WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Алкалоїди, похідні пурину. Загальна характеристика - Реферат

Алкалоїди, похідні пурину. Загальна характеристика - Реферат


План
1. Алкалоїди, похідні пурину. Загальна характеристика.
2. Кофеїн, кофеїн-бензоат натрію.
3. Теобромін, темісал.
4. Теофілін, еуфілін.
1. Алкалоїди, похідні пурину. Загальна характеристика.
Пурин - конденсована гетероциклічна система, яка складається з двох циклів: піримідинового (А) і імідазольного (Б)
Гідроксильні похідні пурину - ксантинмозне існування в 2-х таутомерних формах - кетонній і єнольній.
Для медицини мають значення метильні похідні ксантину: кофеїн, теобромін і теофілін. Загальна їх формула:
Природним джерелом одержання пуринових алкалоїдів є відходи чайної промисловості (чайний пил, обрізки листків та інш.).
Крім чаю, пуринові алкалоїди містяться в каві, какао.
Одержують пуринові алкалоїди синтез Траубе синтетично або напівсинтетично.
До Державної фармакокопії входять такі препарати пуринових алкалоїдів: кофеїн, теобромін і теофілін, а також їх комплексні водорозчинні солі: кофеїн-бензоат натрію, темісол і еуфілін.
За хімічними властивостями пуринові алкалоїди є дуже слабкі основи. Основні властивості обумовлені азотом імідазольного цинку (в 9 положенні).
Теобромін теофілін - амфоретерні речовини: основні властивості обумовлені наявністю азота в 9 положенні; кислі властивості обумовлені воднем імідної групи в 1 і відповідно 7 положеннях.
За рахунок водню імідної групи для теофіліну і теоброміну характерна кетоєнольна таутомерія.
У кофеїна всі водні імідних груп заміщені на - СН3 радикал, тому кислотні властивості у нього відсутні, а основні настільки слабкі, що його можна рахувати практично нейтральною речовиною.
З кислотами пуринові алкалоїди утворюють солі, легко гідролізують, тобто нестійкі.
Теофілін і теобромін за рахунок водню імідної групи утворюють солі з металами.
Характерною особливістю пуринових алкалоїдів є нестійкість при температурі з лугами - іде розклад препарату. Так кофеїн розкладається до кофеїну.
Загальною реакцією на ауринові алкалоїди є реакція утворення мурексиду - Мурексидна проба.
Речовину, що в своєму складі має пуриновий цикл, нагрівають з окисником (бромна вода, пергідроль, азотна кислота і т.д.), а потім обробляють розчином аміаку; з'являється малинове забарвлення.
Механізм реакції в наступному:
1. Руйнація молекули пурина при температурі з окисником. Утворюються 2 ізомери:
1,3 - диметилаллооксан і 1,3 - диметилдіалурова кислота, які при взаємодії між собою утворюють аллоксантин.
2. При дії надлишку розчину аміаку утворюється з аллоксантину амонійна сіль тетраметилпурпурової кислоти, яка має малинове забарвлення.
Методи кількісного визначення різноманітні і обумовлені хімічними властивостями пуринових алкалоїдів.
2. Кофеїн, кофеїн-бензоат натрію.
Кофеїн відкрив Рунге в 1819 році.
Властивості: білі шовковисті голчасті кристали або білий кристалічний порошок без запаху, гіркуватого смаку. На повітрі вивітрюється, при нагріванні сублімує.
Повільно розчинний у воді, легко розчинний в гарячій воді і хлороформі, важко розчинний в спирті, дуже мало розчинний в ефірі.
Ідентифікація
1. Мурекледна проба.
2. З розчином таніну - білий осад, розчинний в надлишку реактиву.
3. Реакція з 0,1 н р-ном І2.
Утворюється бурий осад тільки в кислому середовищі: - перйодид Кофеїн * НІ * І4
4. Реакція з р-вом Майєра (HgI2 * 2KI) - відсутній ефект р-ції.
Кількісне визначення
1. Метод неводного титрування - ДФ - Х
титрант - 0,1 р-н хлорної кислоти
середовище - б/в оцтова кислота
індикатор - кристалічний фіолетовий
2. Метод йодометрії
Ґрунтується на здатності кофеїну утворювати пер йодид в кислому середовищі.
Оксид відділяють, а надлишок йоду відтитровують тіосульфатом натрію (індикатор - крохмал).
3. Гравіметричний метод.
Зберігання: сп. Б в добре закопуреній тарі.
Застосування: стимулятор ?????, кардіотонічний засіб. ВРД = 0,3 г, ВДД = 1,0 г.
З мінеральними кислотами кофеїн не утворює солей, т. як у нього дуже слабкі основні властивості. Зате з органічними кислотами та їх солями кофеїн утворює стійкі двійні солі. Одна з них кофеїн-бензонат натрію, яку одержують змішування водних розчинів кофеїну і бензонату натрія в еквімолекулярних кількостях.
КОФЕЇН - БЕНЗОНАТ НАТРІЮ.
Властивості: білий порошок без запаху, слабо гіркого смаку.
Легко розчинний в воді, важко розчинний в спирті.
Ідентифікація:
1. Реакція на кофеїн.
2. Реакція на бензонат - іон - з
3. Реакція на - жовте забарвлення б/б полум'я.
Кількісне визначення.
1. Визначення кофеїну - метод йодомитрії.
38-40%.
2. Визначення бензонату натрію - метод нейтралізації 58-62%
титрант: 0,5 н р-н НС1
в присутності ефіру
індикатор змішаний м/о: м/с 1:1
Зберігання: ст. Б в добре закупореній тарі.
Застосування: стимулятор ЦНС, кардіотонічний засіб.
3. Теофілін, еуфілін.
Теофілін був відкритий Коссилєм в 1889 р.
ТЕОФІЛІН
Властивості: білий кристалічний порошок без запаху.
Мало розчинний в воді, спирті, ефірі, хлороформі.
Легко розчинний в гарячій воді і гарячому спирті.
Розчинний в кислотах і розчинах лугів (за рахунок атому водня імідної групи в 7 положенні).
Ідентифікація
1. Мупексидна проба.
2. Реакція утворення солей.
а) теофілін переводять в натрієву сіль, розчиняючи в розчині
б) далі в якості реактиву використовують розчини або
Аналогічно іде утворення срібної солі теофіліну.
3. Реакція з нітропрусидом натрію + (лужний розчин) утворюється характерне зелене забарвлення, яке зникає після додавання надлишку кислоти.
Кількісне визначення.
Метод аринтометрії з послідуючою нейтралізацією.
титрацит: р-н і р-н
індикатор: феноловий червоний.
Еквіваленту кількість азотної кислоти, що виділились під час титрування відтитровують 0,1 н розчином
Зберігання: сп. Б в добре закупореній тарі, в захищеному від світла місці.
Застосування: спазмолітичний (судинорозширюючий) бронхорозши-рюючий і діуретичний засіб. ВРД = 0,4, ВДД = 1,2.
4. Теобромін, темісал.
Теобромін вперше виділив російський вчений А.А. Воскресенський в 1842 р.
ТЕОБРОМІН
Властивості: білий кристалічний порошок без запаху, гіркого смаку.
Дуже мало розчинний в воді, мало розчинний в гарячій воді, дуже мало розчинний в спирті, ефірі, хлороформі.
Легко розчинений в розведених кислотах і розчинах лугів (за рахунок атому водня імідної групи в 1 положенні).
Ідентифікація.
1. Мурексидна проба.
2. Реакція з солями важких металів
Для проведення цих реакцій препарат розчиняють в розчині , тобто переводять в натрієву сіль.
Теофілін за рахунок кислотних властивостей утворює подвійні солі з органічними основами. Одна з них - еуфілін.
ЕУФІЛІН
Властивості: білий або білий з жовтуватим відтінком порошок з слабкимзапахом аміаку. На повітрі поглинає вуглекислоту, при цьому розчинність зменшується.
Розчинний в оді, водні розчини мають лужну реакцію.
Ідентифікація.
1. Мурексидна проба (теофілін).
2. Реакція на етилендіамін.
а) з розчином - яскраво фіолетове забарвлення
б) реакція з 2,4-дінітрохлорбензолом - осад жовтого кольору.
Кількість визначення.
1. Етилендіамін - метод нейтралізація 14-18%
титрант: 0,1 н р-н НС1
індикатор м/о
2. Теофілін - метод аринтометрія з послідуючою нейтралізацією 80-85%.
Зберігання: сп. Б в добре закупореній, заповненій доверху тарі, в захищеному від світла місці.
Застосування: аналогічно теофіліну. Форма випуску: порошок, таблетки по 0,15, 2,4% або 24% р-ни для ін'єкцій.
Кількісне визначення.
Метод аринтометрії з послідуючою нейтралізацією.
Зберігання: сп. Б в добре закупореній тарі.
Застосування: спазмолітичний (судинно- і бронхорозширюючий) і діуретичний засіб.
Форма випуску: порошок, таблетки по 0,25 г
Теобромін за рахунок кислотних властивостей утворює солі з металами і подвійні солі з солями органічних кислот. Фармакопейним препаратом є темісал.
ТЕМІСАЛ (ДІУРЕТИН)
Властивості: білий порошок. На повітрі поглинає вуглекислоту. Гігроскопічний.
Дуже легко розчинний в воді. Водні розчини мають лужну реакцію на ф/ф.
Практично нерозчинний в ефірі і хлороформі.
Ідентифікація:
1. Теобромін - мурексидна проба
2. Саліцилат - іон
а) реакція з розчином - фіолетове забарвлення
б) реакція з смарагдово-зелене забарвлення.
3. - жовте забарвлення полум'я.
Кількісне визначення.
1. Натрій не зв'язаний з саліциловою к-тою.
Метод нейтралізації 6%
Саліцилат - іон в цих умовах (без ефіру) не реагує з
Індикатор: феноловий червоний.
2. До цього ж розчину додають надлишок і відтитровують азотну кислоту, що виділилась 0,1 н р-ном (індикатор: феноловий червоний).
Визначають кількість теоброміну 45%.
3. Визначення саліцилат-іону 41%
титрант: 0,1 р-н
індикатор: феноловий червоний
середовище: водноспиртове.
Ефір відгоняють, а сухий залишок розчиняють в водноспиртовій суміші.
Зберігання: в добре закупореній тарі, в захищеному від світла і вологи місці.
Застосування: судинорозширюючий і діуретичний засіб.
Loading...

 
 

Цікаве