WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вивчення сенсибілізації організму до харчових продуктів з квіткового пилку - Реферат

Вивчення сенсибілізації організму до харчових продуктів з квіткового пилку - Реферат

Цікавим було проаналізувати та порівняти частоту, рівень сенсибілізації й ступінь її вираженості в умовно здорового населення без проявів алергії в анамнезі (І група обстежених), та у осіб з обтяженим алергологічним анамнезом (ІІ група).

На рисунку 2 наведено дані з аналізу частоти виявлення сенсибілізації в умовно здорового населення та у осіб з обтяженим алергологічними анамнезом до харчових добавок „Бі Поллен" та „Квітковий пилок".

У групі умовно здорового населення сенсибілізація до харчової добавки „Квітковий пилок" була зареєстрована у 19,0 %, а до харчової добавки „Бі Поллен" – у 57,14%, що майже втричі більше. У осіб з обтяженим алергологічним анамнезом сенсибілізація до харчової добавки „Бі Поллен" виявлялась у 64,1%, а до харчової добавки „Квітковий пилок" у – 41 % обстежених. Тобто харчова добавка „Бі Поллен" викликла сенсибілізацію організму у 1,56 рази частіше, ніж харчова доб
авка „Квітковий пилок"розробки ДонДУЕТ.

Рис. 2. Частота виникнення сенсибілізації організму в умовно здорових осіб (І) та осіб з обтяженим алергологічним анамнезом (ІІ) до харчових добавок „Бі Поллен" (Б) та „Квітковий пилок" (К).

Н
а рисунку 3 наведено дані з частоти виявлення сенсибілізації організму до харчових добавок, що вивчались за ступенем її вираженості в умовно здорових осіб та осіб з обтяженим алергологічним анамнезом.

Рис. 3. Частота виявлення сенсибілізації організму за ступенем вираженості в умовно здорових осіб (І) та осіб з обтяженим алергологічним анамнезом (ІІ) до харчової добавки „Бі Поллен" (Б ) та до харчової добавки "Квітковий пилок" (К).

Як видно з рисунку 3, частота виявлення сенсибілізації за рівнем її вираженості до харчових добавок "Бі Поллен" та "Квітковий пилок" в умовно здорового населення та осіб з обтяженим алергологічним анамнезом була різною.

Так, в групі умовно здорового населення сенсибілізація організму слабкого ступеню реєструвалась в 11,9% випадків до харчової добавки "Квітковий пилок" і в 19% – до харчової добавки "Бі Поллен", або в 1,5 рази частіше. Помірний рівень сенсибілізації виявлявся у 9,5% випадків при дослідженні харчової добавки "Квітковий пилок" і в 19% випадків при дослідженні харчової добаки "Бі Поллен", тобто вдвічі частіше. Сильний рівень сенсибілізації до харчової добавки "Квітковий пилок" в групі умовно здорового наслення не реєструвався, в той час як частота сенсибілізації організму сильного ступеню вираженості до харчової добавки "Бі Поллен" складала 16,7%.

В групі осіб з обтяженим алергологічним анамнезом (ІІ) сенсибілізація слабкого ступеню вираженості реєструвалась до харчової добавки "Квітковий пилок" у 14,3%, помірного рівня – у 12,8 та сильного рівня - у 17,9% обстежених. До харчової добавки "Бі Поллен" слабкий ступінь вираженості сенсибілізації реєструвався у 10,2%, помірний у 17,9%, а сильний у 35,9% обстежених. Проведені дослідження показали, що частота виявлення сенсибілізації слабкого ступеня вираженності в групі ІІ переважала до харчової добавки "Квітковий пилок" у 1,25 рази. Помірний та сильний рівень сенсибілізації до харчової добавки "Бі Поллен", порівнянно з сенсибілізацією до "Квіткового пилку" реєструвався у потенційних споживачів, відповідно частіше у 1,3 та 2 рази.

Отримані результати свідчать, що у осіб з обтяженим алергологічним анамнезом частіше виявляли сенсибілізацію та й самі показники сенсибілізації були більш високі. Проте частота виявлення сенсибілізації та індивідуальні показники були вищими до харчової добавки „Бі Поллен".

Вивчення рівня сенсибіліації до харчових добавок показало, що він загалом становив у групі умовно здорового населення (І група) 0,0500,007 у. од. до харчової добавки „Квітковий пилок" і –0,1600,010 до харчової добавки „Бі Поллен". У групі осіб з обтяженим алергологічним анамнегом (ІІ група) загальний рівень сенсибілізації становив до тих самих харчових добавок відповідно 0,1100,010 та 0,2400,020.

Особи, що входили до обох досліджених груп були разподілені за ступенем зареєстрованої сенсибілізації на підгрупи – зі слабкою, помірною, сильною сенсибілізацією та з показниками сенсибілізації в межах норми (від 0 до 0,09 у. од.). В таблиці 2. наведено результати визначення сенсибілізації у представників обох груп досліджених в залежності від ступеня зареєстрованої сенсибілізації до обох харчових добавок.

Таблиця 2. Рівень сенсибілізації до харчових добавок в умовно здорових осіб (І група) та осіб з обтяженим алергологічним анамнезом (ІІ група)

Групи обстежених

Всього осіб

Ступінь сенсибілізації

Виявлений рівень сенсибілізації до харчових добавок (У.од.)

"Бі Поллен"

"Квітковий пилок"

Умовно здорове населення (І)

n=42

Всього по групі

0,1600,010

0,0500,007*

Слабка

0,1300,007

0,1500,009

Помірна

0,2700,005

0,2600,120

Сильна

0,4300,040

00*

Відсутня

0,0140,007

0,0110,003

Особи з обтяженим алергологічним анамнезом (ІІ)

n =39

Всього по групі

0,2400,020**

0,1100,010*,**

Слабка

0,1500,020

0,1300,010

Помірна

0,2400,010

0,2500,02

Сильна

0,4900,030**

0,3680,032*, **

Відсутня

0,0180,009

0,0020,001, **

Примітка: * - Р<0,05 при порівнянні рівня сенсибілізації у І та ІІ групах, ** між рівнем сенсибілізації до харчових добавок „Бі Поллен" та „Квітковий пилок".

Як свідчать дані таблиці, рівень сенсибілізації організму до харчової добавки „Бі Поллен" відповідав слабкому ступеню у осіб І групи й помірному – у осіб ІІ групи. До харчової добавки "Квітковий пилок" виявлявся рівень сенсибілізації організму слабкого ступеню в ІІ групі обстежених. В І групі обстежених рівень сенсибілізації не відрізнявся від норми. При цьому показники рівня сенсибілізації до харчової добавки "Бі Поллен" були вищими за такі ж до харчової добавки "Квітковий пилок" (р< 0,05). Показники сенсибілізації до обох харчових добавок у підгрупах зі слабким та помірним рівнем сенсибілізації майже не відрізнаявся у осіб І та ІІ груп (р< 0,05). Але у осіб з сильним ступенем рівня сенсиібілізації, ступінь її вираженості до харчових добавок вірогідно відрізнялась й була вищою у ІІ групі обстежених до харчової добавки „Бі Поллен" (0,4900,030 У. од), у порівнянні з такою до харчової добавки "Квітковий пилок" (0,3680,032 У. од). У І групі обстежених рівень снсибілізації до харчової добавки "Бі Поллен" становив 0,4300,040 У. од. До харчової добавки "Квітковий пилок" сильного рівня сенсибілізації не було виявлено.

Висновки

1. Сенсибілізація до квіткового пилку зустрічається як у осіб з обтяженим алергологічним анамнезом, так і в умовно здорового населення, що ніколи раніше не вживало харчові добавки з квіткового пилку.

2. Сенсибілізація організму у потенційних споживачів реєструвалась до обох харчових добавок, які вивчалися, проте частота її виявлення, та рівень вираженності були значно нижчими до харчової добавки "Квітковий пилок" розробки ДонДУЕТ.

3. Можна припустити, що особи без обтяженого алергологічного анамнезу можуть без застережень вживати харчову добавку "Квітковий пилок".

4. Отримані результати свідчать про перспективність використання харчової добавки "Квітковий пилок" як такої, що рекомендується для введення в спеціалізовані й функціональні продукти.

Перспективними для подальшого дослідження є розробка методів для оцінки якості біологічно активних харчових продуктів з квіткового пилку, зокрема ймовірності викликати та посилювати сенсибілізацію організму до них у потенційних споживачів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ракша-Слюсарева О.А."Квітковий пилок" як адаптована харчова добавка /Ракша-Слюсарева О.А., Квасніков А.А. // Тез. доп. Міжнародної наук. – практ. конф. "Товарознавство та ринок споживчих товарів у 3-му тисячолітті". Донецьк. 14-15 жовтня 2004 р. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004.–С.41–42.

2. Квасников А.А. Использование биологически активных веществ в производстве мороженого // Актуальные вопросы профилактической медицины, фитотерапии и питания здорового и больного человека.–Донецк : ООО "Радуга".– 2004.– 69–70.

3. Ракша-Слюсарева О.А. Екоімунологічні особливості умовно здорових мешканців донецького регіону в динаміці моніторингу після аварії на ЧАЕС / Ракша-Слюсарева О.А., Слюсарев О.А. // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка.– 2006.– т.14.–С.102 – 112.

4. Ракша-Слюсарева О.А. Аспекти сучасного застосування харчових добавок та їх класифікації /Ракша-Слюсарева О.А., Коршунова Г.Ф., Стіборовьський С.Е., Малигіна В.Д// Обладнання та технології харчових виробництв: Темат.зб.наук. пр./ Голов. ред. О.О.Шубін. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. Вип.–14.-С.202-207.

5. Квасников А.А. Результаты исследования противомикробных свойств новой пищевой добавки "Цветочная пыльца" //Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медиицни та стоматології. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених.–Донецьк, ДонДМУ, 2006.– С. 149-150.

6. Федорова С.Н. Справочник по биологически активным добавкам компании Nature's Sunshine Productus.Inc".- Киев:"Логос", 2000. –213 с.

7. Фрадкин В.А. Аллергены. - М.: Медицина, 1978. - 256 с.

8. Ли Я.Б. Экспериментальное исследование аутоимунных процессов при воздействии новой эпоксидной смолы на лабораторных животных / Ли Я.Б., Слюсарев А.А // В кн.: Сборник трудов молодых ученых и специалистов, Посвященный 65-летию Донецкого медицинского университета. Донецк.-1996. - С. 194-196.

9. Пат. України №16867 (UA). МПК (2006), А61В 5/15, G01N33/50 Спосіб визначення специфічної сенсибілізації організму /Слюсарев О.А., Ракша-Слюсарева О.А. (UA). – Заявлено 20.04.2006; Опубл.15.08.2006; Бюлетень. Промислова Власнiсть. – 2006. – № 8. – С 145.

10. Некоторые иммунологические методы исследований в профилактике инфекций, управляемых вакцинацией /Л.И. Слюсарь, А.А. Сохин, Ю.В. Лагунов и др.: Метод. рекомендации для врачей-курсантов циклов усовершенствования по микробиологии и эпидемиологии. - Новокузнецк, 1991.-22 с.

Loading...

 
 

Цікаве