WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Фізіологія виділення - Реферат

Фізіологія виділення - Реферат

1. Якщо визначати кліренс за речовинами, які вільно фільтруються, але не реабсорбуються і не секретуються, то кількість таких речовин в первинній і в кінцевій сечі буде однаковою. Кількість речовин в первинній сечі можна розрахувати за формулою:

Кількість речовини = Кпл ШКФ, де:

Кпл – концентрація речовини в плазмі крові;

ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації (ШКаФ);

Кпл ШКФ = Кс Д, звідси:

;

Синтетичний полісахарид інулін вільно фільтрується, але не реабсорбується і не секретується. Тому, визначивши коефіцієнт очищення за інуліном, оцінюють ШКФ.

ШКФ можна оцінити, визначивши кліренс за ендогенним креатиніном, який реабсорбується і секретується, але об'єми цих процесів однакові.

Показники ШКФ розраховують на стандартну площу поверхні тіла людини (1,73м2). Для цього спочатку за нормограмою або за таблицями визначають площу поверхні тіла піддослідного. Після цього величину ШКФ ділять на знайдену площу і множать на стандартну площу. Нормальна величина ШКФ (з урахуванням площі) складає:

У чоловіків – 125  25 мл/хв;

У жінок – 110  25 мл/хв.

2. Знаючи ШКФ і діурез, можна розрахувати канальцеву реабсорбцію води за формулою:

В цій формулі (ШКФ – Д) – об'єм води, який реабсорбувався канальцями нефрона за 1 хв. В нормі величина канальцевої реабсорбції водискладає 98 – 99%.

3. Якщо визначити кліренс за речовиною, яка виводиться з сечею як шляхом фільтрації, так і секреції (але не реабсорбується), то його кількість в дефінітивній сечі визначається за формулою:

Кількість речовини = ШКФ Кпл КФ + S, де

КФ – коефіцієнт фільтрації даної речовини;

S – кількість речовини, яке виділилось шляхом секреції.

ШКФ Кпл КФ + S = Кс Д, звідси:

Тобто, на основі кліренсу за такими речовинами можна визначати здатність епітелію ниркових канальців до секреції речовин. Для таких цілей визначають кліренс за пеніциліном чи за парааміногіпуровою кислотою (ПАГ).

4. ПАГ являється речовиною, від якого плазма крові очищається при першому ж проходженні через нирки. Тому, кількість ПАГ в дефінітивній сечі (Кс Д) дорівнює її кількості в плазмі крові, яка пройшла через судини нирок за 1 хв (Кпл V, де V – об'єм плазми). Тобто:

Кпл V = Кс Д;

Виходячи із величини ниркового плазмотоку (V) та гематокриту, можна розрахувати величину ефективного ниркового кровотоку (Кр).

Величина ефективного ниркового плазмотоку в нормі в розрахунку на стандартну площу поверхні тіла людини складає:

У чоловіків – 720  150 мл/хв;

У жінок – 660  125 мл/хв.

5. Поворотно-протипоточна система нирок її фізіологічні механізми і роль.

Поворотно-протипоточна система нирки (ППСН) забезепчує при необхідності:

  • розведення сечі, тобто виводить у великому об'ємі води малу кількість солей та метаболітів. При цьому сечі утворюється багато, а її питома вага мала. Так нирки працюють при надлишку води в організмі, наприклад при надлишковому її прийомі.

  • концентровання сечі, тобто виводять у малому об'ємі води велику кількість солей та метаболітів. При цьому утворюється сеча з великою питомою вагою.

В клініці для оцінки густини сечі визначають її питому вагу (г/мл).

До складу ППСН входять:

  • петля Генле – її низхідна тонка та висхідна товста частини;

  • дистальний звивистий каналець;

  • збірні трубочки;

  • прямі судини.

Система називається поворотно-протипоточною, оскільки більша частина її структурних елементів йде паралельно в речовині нирки (обидві частини петлі Генле, збірні трубочки, прямі судини), а рух рідин в них має протилежний напрямок.

6. Регуляція реабсорбції йонів натрію і води в канальцях нирки.

Т

концентрації йонівнатрію в плазмі крові

концентрації йонів калію в плазмі крові

аким чином, зниження концентрації йонів натрія та підвищення йонів калія в плазмі крові, стимулює виділення альдостерону (прямо та через активацію ренін-ангіотенової системи), забезпечує саморегуляцію вмісту цих йонів в плазмі:

Кіркова речовина наднирників

ЮГА нирок

виділення

реніну

Ангіотензиноген

Ангіотензин ІІ

виділення альдостерону

секреції йонів калію канальцями нефрона

реабсорбції йонів натрію канальцями нефрона

концентрації йонів калію в плазмі крові

концентрації йонівнатрію в плазмі крові

Якщо секреція альдостерона підвищується при наявності в крові вазопресину або виділення цих гормонів підвищується паралельно, то затримка іонів натрію в організмі (альдостерон) супроводжується затримкою води – вазопресин, який робить проникними для води стінки дистальних звивистих канальців та збірних трубок. Так буває, наприклад, при крововтраті:

КРОВОВТРАТА

ОЦК

Волюморецептори передсердь

ЮГА нирок

Ангіотензиноген

Ядра гіпоталамуса

виділення реніну

Задня доля гіпофіза

Кіркова речовина наднирників

Ангіотензин ІІ

виділення альдостерону

виділення вазопресину

реабсорбції йонів натрію

канальцями нефрона

реабсорбції води в канальцях нефрона

ОЦК

Варто підкреслити, що при крововтраті (та при багатьох інших ситуаціях, які супроводжуються зниженням ОЦК) велике пристосувальне значення має судинозвужуюча дія ангіотензину-ІІ: за рахунок посилення реабсорбції іонів натрію та води (підвищення ОЦК) і за рахунок звуження судин (підвищення загального периферичного опору) він підвищує системний артеріальний тиск, який знижується в результаті крововтрати (регуляція за відхиленням).

В нирках ангіотензин-ІІ здійснює виражений вплив на виносні артеріоли, викликаючи їх звуження. В результаті цього:

  1. Знижується рівень ниркового кровотоку;

  2. Підвищується тиск крові в капілярах клубочків  рівень клубочкової фільтрації зберігається на достатньому рівні, не дивлячись на зниження ниркового кровотоку.

Передсердні натрійуретичні фактори – гормони пептидної природи, які виділяються передсердями (більше правими) при розтягнені їх кров'ю внаслідок підвищення ОЦК. В нирках передсердні натрійуретичні фактори (ПНУФ) пригнічують реабсорбцію іонів натрію (і води), перш за все, в дистальних звивистих канальцях і в збірних трубках. Це сприяє нормалізації (зменшенню) ОЦК  регуляція ОЦК за відхиленням.

ПНУФ, окрім того, розширюють приносні артеріоли  підвищення тиску крові в капілярах клубочків  підвищення Ре.ф.  підвищення ШКФ  збільшення діурезу  зменшення ОЦК. Це також є прикладом регуляції ОЦК за відхиленням.

В організмі нерідко параметри гомеостазу, рівень яких підтримується на потрібному рівні за участю системи виділення, змінюються паралельно. Наприклад, втрата води в організмі призводить до:

7. Роль нирок в регуляції ізоосмії. Механізми спраги.

8. Роль нирок в забезпеченні кислотно-основного стану крові.

Роль нирок у підтримці кислотно-основного стану крові пов'язана із здатністю епітеліоцитів ниркових канальців секретувати протони, які надалі виводяться з організму. Крім того, епітеліоцити реабсорбують бікарбонатні йони – лужний елемент бікарбонатної буферної системи. Усі процеси, повязані з секрецією протонів проходять у епітеліоцитах за участю карбоангібразної реакції: фермент карбоангідраза (КА) каталізує взаємодію вуглекислого газу і води з утворенням вугільної кислоти. В подальшому вуглекислота дисоціює на протон та бікарбонат-йон. Протони секретуються в просвіт канальців, а бікарбонатні йони реабсорбуються у кров.

Протони, котрі секретуються нирковим епітелієм, взаємодіють з різними компонентами сечі. Їх секреція завжди спряжена з реабсорбцією йонів натрію.

Протон взаємодіє з бікарбонатним йоном, котрий профільтрувався з крові – утворюється вугільна кислота, котра дисоцію

Loading...

 
 

Цікаве