WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Статевий хроматин як біоекологічний показник функціонального стану дитячого організму - Реферат

Статевий хроматин як біоекологічний показник функціонального стану дитячого організму - Реферат

Реферат на тему:

Статевий хроматин як біоекологічний показник функціонального стану дитячого організму

Як відомо, структура всього ядерного гетерохроматину змінюється в ході онтогенезу [1]. Імовірно, що вікові варіації частоти різних форм статевого хроматину пов'язані з особливостями фізичного стану організму, умовами середовища його існування, зміною клітинної проліферативної активності під дією несприятливих екологічних факторів.

Для досягнення поставленої мети було проаналізовано 348 каріограм буккального епітелію, забраного в осіб, які постійно перебували у зоні помірного хімічного (м. Івано-Франківськ) та радіаційного (Снятинський район Івано-Франківської області) навантаження, а також 102 осіб рекреаційної зони Карпатського регіону [2]. Досліджувані були поділені на 5 вікових груп: діти грудного віку (від 11 днів до 1 року), діти періоду раннього дитинства (від 1 року до 3 років), діти періоду першого дитинства (від 4 до 7 років), діти періоду другого дитинства (хлопчики від 8 до 12 років; дівчатка від 8 до 11 років), діти підліткового віку ( хлопчики 13-16 років; дівчатка 12-15 років).

Методичні підходи до виявлення статевого хроматину в клітинах буккального епітелію базуються на застосуванні реакції Фьольгена (забарвлення гетерохроматинових структур ядра різноманітними барвниками). Зокрема у проведених нами дослідженнях використовувався швидкісний метод фарбування цитологічних препаратів за допомогою ацетоорсеїну [3]. Його цінність полягає в тому, що ацетоорсеїн дозволяє чітко виявити тонкі деталі ядерної субстанції клітини і навіть найтонші нитки, які зв'язують ядерце з тільцем Барра.

Аналізували препарати з використанням оптико-електронного комплексу "Метаксан-2", розробленого Українським науковим гігієнічним центром.

Розрахунок проводили на 100 ядровмісних клітин середнього шару епітелію щоки кожного індивіда за кількістю клітин з тільцем Барра (гетеропікнотичною Х-хромосомою).

У фіксованих препаратах статевий хроматин виглядає овальним, плосковипуклим або трикутним тільцем. Прийнято вважати, що основною формою статевого хроматину (СХ) в живій тканині є подвоєна нитка; водночас, у фіксованій тканині ця форма може змінюватися залежно від локалізації, сусідства з іншими структурами ядра, методів фіксації і фарбування матеріалу. СХ в зіскобах слизової оболонки порожнини рота найчастіше спостерігається у вигляді плоско-випуклої, трикутної й овальної форми і має певну локалізацію, що пояснюється упорядкованою архітектонікою хромосом в інтерфазному ядрі.

Рядом дослідників [4, 5] майже одночасно була сформульована гіпотеза про інактивацію однієї з Х-хромосом в соматичних клітинах. Основні положення гіпотези такі: одна з Х-хромосом інтерфазних ядер соматичних клітин генетично неактивна і знаходиться в гетеропікнотичному стані; генетична інактивація Х-хромосоми проходить на ранніх стадіях розвитку зародка і передається без змін потомству даної клітини; інактивація Х-хромосоми носить випадковий характер, тому в одних клітинах інактивована материнська, а в інших – батьківська Х-хромосома. Отже, жіночий організм має мозаїчну будову, в одних клітинах якого функціонує Х-хромосома батька, а в інших – матері.

Таким чином, інактивація однієї з Х-хромосом є механізмом, що зберігає величини функціонуючої генно-активної частини статевих хромосом, і тим самим служить для підтримання генного балансу в організмі. Інактивація Х-хромосоми здійснюється за рахунок тривалого перебування її в спіралізованому стані, цитологічним проявом якого є тільце Барра.

Порівняльний аналіз епітеліоцитів дітей міста Івано-Франківська та Ворохти дозволив встановити вікові та статеві закономірності цитологічних показників. Високі показники СХ у дівчаток у період новонародженості і ранньому дитячому віці, що значно перевищували такий у хлопчиків (15,2 проти 6,57), свідчать про наявність статевого диморфізму. Проте ці показники виявились майже вдвічі нижчими, ніж у дівчаток підліткового віку. Низький вміст СХ у новонароджених дівчаток пов'язують з високим рівнем естрогенів у матерів, а у дітей першого-третього року життя із впливом андрогенів, які у цей період життя дитини відрізняється підвищеною активністю [1].

При порівнянні показника СХ у дітей старшого дошкільного віку контрольної групи та групи, яка проживала в умовах підвищеного техногенного навантаження, відзначено збільшення даного показника у хлопчиків з екологічно сприятливого району. У дівчаток достовірних відмінностей в отриманих результатах не встановлено.

Всі досліджувані показники дітей, які проживають на території, забрудненій мутагенами радіаційного походження, статистично достовірно були нижчими від аналогічних даних у їхніх однолітків з рекреаційної зони, які характеризуються високим рівнем рухової активності. Так, у дівчаток він коливався від 12,0 у немовлят до 17,8 у підлітків, що у 1,2-1,5 рази нижче від кількості клітин із статевим хроматином у дівчаток контрольної групи.

Вивчення показника СХ дітей Ворохти свідчить, що у всіх вікових групах отримані результати практично не відрізнялись від даних Платунової Е.І. [6], характерних для дітей з високим індексом фізичного розвитку. Показник гетеропікнотичної Х-хромосоми – СХ, який на сучасному етапі розвитку науки розглядають як вираження процесу регуляції транскрипції генів, у новонароджених дівчаток значно відрізнявся від такого у хлопчиків (відповідно 2,04 проти 7,8, Р<0,01). В останніх активність генів Х-хромосоми залишається однаковою до досягнення ними 14-річного віку. Коли ж процес статевого дозрівання інтенсифікується, змінюється і кількість статевого хроматину. Він збільшується вже на першому році життя, а надалі достовірно зростає до 29,75% (P<0,05).

Проведений аналіз каріограм соматичних клітин дітей з різних екологічних регіонів дозволив встановити особливості показника СХ у представників кожного екорегіону.

У дітей контрольної групи, що проживають у Ворохті, вивлено істотні статеві відмінності СХ, які є виявом статевого диморфізму і свідчать про вчасне статеве дозрівання. У дівчаток зростання цього показника відбувається поступово, а у хлопчиків найбільше значення СХ реєструвалося у підлітковому віці.

Серед дітей, які проживають на територіях, забруднених радіонуклідами, встановлений показник СХ був нижчим у всіх вікових групах у порівнянні з контрольними показниками. Зростання СХ з віком відмічено у дівчаток. У той же час у хлопчиків він залишався практично незмінним.

У дітей з міста Івано-Франківська в процесі росту спостерігалося збільшення кількості СХ, але воно не перевищувало аналогічних його значень у дітей контрольного регіону.

Величина показника статевого хроматину вказує на узгодженість у функціонуванні спадкового апарату індивідума. Полігенність контролю Х-інактивації та багатоетапність цього процесу зумовлюють те, що статевий хроматин є чутливим індикатором точності реалізації спадкової інформації щодо фізичного розвитку. Тому поява інактивованої Х-хромосоми в осіб чоловічої статі є ознакою пошкодження спадкового апарату і причиною ретардації фізичного розвитку. У дівчаток, клітини яких містять дві статеві хромосоми, збільшення таких з гетеропікнотичною Х-хромосомою може відображати посилення чіткості у регуляції генної експресії, процесів росту та розвитку організму. Така трактовка підтверджується даними про більшу чутливість осіб чоловічої статі, ніж жіночої, до впливу генетично активних факторів довкілля.

Проведені нами популяційні дослідження виявили зростання хроматин-позитивних ядер в обстежених осіб чоловічої статі, хоча їх кількість і виявилась у 2,5 рази нижчою у порівнянні із результатами, які були одержані в хлопчиків із екологічно напружених зон регіону Кузбасу [6]. Середня кількість СХ в осіб жіночої статі району порівняння була нижчою, ніж в обстежених з Ворохти та Івано-Франківська. Збільшення числа клітин з конденсованою статевою хромосомою у хлопчиків усіх вікових груп свідчить про підвищення генетичної активності під впливом чинників навколишнього середовища і, відповідно, ступінь пошкодження спадкового апарату дітей, що проживають в умовах посиленого техногенного навантаження.

Зниження СХ у дівчаток зони радіаційного контролю пояснюється порушенням ферментативних систем транскрипції і контролю експресії генів внаслідок пошкоджуючого впливу іонізуючої радіації.

Висновки: 1. У ході проведених досліджень особливу увагу привертають різні дані показника СХ в обстежених дітей, що вказує на зниження функціональних можливостей організму дітей під впливом несприятливого екологічного стану довкілля.

2. Вивчення проблеми підвищення функціонального стану організму дітей у різних клімато-географічних та екологічних умовах проживання та розробка методів його корекції за допомогою системи диференційованого фізичного навантаження на сьогоднішній день є перспективним напрямком фізичної реабілітації і потребує подальшого розвитку.

Список джерел

  1. Кочерга З.Р. Антропогенетичні особливості окремих популяцій дитячого населення Прикарпаття: Дис.... канд. мед. наук: 03.00.15. – Івано-Франківськ, 1998. – 160 с.

  2. Адаменко О., Міщенко Л. Екологічний аудит територій. – Івано-Франківськ: Факел. – 2000. – 341 с.

  3. Дышловой В.Д. Методика исследования ядер эпителиальных клеток слизистой оболочки щеки человека. – Киев: Изд-во ВИНИТИ. – 1975. – 22 с.

  4. Lyon M.F. Epigenetic ingeritance in mammals // Tig. April. – 1993. – Vol. 9, № 4. – Р. 123-135.

  5. Хусаинова И.С., Варвулева И.Ю., Кожина Н.А. Оценка цитологических показателей буккального эпителия для диагностики функционального состояния человека // Клиническая лабораторная диагностика. – 1997. – № 3. – С. 10-12.

  6. Платунова Е.И. Морфология, частота встречаемости полового хроматина и распространенность Х-хромосомных аномалий в различного контингента населения Кузбасса: Дис.... канд. биол. наук: 03.00.14. – Киев, 1974. – 168 с.

Loading...

 
 

Цікаве