WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Здоровий спосіб життя в контексті ноосферного мислення та фактори, які впливають на ставлення до індивідуального здоров’я - Реферат

Здоровий спосіб життя в контексті ноосферного мислення та фактори, які впливають на ставлення до індивідуального здоров’я - Реферат

В епоху трансформації українського суспільства виникає потреба прояву природнього потенціалу націїї. Інтелектуально-моральний потенціал здоров'я є основною характеристикою рівня розвитку нації, а стиль життя – прямий його наслідок.

Виділимо аксіоми, які дійшли до ХХІ століття : 1) стратегія природи є еволюція всіх форм життя в часі і прросторі на шляху їх постійного вдосконалення; 2) людина – вінець білково-нуклеїно-квантової форми життя – наділена особливим довір'ям Природи: волею вдосконалювати саму себе.

Поряд з цим людина – частина соціуму. Саме тому здоровий спосіб життя є показником культури людства, яка виникла в процесі прагнення людини пізнати навколишній світ і сформувати до нього своє світобачення.

Необхідно відзначити, що донедавна наука апелювала до чотирьох типів взаємодії людини і Природи: гравітаційного, електромагнітного, ядерного і слабкого, які індивідуально впливають на здоров'я людини. Проте, в практиці життя вони не враховувалися перш за все сомою людиною , не дивлячись на те, що здоровий спосіб життя має своєю метою не просто збереження здоров'я і його розвиток у відповідності із закономірностями кризово-адаптаційних періодів, але й таке його витрачання, яке стимулює набуття потенціалу здоров'я та його розширення в рамках вікових можливостей.

Здоровий спосіб життя визначається по-різному. Про те, в більшості випадків його розглядають як свідоме і щасливе життя індивіда [Сержантов В.Ф.,1997], яке базується на розумінні і тлумаченні різних сфер життєвої реальності людини на основі універсальних законів буття. Отже, здоровий спосіб життя визначається свідомістю людини, вірніше її самосвідомістю. І це в деякій мірі парадоксально. З одного боку, немає нічого ближче людині її тіла і особистості, свого власного „Я", і немає нічого більш важливого ніж пізнання цього „Я". З іншого боку немає нічого більш не зрозумілого, заплутаного, нестійкого, змінного від одного стану до іншого, ніж „Я". Все має свою природу, свій базис; те, що стосується нашого власного „Я", то парадокс полягає в тому, що зрозумілість нашого „Я" – тільки уявлення, яке складається в процесі сприйняття реального світу.

В цьому аспекті для нас важливими є роздуми І. Сан- Франціського (1992): „Людину мучить власне тіло. Тіло людини має своє власне розуміння щастя і горя, радості і смутку. Тілесні емоції бувають для людини новим джерелом страждань і страху". Очевидно, що моральний стан людини стає важким за умов коли її душа причетна до будь-якого колективного зла (наркоманія, алкоголізм, вербальна та фізична агресія тощо). В цих випадках люди починають ненавидіти один одного і винищувати в силу зовнішних ознак крові, раси, походження, поглядів – і це теж спосіб життя. Питання тільки в тому , як це відбивається на здоров'ї . На нашу думку, руйнівним в даному випадку є: любов до хибної і нікчемної слави, прагнення до облудних цінностей, надмірна любов до тілесної насолоди. Ці три „пре-любові" людини, об'єднуючись в єдине ціле, викликають страх. Отже, здоров'я людини, її спосіб життя напряму пов'язаний зі страхом, який руйнує життєві сили людини.

Здоровий спосіб життя – це і здібність/потреба розкрити власний „талант"- тілесного життя, духовних здібностей і можливостей (людині дається талант не для закопування, а для розкриття і відтворення). Це повинно бути використано як на користь індивідуму , так і усього світу. Очевидно це і є суть здорового способу життя, його стилю. Можна стверджувати, що головне завдання на шляху до здорового способу життя - „духовне процвітання". Які ж проблеми виникають на цьому шляху? Людині, яка розпочинає свій свідомий життєвий шлях важливо знати, що буде перед нею відкриватися, які постануть завдання. Цей життєвий „атлас" дозволить обрати напрямок руху, здійснювати його корекцію на шляху досягнення мети, тобто знаходити спосіб розумної витрати ресурсів здоров'я в процесі життя і реалізації природних задатків і здібностей (ми задумані, а не тільки створені Божою волею і її надія в тому, що ми відгукнемося на це творіння саме здоровим способом життя, який є природовідповідним станом людини).

Важливим є те, щоб людина була готовою до реалізації свого природнього „таланту", вирішення відповідних життєвих завдань. Ця готовнісь передбачає знання певної сукупності принципів :

  • в людині від природи закладені всі унікальні властивості Всесвіту;

  • в основі здорового способу життя лежить позитивне мислення, позитивне відношення до себе і до інших;

  • єдиною умовою збереження людини як виду є гармонійна фізична досконалість тілесної оболонки за рахунок власних зусиль та індивідуальної програми здорового способу життя;

  • шлях до Homo valiens (людина здорова) лежить через єдність логічного та інуїтивного, матеріального і духовного, гармонію зі Всесвітом: єдність людини і Бога; єдність людини і Природи; єдність між народами і людей між собою ; сприйняття самого себе – гармонія).

  • принцип єдності „слова-звуку", „геометричної форми-числа".Цей принцип визначає життя Всесвіту.

Викладені вище принципи, їх використання дозволять людині здійснити інтеграцію акмеологічних, валеологічних та екологічних знань як умови розвитку людини в органічній єдності з Природою. Про те, існує і принцип соціобіологічного реверса (Сержантов В.Ф., 1997), який дозволяє здійснювати еволюцію свідомості (самосвідомості) на основі вітально-аксіологічної концепції особистості.

Розглядаючи психологічну феноменологію особистісного „Я", яке вирішує прроблему характеру, ще раз переконуємося, якою складною і незрозумілою є людина сама для себе. Але саме характер людини дає можливість визначити намагання людини до індивідуального здорового способу життя.

Індивідуальне формування здорового способу життя залежить від відображення дзеркального „Я" і знаходиться в залежності від соціального середовища, але головним, інтегруючим чинником системи цінносної орієнтації є особистісний зміст життя. При цьому, зміст життя не може бути малим або великим. Він органічно поєднаний з вселенським і всесвітнім процесом і змінює його в свій особливий бік, – саме ця зміна і є змістом життя! Попробуємо розкрити суть особистісного змісту життя.

Людина, знаходячись під впливом тієї чи іншої національної культури і асимілюючи її, формує в собі дві ендоморфні психологічні структури:

  1. Засвоює культуру як відповідний інформаційний зміст, в тому числі і знання, які входять в поняття „здоровий спосіб життя";

  2. Цей же зміст відрефлексований на індивідуальному рівні, який формує особистісну ситему цінностей. Вона стає системою імперативів життя і поведінки, а зміст засвоєної культури набуває особливого, особистісно-структурованого значення, утворюючи систему аксіологічних функцій особистості, головною з яких є особистісний спосіб життя. Саме особистісний спосіб життя є визначальним щодо сутності здорового способу життя індивідума.

Виходячи з біологічних і психологічних парадигм, філософських ідей, здоровий спосіб життя людини третього тисячоліття можна було би окреслити за наступними ознаками:

  • здоровий спосіб життя є стратегічною метою життя, яка забезпечує гармонію тривалих періодів всього індивідуального життя ;

  • здоровий спосіб життя є особистісний зв'язок цілей життя індивідума з життям виду (сім'ї, роду, народу);

  • здоровий спосіб життя це вольовий рух до логічної реалізації індивідуальних цілей, співзвучних вселенському процесу.

Вивчення проблеми відношення до здоров'я передбачає визначення самого поняття "відношення до здоров'я". Аналіз результатів анкетування засвідчує, що відношення до здоров'я є сукупність індивідуальних вибіркових зв'язків особистості з різними явищами оточуючої дійсності, які сприяють або, навпаки, загрожують здоров'ю особистості, а також відповідну оцінку індивідом свого фізичного i психічного стану [3].

Відношення до здоров'я – один з елементів самозабезпечення, який включає три основних компоненти: когнітивний, емоційний та мотиваційно-поведінковий.

Когнітивний компонент характеризує знання людини про своє здоров'я, розуміння значення здоров'я в життєдіяльності, знання основних факторів, які впливають як негативно так і позитивно на індивідуальне здоров'я. Емоційний компонент відображає переживання, пов'язані зі станом здоров'я.

Loading...

 
 

Цікаве