WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Нервова та гуморальна регуляція вегетативних функцій організму - Реферат

Нервова та гуморальна регуляція вегетативних функцій організму - Реферат

33. Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.

До складу САС входять:

- симпатичний відділ вегетативної нервової системи;

- мозкова речовина наднирників.

Активація САС в стресових ситуаціях відбувається дуже швидко. При дії стресора інформація швидко по нервовим шляхам (за механізмом умовних чи безумовних рефлексів) надходить в інтегративні центри гіпоталамуса  стовбурова сітчаста речовина  симпатичні центри спинного мозку  посилення впливу симпатичної нервової системи на органи та тканини.

Так, як мозкова речовина наднирників отримує симпатичну інервацію, то швидко збільшується виділення в кров катехоламінів, що доповнює вплив симпатичного відділу вегетативної нервової системи. В результаті відбувається ерготропна перебудова функцій організму (збільшується частота та сила серцевих скорочень, збільшується тонус артеріальних та венозних судин)  розвиток пресорної реакції; розширюються бронхи; пригнічується секреторна та рухова активність органів системи травлення; збільшується збудливість рецепторів та структур ЦНС, підвищується працездатність клітин кори головного мозку; збільшується працездатність скелетних м'язів.

Дуже важливим в забеспеченні адаптації є вплив САС на обмін речовин:

1 – активація глікогенолізу (розпад глікогену в печінці)  підвищення рівня глюкози в плазмі крові (гіперглікемія).

2 – активація ліполізу (розпад нейтрального жиру) в жировій тканині  підвищення рівня жирних кислот в крові.

Такі зміни обміну речовин створюють субстратне забезпечення посиленої роботи клітин нервової системи та м'язів.

Всі зміни в організмі при активації САС забезпечують високий рівень фізичної та розумової працездатності організму  адаптація до стресової ситуації.

Адаптація, яку викликає активація САС відбувається швидко, але вона короткочасна. Це пов'язано з тим, що запаси глікогену в печінці невеликі (у дорослої людини 180-200 г), тому в умовах активації САС вони швидко виснажуються. Відповідно, гіперглікемія за рахунок лише активації САС не може зберігатися довгий час. Тому не може довготривало підтримувати високий рівень розумової та фізичної працездатності.

Довготривала адаптація розвивається, якщо активація САС супроводжується активацією гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи.

34. Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи глюкокортикоїдів та мінералокортикоїдів на організм.

Гіпофізарно-наднирникова система виділяє такі гормони, що забезпечують тривалу адаптацію організму до дії стресових чинників:

- гормони гіпофіза соматотропін, вазопресин;

- гормони кіркової речовини наднирників глюкокортикоїди та мінералокортикоїди.

Основу цієї системи складають кортиколіберин гіпоталамуса, кортикотропін аденогіпофіза, глюкокортикоїди кори наднирників.

Активація цієї системи відбувається за допомогою двох механізмів:

- за рахунок отримання нейросекреторними клітинами гіпоталамуса інформації про дію стресора (за механізмом безумовних та умовних рефлексів);

- за рахунок дії на ці клітини високих концентрацій катехоламінів – активація САС.

Основні впливи глюкокортикоїдів на організм:

- потенціюють вплив катехоламінів;

- впливають на обмін речовин, а саме:

а) вплив на білковий обмін – пригнічують біосинтез у багатьох тканинах (сполучна, м'язова), а у лімфоїдній тканині вони посилюють розпад білка; результатом таких впливів на білковий обмін є підвищення рівня амінокислот у плазмі крові;

б) вплив на вуглеводний обмін – стимулюють процеси глюконеогенезу в печінці (утворення глюкози з амінокислот, котрі посилено надходять до печінки за рахунок впливу глюкокортикоїдів ни білковий обмін), утворена глюкоза витрачається у двох напрямках:

- частина йде у кров – підтримання гіперглікемії;

- частина йде на синтез глікогену – підтримання достатніх його запасів у організмі;

в) посилюють ліполіз, який зумовлений дією катехоламінів;

Таким чином, глюкокортикоїди підтримують гіперглікемію на фоні збереження запасів глікогену в організмі, що і є причиною тривалої адаптації, яка розвивається за рахунок активації гіпоталамо-наднирникової системи. Проте адаптація, що при цьому розвивається, потребує тривалого часу для своєї реалізації (система повільно активізується); механізм впливу глюкокортикоїдів на клітини мішені – через цитоплазматичні рецептори, за участю хроматину ядра, через зміну процесів біосинтезу білка у клітинах. Тому вплив цієї системи є довготривалим, але повільно розвивається.

Роль мінералокортикоїдів в адаптації полягає в тому, що вони впливають на роботу нирок, внаслідок чого відбувається затримка Nа+ і води в організмі  збільшення ОЦК  посилення пресорної реакції. Окрім того, при збільшенні ОЦК, організм краще зможе перенести крововтрату, яка може виникнути в стресових ситуаціях.

Додаток № 1.

Мusculus sphincter ani internus має парасимпатичну інервацію. Тому для запобігання мимовільного акту дефекації під час заліку (іспиту) за годину до нього варто ввести per rectum 2-3 ml 0,1 % розчину атропіну.

Додаток № 2.

Залоза.

Гормони.

Дія гормонів на організм.

Аденогіпофіз.

Соматотропний (СТГ)

Посилює лінійний ріст і масу тіла організму (посилює протеосинтез і ліполіз).

Тиреотропний (ТТГ)

Викликає виділення гормонів щитовидної залози.

Адренокортикотропний (АКТГ)

Викликає виділення гормо-нів кіркового шару наднирників, перш за все глюкокортикоїдів.

Гонадотропні (фолікулостимулюючий, лютеїнізуючий).

Викликають виділення статевих гормонів.

Пролактин.

Стимулює утворення та виділення молока молочними залозами.

Меланоцитостимулюючий.

Стимулює утворення меланіну (пігмента шкіри).

Нейрогіпофіз.

Вазопресин.

Підвищує реабсорбцію води в дистальних канальцях нефрона.

Окситоцин.

Стимулює скорочення м'язів матки при родах.

Щитовидна залоза.

Трийодтиронін (Т3).

Тетрайодтиронін

(Т4 або тирозин).

Посилюють окисний метаболізм; за-безпечують диференціювання струк-тур головного мозку у ново-народжених.

Тиреокальцитонін.

Зменшує вміст іонів кальцію в крові через збільшення надходження його в кісткову тканину.

Паращитовидні залози.

Паратгормон (ПТГ)

Підвищують вміст іонів кальцію в крові через посилення його реабсорбції в нирках, кишківнику та резорбції з кісткової тканини.

Наднирники (мозковий шар).

Катехоламіни

(адреналін; норадреналін).

Посилюють ЧСС, ССС, розширюють бронхи, гальмують секрецію і моторику ШКТ; викликають гіпер-глікемію та підвищення вмісту жирних кислот в крові.

Наднирники

(кірковий шар).

Глюкокортикоїди (кортизол).

Викликають гіперглікемію через посилення глюконеогенезу в печінці.

Мінералокортикоїди

(альдостерон).

Посилюють реабсорбцію іонів натрію і секрецію іонів калію в канальцях нирки.

Статеві гормони.

Стимулюють розвиток вторинних статевих ознак, забезпечуютьвиконання статевих функцій.

Підшлункова залоза.

Інсулін.

Знижує рівень глюкози в крові (через посилення її проникнення в клітини).

Глюкагон.

Викликає гіперглікемію шляхом посилення розпаду глікогену в печінці.

Loading...

 
 

Цікаве