним свої біцепси, не пропускаючи нагоди помірятися силою. У більш зрілому віці чоловіки частіше за все з сумом переконуються, що хвалитися нічим: біцепси стають в'ялими, черевний прес заростає жирком, все важче піднімати нелегкі речі. Але сумувати не варто: досить мінімального вольового зусилля, щоб за дуже короткий строк стати володарем сильної і гарної мускулатури. На відміну від усіх інших фізичних якостей сила має здатність дуже швидко реагувати на тренувальні навантаження. Навіть короткого курсу атлетичної гімнастики буває достатньо для того, щоб одягти тіло в сильний і гарний м'язовий панцир. Знати про те, як стати сильним, так само просто і так само необхідно, як знати абетку. Для мене зрозуміло, що цією абеткою набування сили повинен володіти кожний чоловік.
- Який вік ви маєте на увазі?
- Будь-який. Одна необхідна умова - навантаження потрібно збільшувати поступово, до того ж воно щоразу повинне бути посильним. Людині із занедбаним здоров'ям займатися атлетичноюгімнастикою ні в якому разі не можна. Вона повинна почати з найпростішого комплексу ранкової зарядки. Лише тоді, коли цей курс не викликатиме ніяких труднощів, потрібно переходити до вправ з обтяженням.
Сила - це більше, ніж просто сила, це ще і міцне здоров'я. Мало того, розвинута мускулатура, як правило, надає чоловікові упевненість в собі, бадьорість, оптимізм, хороший настрій - якості, зараховані до активу здорової людини. Але м'язи для підтримання їх тонусу потребують постійного навантаження. Знаменитий льотчик Михайло Михайлович Промов, перший абсолютний чемпіон країни з важкої атлетики, говорив мені, що варто йому один день не торкнутися штанги, як у нього псується настрій і самопочуття.
Я знаю чимало й інших літніх силачів. Навіть переступивши 80-річний рубіж, багато
Loading...

 
 

Цікаве