WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Рутвиця орликолиста - Реферат

Рутвиця орликолиста - Реферат

Реферат на тему:

Рутвиця орликолиста

Рутвиця орликолиста (рутвиці — рослини отруйні, особливо кореневища і корені). Грушечка, межиперсниця. Російська назва — василистник водосборолистньїй; польська — гігіешка.

Родина: Рагшпсиїасеае — лютикові.

У народі представники роду рутвиць мають досить часте і різноманітне лікарське застосування залежно від місцевості і ботанічного виду. Це становить свій інтерес. Проте ми не маємо ще всіх відомостей в тій мірі, щоб точно з фактами, залежно від виду, вичерпно викласти їх в розпорядження дослідника. Наша інформація стосується рутвиці орликолистої, але в рівній мірі і виділюваного деякими ботаніками виду: рутвиця зігнута (ТИ. Нехиозит Вегпп.). В деяких місцевостях з такою ж метою застосовують і рутвицю жовту (ТЬ. Паушп І..).

Рутвиця — це трав'яниста багаторічна рослина з черговими пірчасто-роздільними листками, різної величини (залежно від виду) листочками; дрібними без пелюсток, але з чашолистиками, квітками, зібраними в щитовидну або гроновидну волоть. Рутвиця орликолиста— заввишки 40—120 см з двічі- і тричіпірчастими листками, з прилистками у розгалужених черешків. Листочки сизі, округла зарубчасті, несильно розсічені на три частки. Волоть щитовидна; квітки дрібні, жовті. Кореневище коротке. Цвіте в травні — червні. Росте на середлісо-вих луках, у вологих заростях, по полянах. Поширена в Європейській частині СРСР.

Рутвиця зігнута виділяється вкритими листками біля основи і без чешуйок, погнутими в різні боки стеблами. Пухкі розгалуження суцвіть направлені навскоси вгору. Кущики сильно галузисті. Росте по межах. В західній частині УРСР часто зустрічається на спушених парових полях (удержується довгим гнучким коренем), іноді в міжряддях погано оброблених просапних культур. Завжди в більш сухих місцях суглинкових (лесо-вих) грунтів. Цвіте в червні — липні. Поширена, мабуть, більш в середній і південно-західній смузі Європейської частини СРСР.

Рутвиця жовта відрізняється від попередніх більш вузькими, спереду зубчастими, зверху тьмяними, зісподу блідими листочками, борозенчастим голим стеблом. Квітки дуже дрібні, численні, скупчені. Цвіте в червні— липні. Кореневище повзуче. Росте на вологих луках у заростях чагарників, по берегах рік і струмків—в більш вологих місцях, ніж попередня. В невеликих кількостях зустрічається скрізь.

Рутвиця орликовиста

Рутвиця жовта

Траву рутвиці найчастіше збирають під час цвітіння, іноді, при потребі, в усяку пору літа.

Свіжі листки прикладають на рани від запрілостей, особливо між пальцями ніг і на стопі. Звідси українська назва "межиперсниця". Ми відзначали в народі, що при лікуванні таких ран листками рутвиці зігнутої не було нагноєння, швидко відновлювалась шкірка, незважаючи на дуже далекі від чистоти умови утримання запрілості. Таким же способом по аналогії лікують і інші рани, а також нашкірні захворювання.

В деяких місцях напар трави рутвиці (щіпка, близько 1 чайної ложки, подрібненої трави або самих тільки листків на 1 склянку"кип'ятку) по півсклянки двічі на день п'ють при сильних шлункових і кишкових болях, а також при болях внизу живота (визначення жінок), при захворюванні печінки (болях під правими ребрами), при жовтяниці, а в деяких місцевостях — при поносі або, навпаки, при сильних запорах. Люди на селах люблять цю рослину, часто хвалять і приймають при багатьох і дуже різних захворюваннях, навіть і при туберкульозі, каменях нирок, підвищеній температурі.

Відваром рослини поять корів після тяжких отелів і для видалення посліду. Спостереження наштовхують на думку, що ця отруйна рослина є і антибіотичною, і фітонцидною.

Сушать рутвиці в затінку, на горищах, підв'язуючи пучками.

Зберігають загорнутими в папері, в сухому місці.

Loading...

 
 

Цікаве