WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Оболонки спинного та головного мозку - Реферат

Оболонки спинного та головного мозку - Реферат

Верхня (рухова) гілка нерва іннервує верхній, медіальний, нижній прямий і нижній косий м'язи очного яблука, м'яз піднімач повіки.
4-пара - блоковий іннервує верхній косий м'яз ока. Ядро нерва розташоване у ніжках середнього мозку на рівні нижніх горбиків чотиригорбкового тіла.
5-а пара - трійничний виходить з мозку двома корінцями: великим чутливим і меншим руховим, які направляються до трійничного вдавлення на передній поверхні піраміди скроневої кістки, де між двома листками твердої мозкової оболонки розташовується трійничний вузол (Гассерів). Периферичні відростки нейронів вузла ідуть в складі 3-х гілок трійничного нерв: перша гілка - очний нерв (чутливий), друга гілка - верхньощелепний нерв (також чутливий) і третя гілка - нижньощелепний нерв (змішаний).
6-а пара - відвідний іннервує латеральний прямий м'яз. Ядро цього нерва розташоване в мосту.
7-а пара - лицьовий має в собі руховй власне лицьовий нерв і змішаний (проміжний) нерв. Останній утворений чутливими (смаковими) і парасимпатичними волокнами. Чутливі волокна у складі проміжного нерва є периферичними відростками клітин вузла колінця, який розташований в товщі піраміди скроневої кістки в лицьовому каналі. Прегангліонарні парасимпатичні волокна утворюють великий кам'янистий нерв, який іде до крилопідненбінного вузла, а також проходять у складі барабанної струни, що приєднується до язикового нерва (із 3-ї гілки трійничного нерва). Лицьовий нерв вийшовши із черепа через однойменний отвір (канал) пронизує привушну залозу і в її товщі утворює привушне сплетення (рухове), гілки якого іннервують мімічні м'язи.
Чутливі (смакові) волокна іннервують передні 2/3 язика, а парасимпатичні волокна в крилопіднебінному вузлі передають імпульси постгангліонарним волокнам слинної залози, а також залоз слизової оболонки порожнини носа, і в піднижньощелепному вузлі - для іннервації підщелепної і під'язикової залоз.
8-а пара - присінково-завитковий утворений центральними відростками нейронів, які розташовані у присінковому і завитковому вузлах і отримують, відповідно, інформацію від вестибулярного апарату і спірального органу завитки.
9-а пара - язикоглотковий виходить із довгастого мозку 4-5 корінцями. В ділянці яремного отвору він має два вузли (верхній і нижній), у яких лежать тіла чутливих нейронів. Нерв забезпечує чутливу іннервацію слизової оболонки задньої третини язика, глотки, середнього вуха, сонних синусу і клубочка, а також іннервує м'язи глотки. Малий кам'янистий нерв - кінцева гілка барабанного нерва - гілка язикоглоткового нерва, містить прегангліонарні парасимпатичні волокна закінчуються в ушному вузлі. Постгангліонарні волокна ідуть до привушної слинної залози.
10-а пара - блукаючий забезпечує парасимпатичну іннервацію органів шиї, грудної і черевної порожнин, а також містить чутливі і рухові волокна. Блукаючий нерв починається 10-15 корінцями (вони сполучаються між собою), які ідуть до яремного отвору (тут розташовані верхній і нижній вузли з тілами чутливих нейронів). По усій довжині від початку нерва до верхнього вузла розташований головний відділ, від якого відходять гілки, що іннервують частину твердої оболонки головного мозку в ділянці задньої черепної ямки, шкіри зовнішнього слухового проходу та вушної раковини. На шиї нерв проходить у складі головного судинно-нервового пучка шиї між загальною сонною артерією і внутрішньою яремною веною. Від шийного відділу відходять гілки, які іннервують слизову оболонку і м'язи-стискачі глотки, м'язи м'якого піднебіння (крім напружувача піднебінної занавіски), слизову оболонку і м'язи гортані, трахею, стравохід, а також верхні і нижні шийні серцеві гілки, що ідуть до серцевого сплетення. Крізь верхню апертуру грудної клітки нерв проникає у грудну порожнину, проходячи по передній (лівий нерв) і задній (правий нерв) поверхностях стравоходу. Від грудного відділу відходять грудні серцеві гілки (ідуть до серцевого сплетення), бронхіальні гілки (сполучаючись із гілками симпатичних стовбурів, утворюють легеневе сплетення), стравохідні гілки (утворюють одноіменне сплетення). Від останнього виходить два блукаючих стовбури (передній і задній), які проходять у черевну порожнину через стравохідний отвір діафрагми. Від переднього стовбуру відходять передні шлункові і печінкові гілки, від заднього - задні шлункові і черевні гілки. Останні ідуть до черевного сплетення і не переключаючись в ньому разом із симпатичними волокнами названого сплетення забезпечують іннервацію черевної порожнини (до сигмоподібної кишки).
11-а пара - додатковий формується із кількох черепних і спинномозкових корінців, а потім ділиться на дві гілки. Внутрішня гілка приєднується до блукаючого нерва, а нижня іде до грудинно-кличично-сосцеподібного і трапецієподібного м'язів.
12-а пара - під'язиковий іннервує м'язи язика. Крім того в складі цього нерва проходять рухові волокна від 1-го спинного нерва, які утворюють низхідну гілку, що сполучається з гілками шийного сплетення (шийна петля, петля під'язикового нерва).
Спинно-мозкові нерви відповідають сегментам спинного мозку і відповідно метамерам тіла тому їх позначають як і сегменти мозку. Кожний нервовий сегмент зв'язаний із сегментом тіла, цей зв'язок зберігається впродовж всього онтогенезу. Задній корінець і спинно-мозковий вузол зв'язані із сегментом шкіри, вони сформувалися із відповідного дерматому, передній - з м'язами, які виникли із відповідного міотому. (Необхідно підкреслити, що кожний дерматом іннервується не лише своїм нервом, а і сусідніми верхнім і нижнім). Спинно-мозкові нерви формуються із двох корінців - переднього (рухового) і заднього (чутливого). Вони сполучаються між собою у міжхребцевому отворі і утворюють спільний стовбур (змішаний нерв). Вийшовши із міжхребцевого отвору нерв ділиться на 3 гілки (8 шийний, грудні і 1-2 поперекові мають і 4-у гілку - сполучну): передню, задню і менінгеальну. Остання повертається назад крізь отвір (в канал хребта) і іннервує оболонки спинного мозку. Задні гілки зберігають метамерність і іннервують шкіру і м'язи відповіднихсегментів задньої частини тіла. Передні зберігають сегментарність лише у грудному відділі (міжреберні нерви), у інших відділах вони сполучаються одни з одною петлями і утворюють сплетення: шийне, плечове, поперекове, крижове, від яких відходять периферичні нерви, що іннервують відповідні передні частини шкіри і м'язів.
Шийне сплетення утворене гілками 4-х верхніх шийних нервів і розташоване на глибоких м'язах шиї. Від сплетення відходять чутливі (шкірні) нерви , рухові (м'язеві) - до поряд розташованих м'язів шиї і змішаний - діафрагмальний нерв. М'язева частина діафрагми виникає із шийних міотомів і опускаючись тягне за собою і нерв.
Плечове сплетення утворене передніми гілками 5-8-ї пари шийних і 1-го грудного і утворюють 3 пучки (верхній, середній і нижній), які в подальшому забезпечують іннервацію м'язів і шкіру верхніх кінцівок.
Поперекове сплетення утворене передніми гілками 1-3 поперекових і частково 12 грудними і 4 поперековими. Розташоване в товщі великого поперекового м'яза і на передній поверхні квадротного м'яза поперека. Забезпечує іннервацію: шкіри нижнього відділу передньої стінки черева і частково стегна, гомілки і стопи, зовнішніх статевих органів та м'язи стінок живота, передньої і медіальної груп м'язів стегна.
Крижове сплетення найбільше із усіх сплетень. Утворене передніми гілками 5 поперекового, 1-4 крижових і частково 4 поперековим. Забезпечують іннервацію м'язів і частково шкіри сідничної ділянки і промежини, шкіру зовнішніх статевих органів, шкіру і м'язи задньої поверхні стегна, кістки, суглоби, м'язи і шкіру гомілки і стопи (крім невеличкої ділянки шкіри, яка іннервується підшкірним нервом поперекового сплетення).
Куприкове сплетення утворене передніми гілками 5 крижового і 1 куприкового нервів, іннервує шкіру в ділянці куприка і навколо відхідника.
Loading...

 
 

Цікаве