WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Перстач прямостоячий, повзучий, гайовий, гусячий, білий. Лікарські властивості - Курсова робота

Перстач прямостоячий, повзучий, гайовий, гусячий, білий. Лікарські властивості - Курсова робота

Курсова робота

з фармакогнозії

на тему:

Перстач прямостоячий, повзучий, гайовий, гусячий, білий. Лікарські властивості.

ПЛАН

  1. Перстач прямостоячий, та його характеристика.

  2. Хімічний склад кореневищ перстачу прямостоячого.

  3. Вивчення анатомічної будови кореневища перстачу прямостоячого.

  4. Сучасний стан та перспективи вивчення перстачу прямостоячого.

  5. Перстач повзучий та його характеристики.

  6. Перстач гайовий та його характеристика.

  7. Перстач гусячий та його характеристика.

  8. Перстач білий та його характеристика.

  9. Перстач білий – засіб для лікування захворювань щитоподібної залози.

  10. Перстач сріблястий та його характеристика.

Перстач прямостоячий, та його характеристика

ПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ, калган; лапчатка прямостоячая Potentilla erecta, синоніми: P. silvestris, P. tormentilla, Tor-mentilla erecta — багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має товсте циліндричне шишкоподібне дерев'янисте кореневище. Стебла висхідні або прямостоячі, вилчасто розгалужені, 10—40 см заввишки, з рідкими притисненими волосками. Листки стиснуто-опушені, з обох боків зелені (зісподу трохи блідіші); прикореневі листки черешкові, з трьох, рідше — з п'яти круглясто-оберненояйцевидних, спереду надрізанозарубчастих листочків, які швидко засихають і під час цвітіння їх уже немає, стеблові — сидячі, з великими зеленими клиновидно-оберненояйцевидними, 3—7-надрізаними прилистками і з трьома видовжено-клиновидними, надрізанопилчастими листочками. Квітки правильні, двостатеві, 4-пелюсткові, одиничні, на довгих квітконіжках, що виходять з пазух верхніх листків; пелюстки оберненояйцевидні, золотисто-жовті. Плід збірний з 8—15 горішковидних сім'янок. Цвіте у червні — вересні.

Поширення. Перстач прямостоячий росте по вологих луках та лісах, по краях боліт на Поліссі, в Карпатах і на Закарпатті, в північній частині Лісостепу, зрідка в Степу.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища рослини (Rhizoma Tormentillae), які заготовляють восени або рано навесні. Викопані кореневища очищають від корінців і решток стебел, добре миють у холодній воді від землі і сушать на вільному повітрі (на сонці чи під наметом) або в добре провітрюваному приміщенні, розстеливши тонким (2—3 см завтовшки) шаром на папері чи тканині. Штучне сушіння (після попереднього пров'ялювання на відкритому повітрі) проводять при температурі 50—60°. Сухої сировини виходить 28—32 % . її зберігають у сухому добре провітрюваному приміщенні. Строк придатності — 6 років. Сушені кореневища перстачу є в продажу в аптеках. У народній медицині, зокрема при виготовленні мазі, використовують і свіжі кореневища.

Хімічний склад. В кореневищах перстачу прямостоячого є дубильні речовини (до 31 % ), флобафени, кристалічний ефір торментол, тритерпенові сапоніни (похідні а-амірину і торментолу), хінна і елагова кислоти, крохмаль, віск, смолисті речовини й сліди ефірної олії та мінеральні речовини (6 % ).

Фармакологічні властивості і використання. Перстач прямостоячий використовують як в'яжучий, протизапальний і кровоспинний засіб. В експерименті in vitro водні витяжки рослини виявляють цитотоксичну дію, згубно діють на вірус герпесу. Застосування перстачу показане при різних запальних захворюваннях травного каналу (ентерит, ентероколіт, диспепсія); при лікуванні проносів дизентерійного характеру і проносів при туберкульозі; при шлункових і кишкових кровотечах, гіперменореї, маткових кровотечах, пов'язаних з запальними захворюваннями жіночих статевих органів. У народній медицині, крім зазначених вище захворювань, відвар кореневищ перстачу дають усередину при ахілії шлунка, гастриті, виразці шлунка, при захворюваннях печінки, жовтяниці різного походження, ревматизмі та подагрі. Використовують перстач і як зовнішній засіб. Відвар кореневищ використовують для лікування кровоточивих ран, виразок і забитих місць, опіків, різних висипів на тілі, мокнучих екзем, геморою, кольпіту і вульвовагініту різної етіології та для лікування справжньої ерозії шийки матки, а також для полоскання ротової порожнини і горла при афтозі, стоматиті, гінгівіті та ангіні. Порошком з розтертого кореневища присипають обпечені місця. Мазь застосовують від тріщин на шкірі ніг, рук і на губах.

Кореневища перстачу прямостоячого мають в'яжучу, тонізуючу, протизапальну, протимікробну та кровоспинну дію, завдяки чому існує широкий діапазон їх застосування. В-основному їх використовують при гастроентероколітах, проносах, шлунково-кишкових та гемороїдальних кровотечах, зовнішньо – при стоматитах, гінгівітіх, ангінах, захворюваннях шкіри. Відомі такі лікарські засоби на основі кореневищ перстачу, як відвар, настоянка, порошок, еліксир Демідовського, гербатормент, діаррель, гастритол, рефа-ос.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар кореневищ (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—5 раз на день до їди; суміш 1 столової ложки кореневищ перстачу і 1 чайної ложки насіння льону звичайного заливають склянкою окропу, кип'ятять 10 хвилин, охолоджують і п'ють по 1 столовій ложці через кожні 2 години при кровотечі з шлунка і кишок; столову ложку суміші кореневищ перстачу прямостоячого, плодів кмину звичайного, листя шавлії лікарської та квіток цмину піскового, взятих у співвідношенні 1:1:5:2, кип'ятять в 1 склянці води 5—7 хвилин, проціджують і п'ють по чверті склянки за ЗО хвилин до їди при хворобах печінки, що супроводяться жовтяницею.

ЗОВНІШНЬО — змащування маззю (5 г дрібно посічених свіжозібраних кореневищ варять 5 хвилин у склянці коров'ячого масла, проціджують); присипання порошком з кореневищ; обмивання, примочки, компреси і спринцювання відваром кореневищ (спринцюються двічі на добу теплим розчином, який готують розведенням відвару кореневищ кип'яченою водою у співвідношенні 1 : 4).

Вживання. З багатьох видів лапчаток лікувальне вживання в народі мають також: РотеNтILLа тоRмеNтILLа Nеск., Р. ЕRеста (L.) Намре, р. SILVеSтRIS Nеск., ТоRмеNтILLа еRеста L.Лапчатка узік. Російські назви: Лапчатка узік, калган, завязний коріння, лапчатка лісова; українські: Перстач прямостоячий, дубровка, курячий зIлля; польські: РIесIоRNIк LеSNY, рIесIоRNIк кURZY SLаD, кURZе ZIеLе. Трав'яниста багаторічна рослина заввишки 10-40 см., З товстим зігнутим або прямим, циліндровим, многоголовковим (у старих рослин), всередині червоним кореневищем і численним тонким додатковим корінням. Стебла прямостоячі або що підводяться, коротко-волосисті, догори надрезанно-пільчатиє, з притиснутими волосками. Квіти правильні, одиночні, пазухи або верхівкові, на довгих тонких квітконіжках. Віночок з чотирьох золотисто-жовтих пелюсток, при підставі з червоною плямочкою. Чашка необпадаюча з чотирьох внутрішніх і чотирьох зовнішніх часточок, що чергуються. Поширене в лісовій зоні європейської частини ссср, а в степу-по долинам річок. Росте на дещо вологому грунті серед чагарників, на полях, лугах, пасовищах і торф'яниках. Збирають кореневища цієї рослини ранньою весною або пізньою осінню. В народній медицині в основному застосовують коріння як терпкий засіб, в деяких місцях як відхаркувальний і заспокійливий болі. Найчастіше застосовують його в тих же випадках, як і роLYGоNUм вISтоRта L. Тріщини на шкірі рук, ніг і на губах (особливо від вітру) у дітей і дорослих мастять маззю з коріння лапчатки: 5,0 Г. Мелко порізаного коріння лапчатки варять 5 хвилин в стакані коров'ячого масла. Теплим проціджують в банку. Водний відвар коріння лапчатки (20,0 р. На 1 л. Води) служить засобом для полоскання рота при цинготних захворюваннях, а при ангіні-для полоскання горла. При проносах і дизентерії п'ють чай з коріння лапчатки.

Зберігання. Порізане і висушене коріння лапчатки бережуть в коробках.

Ротеnтillа аnsеrina L. Лапчатка гусяча.

Росіяни названия:Лапчатка, гусяча лапчатка;

українські: Перстач, жаблIр, гусяче зIлля;

польські: Srевrniк роsроliтy, рIесIоrniс Gеsi.

Loading...

 
 

Цікаве