WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Меліса лікарська - Реферат

Меліса лікарська - Реферат

Реферат на тему:

Меліса лікарська

Melissa officinalis L.— меліса лікарська. Лимонна м'ята, маточник (Волинь). Російські назви: мелисса лекарственная, лимонная трава, лимонная мята; польські: melisa lekarska, rojownik.

Родина: Labiatae — губоцвіті.

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30— 120 см, при розтиранні має лимонний запах. Стебло галузисте, вся рослина м'яковолосиста. Листки серцевидно-яйцевидні, великозубчасті, черешкові. Квітки блідо-рожеві або білі, в пазушних пучках. Цвіте в липні — серпні. Розводиться часто для бджіл; в деяких місцях прижилась як дика рослина, навіть бур'ян. В дикому стані ця рослина у нас не росте, але волинські жінки розводять її в городах, і в народній медицині вона має дуже широке застосування. Збирають тільки листки або верхівки гілок на початку цвітіння.

На організм людини діє своїми маслами, гіркотою і наявними в ній дубильними речовинами: вітрогінно, сечогінно, збуджує нерви і травлення.

Відомо, що в мелісі є вітамін С.

Вживання. Наукова медицина користується мелісою обмежено; масло з меліси застосовується в парфюмерному виробництві. Народна медицина вживає мелісу при жіночих хворобах, зв'язаних з хворобами матки, через що вона називається "маточником".

В народі мелісу застосовують всередину. Напар, приблизно 20,0 г на 1 л кип'ятку, при всіх видах нервовк.к хвороб, при неврозі шлунка, коли з невідомої причини людина почуває найсильніший біль у шлунку, як це буває після сильних душевних потрясінь, від переляку, горя, туги; при коліках у кишечнику і здутті, які бувають навіть при найсуворішій обережності в їжі, при мігрені і головному болі, який нічим не можна пояснити; при посиленому серцебитті і запамороченні, при блюванні у вагітних, а також при зубному болі (в останньому випадку у вигляді полоскання). Водний напар меліси заміняють іноді спиртовою витяжкою: 1 частина сухих листків за об'ємом на 3 частини спирту. Приймають 3 рази на день по 1 чайній ложечці настойки на '/з склянки води.

Зовнішньо. Для ароматичних ванн: при поганому обміні речовин і як зміцнювальне при загальному занепаді сил. Для ванн змішують мелісу в рівних частинах з такими рослинами: деревію —20,0 г, полину — 20,0 г, материнки — 20,0 г, кореневищ аїру тростинного —20,0 г, холодної м'яти — 20,0 г, соснових бруньок і пагонів (зібраних у лютому— березні) — 20,0 г. Все це змішують і варять у закритій посудині в 10 л води протягом 30 хвилин. Дають охолонути, проціджують і вливають у ванну з гарячою водою. Купаються 15 хвилин. Температура ванни 37—38°С.

Розтерті листки меліси як свіжі, так і сушені (в останньому випадку розмочені в кип'ятку) прикладають на шматочці до ран (приємно холодить, зменшує біль).

Під час геморою, при запорах клізма (невелика) з 1 чайної ложечки вижатого мелісового соку на 1 склянку перевареної води добре впливає на самопочуття хворого.

Аптеки продають folia Melissae як народний засіб та мелісове масло.

Зберігання. Листя меліси зберігають у жерстяних добре закупорених коробках.

Loading...

 
 

Цікаве