WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Золототисячник зонтичний - Реферат

Золототисячник зонтичний - Реферат

Реферат на тему:

Золототисячник зонтичний

Erythraea centaurium Pers. (Cenaurium umbel-latum Gilib.) — золототисячник зонтичний. Центурія, цен-турка, цвінтарка. Російські назви: золототысячник кен-таврский, или золототысячник обыкновенный; центаврия, польські: centuria, czerwieniec, tysiacznik.

Родина: Gentianaceae — тирличеві.

Невелика одно- або дворічна рослина з прямим чотиригранним стеблом заввишки 15—40 см, звичайно від середини і нижче розгалужено-галузистим. Нижні листки не утворюють розетки, яйцевидні і довгасто-яйцевидні, супротивні; верхні — гострі, всі з 5 жилками.

Квітки в розгалуженнях стебла і на кінцях гілок темно-рожеві, розкриваються перед сходом сонця. Смак гіркий, запах ніжний, невиразний. Цвіте з половини червня майже до кінця серпня. Поширений по всій УРСР і взагалі в центрі Європейської частини СРСР. Росте на лісових галявинах, суходільних луках, схилах, серед чагарників. Слід відзначити, що в народі через велику популярність особливо не розрізняють видів, а вживають схожі форми: Е. linearifolia Pers. (С. vulgare Ra.), Е. pulchella Fries та інші види золототисячника. На Волині, через щорічне збирання селянами, рослина кількісно зменшується.

Збирають, вириваючи з землі всю рослину.

На організм людини діє: викликає апетит, поліпшує травлення і перистальтику кишечника.

Вживання. Золототисячник вживається в науковій медицині і високо ціниться в народному лікуванні. В науковій медицині вживається "трава центурії", з якої в суміші з іншими гіркими травами (а то й з самої центурії) готують гірку настойку (tinctura amara).

У народній медицині золототисячник вживають особливо при підвищеній кислотності шлункового соку, при печії, а також при хворобах пе чінки і жовчних шляхів — в дозировці 20,0 г трави золототисячника на 1 і кип'ятку як напар.

На підставі особистих спостережень вважаю, що при глистах, а особливо дрібних волосоголовцях, які гніздяться в ділянці сліпої кишки, густий напар суміші з золототисячника в рівних дозах з квітками цмину піскового і пижма є дуже важливим глистогінним засобом. Подібно до інших лікарських рослин, золототисячник вживається в народній медицині як самостійно, так і в суміші з іншими травами: звіробоєм , квітками цмину піскового , диким цикорієм , деревієм і коренем кульбаби .

Золототисячник — це найулюбленіша і найпопуляр-ніша дикоростуча лікарська рослина, яка, поряд з липовим цвітом і звіробоєм, дуже часто зустрічається в побуті сільських та міських жителів.

На базарах Ровенської, Волинської і Тернопільської областей це одна з найбільш ходових рослин, які продають селянки.

Узагальнюючи народний досвід, особисті спостереження і практику, наводжу найбільш поширені народні рецепти застосування золототисячника.

Всередину. 1. При запаленні жовчного міхура і його ділянки п'ють "чай" по 2 склянки на день з відвару суміші таких лікарських рослин: золототисячника — 2,0 г, кореня аїру — 2,0 г і квіток цмину піскового — 2,0 г; заливають звечора 2 склянками сирої води, а вранці кип'ятять 5—7 хвилин. Натщесерце випивають 1 склянку, а решту протягом дня за 4 прийоми, кожний прийом через годину після їди.

2. При болях у шлунку з здуттям кишечника вживають такий склад лікарських рослин: 5,0 г кореня аїру кип'ятять в 1 л води 10 хвилин. Знявши з вогню, в цей сильно гарячий відвар кладуть 2 столові ложки подрібненої трави золототисячника, 1 столову ложку полину , 1 столову ложку звіробою (№ 25) і по 1 чайній ложечці холодної м'яти і кореня валеріани . Все це треба парити півгодини в духовці, процідити і приймати: натщесерце цілу склянку, а решту за 4 прийоми на день.

3. При хронічних розладах кишечника приймають напар з трави звіробою, змішаного в рівних частинах з золототисячником (приблизно 2—3 столові ложки суміші на півлітра кип'ятку). Випивають за день все. Цей самий напар вважається хорошим натуральним нейтралізатором підвищеної кислотності шлунка.

4. Під час грипу з підвищеною температурою випивають протягом дня 3 склянки напару з золототисячника, ромашки і листків бобівника , взятих в рівних частинах за об'ємом, приблизно 4 столові ложки суміші на 3 склянки кип'ятку. При цьому ввечері, перед сном, випивають 100 г гарячої горілки, нагрітої з 1 столовою ложкою меду; сон і рясний піт перемагають цю стійку і тяжку хворобу.

5. Під час гарячки і малярії п'ють відвар з таких лікарських рослин: 2 столові ложки дрібно порізаного кореня дикої троянди (шипшини) і 1 ложку кори ясена кип'ятять в 1 л води. В цей дуже гарячий відвар всипають по 1 чайній ложечці бобівника і квіток ромашки та 1 столову ложку золототисячника; розмішують, накривають кришкою і в теплій духовці парять півгодини. Випивають весь цей приготовлений відвар за 5 прийомів за день, приймаючи його протягом 7—10 днів. Для поліпшення смаку п'ють вприкуску з цукром або медом.

Зберігання. Траву золототисячника зберігають у дерев'яних ящиках, викладених папером.

Loading...

 
 

Цікаве