Реферат на тему:

Перстач

Potentilla anserina L. — перстач, гусячі лапки.

Жаблір, гусяче зілля. Російські назви: лапчатка гуси-ная, гусиная лапка;

Родина: розоцвіті.

Багаторічна трав'яниста рослина з квітучими стеблами у вигляді довгих, тонких, повзучих пагонів, які пізніше укореняються у вузлах і виходять з пазух листків, розміщених розеткою, яка утворена вкороченим головним стеблом. Листки переривчасто-пірчасті, зісподу (іно< ді і зверху) білошовковисті, немовби сріблясті. Квітки

досить великі (до 20 мм), одиночні, на довгих квітконіжках заввишки 15—45 см, з 5 пелюстками, золотисто-жовті. На смак листки терпкі. Квітки мають приємний запах. Цвіте з травня по вересень.

Рослина поширена повсюдно, росте по дворах, садах, засмічених місцях, при дорогах, на межах полів, на луках, лісових галявинах.

Збирають цілі рослини під час цвітіння, а також окремо насіння.

Вважається в'яжучим засобом, очищаючим кров і в певній мірі болезаспокійливим.

Напар цілих рослин цього перстача (20,0 г на 1 л кип'ятку), приймають по 1 склянці тричі на день при спазматичних болях шлунка, при шлунково-кишкових захворюваннях, при хворобах печінки і при запорах (незважаючи на в'яжучі її властивості). Такий же напар п'ють і роблять з нього компреси на ділянку матки при сильних маткових болях і при болісних менструаціях, але в цих випадках вважається більш ефективним відвар на молоці 1 чайної ложки насіння перстача на 1 склянку; кип'ятять 5 хвилин і випивають за 2 прийоми — вранці і ввечері.

Напар зілля з перстача у козиному пряженому молоці вважається сильним сечогінним засобом, який не подразнює нирок.

Сік із свіжої рослини, змішаний в рівних частинах з соком з зеленої рослини жита, приймають по 3 столові ложки на день як засіб від жовчних і ниркових каменів.

Свіжим соком рослини промивають рани і роблять в нього примочки на рани.

Зберігання. Траву перстача зберігають у коробках, вистелених папером.