WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи санітарії - Реферат

Основи санітарії - Реферат

Реферат

на тему:

"Основи санітарії

та гігієни"

До основних вимог особистої гігієни відноситься насамперед дотримання чистоти тіла.

Відомо, що клітини зовнішнього шару шкіри (епідермісу) постійно роговіють, а потім відмирають і злущуються. Сальні залози шкіри, виробляючи жир, виділяють його на поверхню тіла. Сюди ж потрапляє піт, у якому міститься близько 1 % мінеральних солей, летких жирних кислот, сечовина, молочна кислота та інші органічні речовини. Шкіра виділяє до 2 % вуглекислого газу (СО2), а під час фізичної праці — до 5%.

Підраховано, що упродовж тижня з усієї поверхні шкіри виділяється від 1 00 до 300 г шкірного сала, від 3,5 до 7 л поту (в жаркому кліматі — до 4 л) і від 40 до 90, злущеного епітелію.

Шкіра людини постійно забруднюється секретом сальних і потових залоз, омертвілими лусками епідермісу, а під час зіткнення з предметами навколишнього середовища — мікроорганізмами, пилом, гельмінтами. Тому для підтримки чистоти тіла необхідно 1 — 2 рази на день митися у ванні гарячою водою з милом, мочалкою з наступною зміною натільної і постільної білизни.

Частіше забруднюється шкіра верхніх кінцівок. Звідси бруд потрапляє на інші ділянки тіла і в їжу. Щоб цього не трапилося, руки слід мити перед кожним прийомом їжі, після відвідування убиральні, а також після кожного забруднення. Треба коротко підстригати нігті, щоб не допустити накопичення бруду під ними. Під час бактеріологічного дослідження бруду з-під нігтів знаходили збудників кишкових інфекцій, яйця гельмінтів, гноєрідні мікроорганізми, різноманітні гриби, коростяного кліща тощо.

Вибираючи сорт мила, слід ураховувати вміст у ньому вільного лугу, який знезаражує шкіру і сушить її. Туалетне мило може містити не більше ніж 0-05 % вільного лугу (господарче мило містить до 2 % лугу). Для миття тіла застосовують й інші миючі засоби: різні сорти рідкого мила, шампуні тощо.

Догляд за порожниною рота має велике значення, проводиться для запобігання захворюванню зубів і зниженню бактеріального обсіменіння порожнини рота. У порожнині рота містяться різні види мікроорганізмів, які потрапляють туди з навколишнього середовища під час вдихання повітря, з водою та їжею. Серед цих мікроорганізмів зустрічаються і патогенні, які можуть бути причиною не тільки захворювань зубів і порожнини рота, але Й Інших органів і організму в цілому. У разі поганого догляду за порожниною рота спостерігається збільшення кількості мікроорганізм. Залишки їжі у проміжках між зубами розкладаються, утворюючи ринг органічні кислоти, що призводять до руйнування зубів, з'яви неприємного запаху з рота.

Догляд за порожниною рота складається насамперед з полоскання рота після кожного прийому їжі з метою вилучення залишків її і в чистці зубів щіткою з зубною пастою або порошком. Для чистки зубів доцільно застосовувати пасту, оскільки тривале використання порошку сприяє стонченню зубної емалі. Зуби треба чистити із зовнішнього і внутрішнього боку, посуваючи щічку вгору і униз, а також поперек зубів. Пропонується чистити зуби вечері перед сном і вранці. Щітка для чистки зубів має бути індивідуальною.

Поганий догляд за шкірою сприяє забрудненню натільної білизни і одягу, внаслідок чого різко змінюються їх властивості. Білизна покриває 80 % усієї шкіри. Звідси видно, яке велике значення має білизна для її нормального функціонування.

Білизна повинна сприяти звільненню шкіри від твердих і рідких виділень, а також захищати від забруднення верхній одяг цими виділеннями. Вона не повинна подразнювати шкіру і утруднювати рухи. Тому її треба шити з еластичної, гнучкої, м якої тканини. Цими властивостями володіє льняна білизна. Льняні тканини рекомендуються для натільної і постільної білизни. Вони добре вбирають вологу. Можна використовувати білизну з м'якого вовняного трикотажу.

Вночі рекомендується спати в білизні, що не використовується в денний час, оскільки у порах білизні:, яку носили вдень, накопичуються виділення із шкіри. У разі забруднення білизни підвищується її теплопровідність і зменшується повітропроникність, що, в свою чергу, погіршує теплообмін і призводить до підвищення втрат тепла. Затримується також випаровування поту з поверхні шкіри, що призводить до погіршена Ія самопочуття людини. Крім того, у забрудненій білизні тривалий час зберігають життєздатність патогенні мікроорганізми.

Тому натільну і постільну білизну слід міняти не менше ніж 1 раз на тиждень. Установлено, що натільна білизна через 6 днів використання містить А—5 % бруду, а на 10-й день—до 11 % від її маси.

Велика кількість уроків упродовж навчального дня не дозволяє дітям і підліткам достатньо часу перебувати на свіжому повітрі, займатися іграми і спортом, що так необхідно для їх здоров'я і розвитку. У зв'язку з цим кількість уроків кожного дня має бути обмежена для школярів різного віку.

Складаючи розклад занять, треба ураховувати умови у даній школі (можливість праці в кабінетах, розклад учителів тощо), насамперед гігієнічні моменти. По-перше, це чергування важких уроків з легкими. Розподіл предметів за важкістю дуже відносний і залежить від змісту уроку, методики викладання, ступеня зацікавленості і активності учнів, особистості вчителя, його підходу до учнів і до навчального матеріалу, що він викладає.

Під час складання розкладу уроків слід ураховувати зміну працездатності учнів упродовж навчального дня і навчального тижня.

На першому уроці школярі втягуються в роботу і працездатність їх незначна; на другому і третьому уроках вона підвищується, а на четвертому з'являються перші ознаки стомлення. Тому важкі предмети, що потребують найбільшого напруження діяльності кори великого мозку, слід ставити на другі і треті уроки, а в останні часи занять проводити легкі уроки. Змінюється працездатність і впродовж тижня. Починаючи з четверга працездатність школярів знижується. Тому доцільно призначати на четвер уроки, що потребують меншого напруження і мають характер переключення.

Плануючи навчальні заняття, необхідно тим предметам або видам занять, що потребують певного напруження зору, відводити час найкращого денного освітлення класів з урахуванням напрямку сонячних променів.

Взимку, коли природне освітлення класів знижене, не слід призначати заняття, що потребують великого напруження зору, на перший і останній уроки. Також треба стежити за тим, щоб не було підряд кілька уроків, на яких в основному пишуть або записують, оскільки в такому разі можуть стомитися очі і м'язи рук, а також увесь зоровий аналізатор, включаючи і відповідні ділянки кори великого мозку.

Щоб забезпечити нормальну діяльність нервової системи і відпочинок її вищого відділу — кори великого мозку, треба правильно планувати перерви упродовж усього навчального дня після кожного уроку.

Вплив перерв на стан організму і на нервову систему учня установлено багатьма дослідженнями. Під час перерв учні мають можливість дати м'язам розслабитися і нейтралізувати наслідки тривалого сидіння на одному місці, глибоко і вільно дихати свіжим повітрям. Головне ж значення перерв полягає у тому, що вони забезпечують відпочинок кори великого мозку.

Тривалість перерв упродовж навчального дня різна. Тривалість першої, третьої і четвертої перерв становить 10 хв., а другої (великої) перерви — ЗО хв. У даному разі враховані насамперед Інтереси учнів перших чотирьох класів, оскільки велика перерва розділяє навчальний день у цих класах на ,г ^і половини.

Необхідно дбати про гігієнічну організацію перерв з тим, щоб учні могли подихати свіжим повітрям, побігати і по-справжньому відпочити.

Головним змістом перерв між окремим і уроками для учнів молодших класів мають бути рухливі ігри, п погулянки на шкільній ділянці і вільні рухи. Під час перерв слід заборонити дітям готуватися до наступного уроку, а також повторювати пройдений матеріал, оскільки у такому разі перерва перетвориться на додатковий урок і тим самим учні залишаться без необхідного відпочинку.

Треба турбуватися про те, щоб і режим учнів у сім'ї відповідав вимогам шкільної гігієни.

ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

Основою всіх життєвих процесів організму людини є постійний обмін речовин між організмом І навколишнім середовищем. Із довкілля людина споживає кисень, воду і харчові продукти. Роль їжі полягає в поповненні енергії і тканинних елементів, необхідних для росту, розвитку і функціонування організму, забезпечення обмінних процесів, нормального стану здоров'я і працездатності. Саме завдяки харчуванню забезпечується безперервність перебігу двох протилежних і взаємопов'язаних процесів асиміляції і дисиміляції.

У різні історичні часи склад їжі й характер харчування змінювались залежно від розвитку виробничих сил суспільства, клімато-географічних умов, напрямку господарської діяльності тощо. Характер харчування населення формувався поступово залежно від економічного і культурного рівня розвитку країни з урахуванням національних звичаїв і особливостей.

Продукти харчування є рослинного і тваринного походження. Найбільш розповсюджені продукти рослинного походження: злакові й продукти їх переробки, овочі, фрукти, ягоди, гриби. До продуктів тваринного походження відносять м'ясо, рибу, яйця, молоко і молочні продукти. Харчовий раціон людини складається Із харчових продуктів, які містять білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі І в достатній кількості воду. Поєднання харчових продуктів у раціоні повинно бути в такій кількості, щоб воно забезпечувало всі фізіологічні потреби організму.

Харчування є основною біологічною потребою людини. Узагальнюючи свої уявлення про роль харчування, видатний російський фізіолог І.П. Павлов зробив висновок, що їжа уособлює собою життєвий процес в усьому його об'ємі - від найелементарніших фізіологічних властивостей організму... аж до найвищих проявів людської натури".

Неправильне харчування впливає на розвиток організму, знижує його захисні сили, може бути причиною багатьох хвороб. В.І. Смоляр вважає, що більше ніж половина випадків передчасної смерті (до 65 років) чоловіків і жінок в Україні зумовлена хворобами, у виникненні яких харчування відіграє важливу роль.

Loading...

 
 

Цікаве