WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Живокіст лікарський - Реферат

Живокіст лікарський - Реферат

Реферат на тему:

Живокіст лікарський

Symphytum officinale L.— живокіст лікарський. Російська назва — окопник лекарственный; польська — zywokost.

Родина: Borraginaceae — шорстколисті.

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30—100 см. Стебло крилате, особливо вгорі від глибоко збігаючих вниз листків, товсте, пряме. Листки нижні великі, звужені в крилатий черешок, довгасто-ланцетні, верхні сидячі. Вся рослина шорстка від шорсткуватих волосків, які вкривають її. Квітки зібрані в пониклі, вкриті листочками завійки. Віночки квіток брудно-пурпурові або лілові з відверненими назовні зубцями. Корені товсті, галузисті, майже чорні зовні, всередині білі, крихкі, на зламі нерівні, терпко-липкі на смак. Цвіте з травня до кінця липня. Росте на вологих луках, біля канав, струмків, на пухких торфомінеральних грунтах, на низинних торфовищах. Поширений повсюдно.

Збирають корені восени. Стебло вживають тільки свіжим, а не сушеним. Корені важко відмиваються, потрібна наполегливість. Добре вимиті корені ріжуть на куски і сушать.

(За деякими джерелами, корені живокосту вважаються отруйними, якщо приймаються всередину у великих дозах).

У народній практиці застосовують корінь живокосту як обволікаючий засіб при всіх видах запалення слизової оболонки, а особливо при грудних захворюваннях, в тому числі й тяжких. Доза: 40,0 г на 1 л гарячого молока, в якому корінь живокосту парять у духовці 6—7 годин, але аж ніяк не доводять до кипіння. Вважають, що діючі речовини рослини руйнуються при кип'ятінні. Таким напаром живокостового кореня на молоці лікують також туберкульоз легень.

У народі вживають також корінь живокосту і як в'яжучий, і як проносний засіб, а також як засіб, що видаляє омертвілі тканини і сприяє регенерації. Вважають також, що живокіст лікує нирки, допомагає при поносах, навіть з кров'ю, а також при кровотечах у шлунку і кишечнику; приймають його також при чиряках, виразках і наривах як всередину, так і зовнішньо.

Живокіст, напарений у молоці, дуже скоро набридає хворому. Тоді на 6—7 днів заміняють цей напар таким: сирий або сушений корінь живокосту розбивають на пасту (тісто), змішують з 1—2 частинами меду і приймають не більше як по 1 чайній ложечці 3 рази на день. Після 6—7 днів знову повертаються до приймання живокосту на молоці. Свіжий і сушений корінь живокосту з медом найчастіше практикують приймати при хворобах легень, при всяких кашлях.

Зовнішньо. При зламах кісток, а також при туберкульозі кісток роблять обклади з пасти свіжих або сушених коренів живокосту. Для цієї ж мети готують мазь з коренів живокосту: потовчений свіжий корінь живокосту змішують порівну з свинячим несолоним топленим салом (смальцем).

Свіжий, підсушений корінь живокосту прикладають до кровотечних ран; напаром як свіжих, так і сушених коренів живокосту полощуть горло при катарах. При кровотечі з носа втягують у ніздрі сік із свіжого стебла живокосту; для цієї ж мети користуються порошком кореня живокосту, вкладаючи його в ніс на ватці

При катарах горла для полоскання застосовують водний настій (на кип'ятку) з таких рослин: кореня живокосту— 15,0 г, квіток лісової мальви —10,0 г, пелюсток троянди (культурних садових форм — найчастіше тієї, яку вживають на варення) — 10,0 г, дубової кори — 5,0 г, квіток коров'яка — 10,0 г, листків шавлії — 5,0 г і кореня валеріани —5,0 г. 4 столові ложки (кожна з верхом) суміші заливають на ніч 1 л дуже гарячого кип'ятку. Вранці підігрівають, не доводячи до кипіння, і теплим настоєм разів 6—7 на день полощуть горло. На ніч шию змазують згаданою вище маззю з живокосту, обгортають фланелевим шарфом і тепло вкриваються, щоб пропотіти.

Зберігання. Висушений і порізаний корінь живокосту зберігають в ящиках, викладених папером.

Loading...

 
 

Цікаве