WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Показники обміну біометалів заліза, міді, кобальту та цинку в організмі за умов травматичного пошкодження шкіри - Реферат

Показники обміну біометалів заліза, міді, кобальту та цинку в організмі за умов травматичного пошкодження шкіри - Реферат

Реферат на тему:

Показники обміну біометалів заліза, міді, кобальту тацинку в організмі за умов травматичногопошкодження шкіри

Травми шкіри є невід'ємним компонентом найрізноманітніших хірургічних втручань, складають досить великий відсоток побутового, виробничого, а також спортивного травматизму. Статистика ХХ сторіччя переконливо свідчить про те, що кількість людей в Європі, Америці, Азії та Африці, які активно займаються фізичною культурою і спортом, неухильно зростає. Ця тенденція, яка триває і по сьогоднішній день, набрала особливо відчутних темпів в останні два десятиріччя. Спорт в житті сучасної людини в економічно розвинутих країнах світу став фактично невід'ємним компонентом побуту, а для мільйонів людей - сферою професійної діяльності. Багато сучасних видів спорту (бокс, футбол, регбі, бейсбол, хокей, гірськолижний та ковзанярський спорт, авто-мото-велоспорт, східні єдиноборства, багатоборства та ціла низка інших) належать до категорії високотравматичних. За інтенсивним показником травматизму (ІПТ) незаперечним "лідером" серед різних сучасних видів спорту є бокс, а за темпами зростання ІПТ - футбол. Без сумніву, що максимально швидке одужання та повернення "в стрій" спортсменів після отриманих ними травм є особливо актуальним. Цей постулат стосується перш за все професіональних спортсменів-футболістів, оскільки футбол вкінці другого - на початку третього тисячоліть став за багатьма показниками (кількість спортсменів, вболівальників, тренерів, масажистів, спеціалістів-дієтологів, спортивних фізіологів, біохіміків, лікарів, менеджерів, журналістів, коментаторів та ін.) спортом № 1 на планеті. Свідченням сказаного є хоча б те, що за перебігом подій на кожному з трьох останніх чемпіонатів світу з футболу завдяки телебаченню слідкувало, за даними сучасних провідних спортивно-інформаційних агенцій, від 1,5 до 3,5 мільярдів людей.

Травматичні ушкодження шкіри (рани, натертості, садна) серед різних травм спортсменів займають доволі значний відсоток (до 29 %), поступаючись лише забоям (до 46 %) та ушкодженням сухожильно-зв'язкового апарату (до 31 %). Враховуючи сказане, пошуки дієвих шляхів інтенсифікації темпів лікування цієї категорії травм у спортсменів є вельми актуальними і, власне, стали стратегічною метою даного дослідження. Загальновідомо, що швидкість репаративних процесів суттєво залежить від стану обміну речовин в організмі, і передусім - білкового. З іншого боку процеси репарації генерують потужні зміни в різних ланках метаболізму.

Незаперечним фактом на сьогоднішній день є те, що одним з обов'язкових компонентів нормального функціонування клітин організму вважаються мікроелементи-біотики [1, 2]. Результати ряду досліджень та низки наукових публікацій, в тому числі і власних, переконливо свідчать про активну роль біоелементів в роботі імунної системи організму [6, 10]. Наявні в літературі дані стосовно участі мікроелементів в процесах регенерації та репарації поодинокі [9].

Метою дослідження було вивчити в умовах експерименту деякі, з нашої точки зору, вузлові показники обміну таких мікроелементів як залізо, мідь, кобальт і цинк (їх добовий баланс та вміст в шкірі) за умов травматичного пошкодження шкірних покривів. Одночасно вивчалася інтенсивність основного обміну - як об'єктивного та вельми інформативного показника загальної картини метаболічних процесів на рівні цілісного організму. Беручи до уваги ту обставину, що шкіра є одним з важливих складових компонентів імунної системи, досліджувалась динаміка змін окремих показників неспецифічної реактивності організму, зокрема - чисельність лімфоцитів в периферійній крові та їх потенційна здатність до спонтанного розеткоутворення, оскільки спонтанне утворення "розеток" лімфоцитами периферійної крові, за літературними даними, є маркером Т-лімфоцитів [7].

Об'єкт і методи досліджень З урахуванням сезонних коливань фізіологічних показників норми, експериментальні дослідження проведені в осінньо-зимовий період на 30 статевозрілих морських свинках, самцях, масою 0,45 – 0,60 кг. Моделювання травматичного ушкодження шкіри здійснювалось шляхом нанесення в ділянці спини двох паралельних повношарових надрізів шкіри довжиною 2 см кожен, на відстані 1 – 1,5 см один від одного. Одразу ж утворені дефекти шкіри ліквідовувались шляхом накладання восьми швів (по чотири на кожен розтин) з використанням компакт-моделі шовного матеріалу виробництва фірми Medicor (Будапешт-Угорщина). Надрізи шкіри здійснювалися з допомогою офтальмологічного хірургічного скальпеля, а піддослідні тварини протягом всіх вище перерахованих маніпуляцій перебували під ефірним наркозом. Вказані оперативні втручання проводилися з дотриманням всіх, без винятку, вимог до проведення експериментальних досліджень на лабораторних тваринах та правил стерильності при виконанні хірургічних операцій. В експеримент тварини відбиралися згідно існуючих критеріїв і утримувалися на раціоні віварію [4].

Балансові дослідження заліза, міді, кобальту та цинку проводили протягом однієї доби на окремих етапах експерименту в спеціально сконструйованих для цієї мети обмінних клітках: а) за 2-3 дні до початку експерименту (норма) і б) через кожні 5 днів після проведеного оперативного втручання, аж до повного загоєння рани, тобто на 5-й та 10-й дні. Показники балансу вказаних металів визначали шляхом встановлення різниці між кількістю кожного зокрема біоелемента, яка протягом доби надходила в організм з їжею, та його кількістю, що виводилась з організму з екскрементами (сеча, кал) за цей же час. Отримані таким чином цифрові показники балансу (в мкг за добу) набирали певних математичних значень, а саме: "+" або "-" , що вказувало відповідно на наявність позитивного (переважання утримання елемента в організмі над його виведенням) або негативного (переважання процесів виведення над утриманням) балансу в організмі кожного елемента зокрема. Дослідження вмісту металів в біологічних об'єктах (харчові продукти добового раціону тварин, екскременти, шкіра) проводились методом визначення заліза, міді, цинку і кобальту в одній пробі [ 3 ]. Показники стану основного обміну вивчали за методом Сент-Дьєрді, а кількість Т-лімфоцитів (Е-РУК) в периферійній крові - в реакції спонтанного розеткоутворення [7].

Отриманий в експерименті цифровий матеріал опрацьований статистично за допомогою методів кореляційного аналізу та варіаційної статистики з використанням таблиць Стьюдента [5].

Результати і їх обговорення. Як показали дослідження, травматичне ушкодження шкіри спричиняє певні, неоднакові за напрямленістю, зміни балансу заліза, міді, кобальту і цинку в організмі. Так, в усі досліджувані строки (5-й та 10-й дні експерименту) спостерігається зниження ретенції заліза, міді та кобальту на фоні суттєвого збільшення утримання в організмі цинку. Зокрема, утримання заліза на 5-й день експерименту знижується на 35 % , міді - на 28 % , кобальту - на 27 % . На 10-й день досліджень (період остаточного загоєння рани) загальна картина вказаних змін залишається такою ж, хоча їх інтенсивність дещо нижча: утримання в організмі заліза зменшується в порівнянні з показниками норми на 18 % , міді - на 8 % , кобальту - на 10 % . Поряд з цим вектор змін показників балансу цинку в досліджувані терміни має цілком протилежний напрямок: на 5-й та 10-й дні експерименту утримання цинку в організмі зростає більш ніж в два рази і складає, відповідно, + 124 % та + 107 % по відношенню до показників норми (табл. 1).

Результати вивчення вмісту заліза, міді та кобальту в ушкодженій ділянці шкіри фактично повністю співзвучні з вище описаними змінами їх балансу в цілому організмі. Так, на 5-й день експерименту їх концентрація в шкірі зменшується. В період остаточного загоєння рани (9-11 дні) кількість заліза та кобальту в досліджуваних зразках шкіри частково зростає, але в порівнянні з нормою залишається суттєво нижчою, а міді - підвищується і практично досягає вихідних показників. Водночас вміст цинку в зоні ушкодження шкіри на всіх етапах досліджень значно зростає і більш ніж вдвічі (в 2,4 рази на 5-й день та в 2,2 рази на етапі остаточного загоєння рани) перевищує аналогічні показники норми (табл. 2). Співставлення даних щодо вмісту досліджуваних мікроелементів в шкірі та їх балансу в організмі висвітлило наявність між ними тісного прямого зв'язку, незаперечним свідченням чого є досить високі позитивні показники відповідних індексів кореляції (пп. 5-8, табл. 4).

Таблиця 1. Динаміка добового балансу заліза, міді, кобальту і цинку після травматичного ушкодження шкіри (мкг/добу)

Біоелемент

Статист.

показник

Норма

Терміни досліджень (дні)

5-й

10-й

ЗАЛІЗО

M

+m

n

P

+ 173.0

35.6

20

+ 112.8

18.2

10

> 0.1

+ 141.3

31.6

10

> 0.5

МІДЬ

M

+m

n

P

+ 95.9

9.0

20

+ 69.3

9.2

10

< 0.02

+ 88.6

7.8

10

> 0.5

КОБАЛЬТ

M

+m

n

P

+ 0.78

0.16

20

+ 0.57

0.17

10

> 0.2

+ 0.70

0.14

10

> 0.5

ЦИНК

M

+m

n

P

+ 8.4

2.1

20

+ 18.8

2.3

10

< 0.001

+ 17.4

2.4

10

< 0.01

Loading...

 
 

Цікаве