WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Показники обміну біометалів заліза, міді, кобальту та цинку в організмі за умов травматичного пошкодження шкіри - Реферат

Показники обміну біометалів заліза, міді, кобальту та цинку в організмі за умов травматичного пошкодження шкіри - Реферат

Таким чином, отримані результати досліджень балансу заліза, міді, кобальту і цинку, а також їх вмісту в зоні активних процесів репарації, дають нам можливість констатувати наявність суттєвого перерозподілу вказаних мікроелементів, як на рівні цілісного організму, так і в шкірі, що є наслідком її травматичного ушкодження. Факт зростання ретенції цинку в організмі на всіх етапах експерименту (5-й та 10-й дні), а також збільшення його концентрації в ушкодженій ділянці шкіри узгоджується з даними літератури, які свідчать про те, що цьому мікроелементові притаманні мітогенний ефект [10], стимулюючий вплив на процеси синтезу білка [8], репарації і загоєння ран [9].

Таблиця 2. Динаміка вмісту заліза, міді, кобальту і цинку в шкірі при її травматичному ушкодженні (мг/кг сирої речовини)

Біоелемент

Статист.

показник

Норма

Терміни досліджень (дні)

5-й

Період остаточного

загоєння рани

(9-11 дні)

ЗАЛІЗО

М

+m

n

P

32.30

2.66

10

12.41

0.72

10

< 0.001

16.56

0.38

10

< 0.001

МІДЬ

М

+m

n

P

3.29

0.19

10

2.37

0.21

10

< 0.001

3.32

0.16

10

> 0.5

КОБАЛЬТ

М

+m

n

P

56.9*

4.5*

10

31.9*

3.6*

10

< 0.001

43.4*

1.2*

10

< 0.02

ЦИНК

М

+m

n

P

9.52

0.59

10

22.90

2.27

10

< 0.001

20.93

1.21

10

< 0.001

Примітка: * - мкг/кг сирої речовини

Встановлено, що травма шкіри стає потужним чинником мобілізації захисних сил організму. Так, вже в ранні терміни після її пошкодження (3-й, 5-й дні), в периферійній крові виразно зростає абсолютна чисельність лімфоцитів та суттєво активізується їх здатність до спонтанного розеткоутворення, що є незаперечним свідченням активації в цілому роботи системи неспецифічної реактивності організму. В період остаточного загоєння рани (9-11 дні експерименту) вектор динаміки вказаних досліджуваних показників змінює свій напрямок в бік нормалізації (табл. 3). Виходячи зі сказаного, небезпідставно можна припустити, що в організмі, де імунна система функціонує на належному фізіологічному рівні, репаративні процеси перебігатимуть з більшими темпами, а період реабілітації, відповідно, займатиме в цілому менше часу. Беручи до уваги літературні дані про активуючий вплив цинку на роботу різних ланок імунітету [6, 9], досить чітко викристалізовується картина реального функціонування в організмі своєрідного фізіологічно-активного ланцюга: цинк – імунітет – репарація.

Виявлено, що в ранні терміни (3, 5 дні) після травматичного пошкодження шкіри активізуються метаболічні процеси в організмі, на що вказує виразне зростання інтенсивності основного обміну: на 3-й день від початку експерименту абсолютні значення показника основного обміну збільшуються в середньому на 13 % , а на 5-й день - на 21 % . Цей факт очевидно пов'язаний з поступовим формуванням та перебігом активних репаративних процесів в зоні ушкодження. В період остаточного загоєння рани (9-11 дні) вектор змін показника основного обміну змінює свій напрямок на протилежний і практично досягає вихідних значень (табл. 3).

Порівняльний аналіз отриманих результатів дає можливість констатувати наявність достатньо високого ступеня зв'язку між окремими досліджуваними показниками (табл. 4). Передусім привертає до себе увагу абсолютний показник коефіцієнта кореляції ( +0.97 ), який отриманий при співставленні динаміки змін балансу цинку в організмі та кількості Е-РУК в крові: знак "+" вказує на наявність прямої залежності між ними, а числовий показник 0.97 - на дуже високий рівень вірогідності взаємозв'язку між активацією імунної системи та зростанням ретенції цинку в організмі за умов травматичного пошкодження шкіри.

Таблиця 3. Вплив травматичного ушкодження шкіри на динаміку кількості лімфоцитів, Е-РУК та інтенсивність основного обміну

Досліджуваний

показник

Статист.

показник

Норма

Терміни досліджень (дні)

3-й

5-й

10-й

Лімфоцити

(Гіга/літр)

М

+m

n

P

5.923

0.641

10

10.727

0.445

10

< 0.001

9.577

0.620

10

< 0.001

6.552

0.574

10

> 0.2

Е-РУК

(Гіга/літр)

M

+ m

n

P

1.670

0.203

10

3.325

0.295

10

< 0.001

3.726

0.246

10

< 0.001

2.948

0.294

10

< 0.01

Основний

Обмін

(см2/хв/кг)

M

+m

n

P

19.62

0.79

10

22.25

0.58

10

< 0.02

23.74

0.36

10

< 0.001

20.25

0.34

10

> 0.2

Таблиця 4. Характер взаємозв'язку між окремими досліджуваними показниками

п/п

Порівнювані показники

Коефіцієнт

кореляції

( r )

1

Лімфоцити - Е-РУК

+ 0.80

2

Лімфоцити - Основний обмін

+ 0.86

3

Е-РУК - Основний обмін

+ 0.88

4

ЦИНК

Баланс - Основний обмін

+ 0.71

Баланс - Лімфоцити

+ 0.72

Баланс - Е-РУК

+ 0.97

5

ЗАЛІЗО

Баланс - Вміст в шкірі

+ 0.96

6

МІДЬ

Баланс - Вміст в шкірі

+ 0.94

7

КОБАЛЬТ

Баланс - Вміст в шкірі

+ 0.98

8

ЦИНК

Баланс - Вміст в шкірі

+ 1.00

Досить високий ступінь вірогідності прямого взаємозв'язку прослідковується також і між динамікою змін основного обміну з одного боку та чисельністю лімфоцитів в периферійній крові (+0.86) і їх здатністю до спонтанного розеткоутворення (+0.88) з іншого.

Висновки 1.Травматичне ушкодження шкіри спричиняє різні за напрямленістю зміни балансу мікроелементів в організмі: зменшення ретенції заліза, міді і кобальту та збільшення утримання цинку.

2. Результати балансових досліджень вказаних біоелементів узгоджуються з даними, стосовно їх вмісту в зоні ушкодження шкіри: збільшення концентрації цинку і зменшення - кобальту, заліза та міді.

3. Перебіг репаративних процесів в організмі супроводжується а) інтенсифікацією основного обміну та б) активізацією фізіологічних процесів в імунній системі: збільшення чисельності лімфоцитів в крові та їх здатності до спонтанного розеткоутворення.

Література:

  1. Авцин А. П., Жаворонков А. А., Риш М. А., Строчкова Л. С. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология. М.: Медицина, 1991. - 496 с.

  2. Агаджанян Н.А., Скальный А.В. Химические элементы в среде обитания и экологический портрет человека. М.: изд-во КМК, 2001. - 83 с.

  3. Бабенко Г.О. Визначення мікроелементів і металоферментів у клінічних лабораторіях. К.: Здоров'я, 1968. – 138 с.

  4. Западнюк И.П., Западнюк В.И., Захария Е.А. Лабораторные

  5. животные. К.: Вища школа, 1974. - 304 с.

  6. Ойвин И.А Статистическая обработка результатов экспериментальных исследований. Патологич. физиология и эксперим. терапия. 1960, № 4. – С. 76-85.

  7. Прегер С.М. Микроэлементы и иммунологическая реактивность организма. Томск: изд-во ТГУ, 1979. - 168 с.

  8. Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С. Иммунологические исследования в клинике. К.: Здоров'я, 1978. - 160 с.

Loading...

 
 

Цікаве