WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ознаки зрілості плода. Розміри голівки і тулуба зрілого плода - Реферат

Ознаки зрілості плода. Розміри голівки і тулуба зрілого плода - Реферат

(мал. 23). Окрім частоти серцевих скорочень (за нормою 120-160 за 1 хв) необхідно визначити їх ритм і звучність тонів.
Під час пологів у міру просування голівки серцебиття плода виразніше прослуховується ближче до лобка, майже по середній лінії живота.
У сумнівних випадках характер серцевої діяльності можна визначити за допомогою ультразвукового дослідження або кардіотокографії - зовнішньої або внутрішньої (під час пологів).
Завершальним етапом зовнішнього огляду й обстеження є внутрішнє акушерське дослідження. Його здійснюють на гінекологічному кріслі або на рахманівському ліжку (під час пологів) і обов'язково в рукавичках (мал. 24).
У ранні строки вагітність діагностують на підставі форми, величини і консистенції матки. У другій половиш вагітності і наприкінці її піхвове дослідження здійснюють лише в тих жінок, які прийшли до консультації вперше. В усіх випадках піхвове дослідження закінчують визначенням стану крижової западини, кісток таза (чи немає екзостозів), а також встановлюють розмір діагональної кон'юга-ти. Діагональна кон'югата - це відстань від нижнього краю лобкового зчленування до мису (промонторіуму). За нормою вона дорівнює 13 см (мал. 25). На основі величини діагональної кон'югата відніманням 1,5-2 см визначають величину істинної кон'югати (прямий розмір входу в малий таз).
У більш пізні строки при надходженні вагітної до ста-ціонара внутрішнім акушерським дослідженням визначають стан біологічної готовності жінки до пологів: розташування шийки матки (шийка центрована), її довжину (зменшення на 1,5-2 см), консистенцію (м'яка), прохідність каналу шийки матки (проходить вказівний палець), стан внутрішнього зіва. Крім того, через склепіння уточнюють перед-лежачу частину та її розташування щодо входу в малий таз. Під час пологів визначають стан м'яких родових шляхів, ступінь розкриття маткового зіва, стан плідного міхура під час перейм і після закінчення їх, характер перед-лежачої частини та її відношення до площин малого таза, розташування стрілоподібного шва, а також малого тім'ячка щодо площини входу в малий таз.
Наприкінці дослідження вимірюють діагональну кон'ю-гату. У роділь внутрішнє акушерське дослідження виконують, коли вони прибувають до родопомічних закладів, а далі - за показаннями.
Щоб запобігти інфікуванню родових шляхів і піхви, в пізні строки вагітності внутрішнє акушерське дослідження здійснюють, ретельно додержуючи всіх правил асептики й антисептики (попередня обробка зовнішніх статевих органів йодонатом або 0,5 % розчином хлоргексидину біглюко-нату, обов'язково в рукавичках).
ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Діагностуючи вагітність, потрібно застосовувати сучасні методи дослідження. В усіх випадках, коли жінка звертається до жіночої консультації, виникають такі запитання: 1) чи є вагітність; 2) який її строк; 3) чи правильний перебіг вагітності і як вона розвивається. До того ж в акушерській практиці часом трапляються ситуації, коли потрібно діагностувати вагітність на ранніх стадіях - для проведення диференціальної діагностики між позаматковою вагітністю і пухлиною придатків; перед виконанням операції штучного переривання вагітності методом вакуум-аспірації в амбулаторних умовах у разі затримання мен-струації не більш як на 20 діб тощо. Останнім часом велику увагу приділяють сучасній діагностиці пренатальної патології плода. Нерідко виникає потреба в додаткових методах дослідження і в породіль.
Сучасні методи діагностики поділяють на біологічні, імунологічні, ехографічні (ультразвукова діагностика) та ін. Біологічні й імунологічні методи грунтуються на визначенні в сечі жінки хоріального гонадотропіну гормона, секретованого хоріоном). Екскреція хоріального гонадотропіну зростає в міру розвитку вагітності, досягаючи максимуму в організмі на 9-1,0-му тижні вагітності.
З, біологічних методи^' діагностики ранніх строків вагітності можна вдатися до таких, як діагностика на жабах-самцях (за Галлі - Майніні); нестатевозрілих мишах (за Ашгеймом - Цондеком).
Імунологічні методи грунтуються на постановці реакції пасивної гемаглютинації між хоріальним гонадотропіном, що міститься в сечі жінки, і спеціально приготовленою антисироваткою.
Нині значно поширений метод ехографічного дослідження, він зручний і не потребує тривалого спостереження. Ультразвукова діагностика вагітності в ранні строки грунтується на виявленні в порожняві матки плідного яйця, яке можна побачити вже через 2,5-3,5 тиж після зачаття. Строк вагітності в І триместрі встановлюють на підставі довжини ембріона, в більш пізні строки - за певною методикою з використанням даних біпарієтального розміру голівки. Окрім точного визначення строку вагітності цей метод дає змогу діагностувати різні ускладнення, що виникають у І триместрі (позаматкова вагітність, мі-хурне занесення тощо).
Крім того, на ранніх стадіях розвитку вагітності метод ультразвукового сканування широко використовується для виявлення вад розвитку внутрішньоутробного плода і розв'язання питання про можливість доношування вагітності У більш пізні строки до цього методу часто вдаються для діагностики ускладнень вагітності (плацентарна не-достатність, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, переддежання плаценти, ступінь її зрілості, резус-конфлікт, вади розвитку плода - гідроцефалія тощо).
Існують також методи діагностики ранніх строків вагітності, що грунтуються на тих змінах в організмі, які виникли внаслідок впливу гормона прогестерону, секретованого жовтим тілом вагітності. До них належать вимірювання ректальної температури, дослідження піхвових мазків, властивостей цервікального слизу. Хоча точність цих методів значно нижча, ніж біологічних, у деяких випадках вони можуть бути корисними.
Для діагностики фетоплацентарного комплексу в процесі вагітності можна використати метод підсумкового визначення гормонів, вироблюваних плацентою (хоріальний го-
надотро.пін, плацентарний лактоген, естрогени і прогестерон), метод ультразвукової плацентометрії (відповідність її товщини строкові вагітності).
Для комплексної оцінки стану внутрішньоутробного плода під час вагітності, особливо у разі їїускладнень (ге-стоз, переношування тощо), а також під час пологів на практиці широко застосовують кардіотокографію, яка дає змогу оцінити характер серцевої діяльності плода й активність матки, реакцію плода на різні подразники. З метою реєстрації серцевої діяльності плода використовують як зовнішні, так і внутрішні датчики. Крім того, інформацію про стан плода дає дослідження навколоплідних вод, які є зовнішнім середовищем плода, що змінюється залежно від строку вагітності, стану матері і плода. Навколоплідні води досліджують шляхом огляду через канал шийки матки (амніоскопія) або проколу (амніоцентез) через склепіння піхви (трансвагінальний амніоцентез) або через передню черевну стінку (трансабдомінальний амніоцентез).
При амніоскопії (мал. 26) у канал шийки матки вводять спеціальний прилад з оптичним пристроєм - амніоскоп, який дає змогу визначити цілість плідного міхура, характер навколоплідних вод, а також передлежачу частину плода.
Нерідко ускладненням вагітності і пологів є несвоєчасне (передчасне, або допологове) або раннє (на початку пологів) відходження навколоплідних вод. Розпізнавання їх має велике значення для розв'язання питання про подальше ведення
Loading...

 
 

Цікаве