WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Нервова та гуморальна регуляція вегетативних функцій організму - Реферат

Нервова та гуморальна регуляція вегетативних функцій організму - Реферат

Середній мозок. Вміщує в собі вегетативне ядро ІІІ пари чмн (ядро Якубовича), за участю якого здійснюються зіничний рефлекс (звуження зіниці) та рефлекс акомодації (зміна кривизни кришталика). Тобто, цей центр приймає участь в забезпеченні умов для ясного (чіткого) бачення.

22. Роль гіпоталамуса, лімбічної та нової кори в регуляції вегетативних функцій.

Гіпоталамус – структура проміжного мозку. Він виконує важливі функції завдяки наявності в ньому таких особливих структур:

1. В його склад входять інтегративні центри, що контролюють стан (та інтегрують):

- симпатичних центрів, а саме, сітчаста речовина (це здійснюють переважно ядра заднього гіпоталамуса);

- первинних парасимпатичних центрів стовбура мозку та спинного мозку. Саме тому гіпоталамус інтегрує нервові механізми регуляції вегетативних функцій (симпатичні та парасимпатичні) між собою.

2. До складу медіального гіпоталамуса входять нейросекреторні клітини, що обробляють інформацію як будь-які інші нервові клітини (шляхом сумації збуджень та гальмувань), та виділяють із нервових закінчень не медіатори (час життя, яких короткий, бо вони швидко руйнуються відповідними ферментами), а більш стійкі гормони:

а) Ліберини та статини, які по системі ворітних судин поступають в аденогіпофіз (передня та середня долі) і стимулюють (ліберини) чи гальмують (статини) виділення відповідних гормонів:

Гормони гіпофіза.

Гормони гіпоталамуса.

Ліберини.

Статини.

Соматотропний.

Соматоліберин.

Соматостатин.

Тиреотропний.

Тиреоліберин.

---

Адренокортикотропний.

Кортиколіберин.

---

Гонадотропний.

Гонадоліберин.

---

Пролактин.

Пролактоліберин.

Пролактостатин.

Меланоцито-стимулюючий.

Меланоліберин.

Меланостатин.

б) Нейросекреторні клітини супраоптичного та паравентрикулярного ядер виділяють гормони вазопресин та окситоцин, які по аксонах цих нейронів надходять в нейрогіпофіз (задня доля), а звідти вже виділяються в кров.

Тропні гормони аденогіпофіза (тиреотропний, адренокортикотропний, гонадотропний) стимулюють виділення відповідних гормонів ендокринними залозами організму (щитовидною, кірковим шаром наднирників, статевими).

Тому, гіпоталамус виступає структурою, що інтегрують гуморальні (ендокринні) механізми регуляції вегетативних функцій.

Наявність в гіпоталамусі центрів, що інтегрують нервові мехінізми регуляції вегетативних функцій, а також нейросекреторних клітин, дають йому змогу інтегрувати нервові та гуморальні механізми регуляції вегетативних функцій.

Лімбічна кора (стара та древня) приймає участь в регуляції вегетативних функцій при формуванні мотивацій та емоцій.

Нова кора за участю лімбічної системи та гіпоталамуса бере участь в регуляції вегетативних функцій організму при здійсненні різноманітних реакцій поведінки.

23. Гуморальна регуляція, її відмінності від нервової. Характеристика факторів гуморальної регуляції.

Гуморальна (рідинна) регуляція здійснюється за допомогою виділення біологічно активних речовин – справжніх та тканинних гормонів, метаболітів в рідкі середовища організму (кров, лімфа, тканинна рідина). З током цих рідин біологічно активні речовини надходять у тканини та органи, змінюючи їх функції та метаболізм.

Ознака.

Нервова регуляція.

Гуморальна регуляція.

1

Носій інформації.

Потенціал дії (ПД).

Біологічно активні речови-ни (БАР).

2

Шляхи передачі інформації.

Нервові волокна.

Потік рідин організму (крові по кровоносних судинах, лімфи по лімфатичних та міжклітинної рідини).

3

Швидкість передачі інформації.

Велика – регуляція швидка, невідкладна.

Маленька – регуляція повільна.

4

Точність передачі інформації.

Велика – передача точному адресату.

Маленька – регуляція генералізована. БАР розно-сяться по всьому організму; на зміну їх концентрації реагують всі клітини, які мають відповідні рецепто-ри ("клітини-мішені") .

5

Швидкість включення та виключення.

Дуже велика.

Повільно вмикається (необхідний час для виділення, руху БАР, та їх взаємодії з "клітинами-мішенями") та вимикається (необхідний час для руйнування БАР).

В силу вказаних відмінностей нервова регуляція використовується для регуляції швидких процесів, що потребують більш тонкої регуляції (скорочення скелетних м'язів), гуморальна регуляція впливає на повільні, тривалі процеси (ріст, обмін речовин).

Порівняльна характеристика факторів гуморальної регуляції:

Ознака.

Справжні гормони.

Тканинні гормони.

Метаболіти.

Чим виділяються.

Спеціалізованими ендокринними зало-зами та клітинами.

Неспеціалізованими залозами та клітина-ми.

Усіма клітинами організму.

Дистантність дії.

Дистантна дія.

Частіше місцева дія.

Тільки місцева дія.

Біологічна активність.

Дуже велика

Середня.

Низька.

Специфічність.

Дуже велика.

Середня.

Відсутня.

Гормони, що виділяються спеціалізованими чи неспеціалізованими ендокринними клітинами характеризуються дистантністю дії (діють на великій відстані від місця виділення), високою біологічною активністю (здійснюють регуляторний вплив у малих концентраціях), високою специфічністю (мають специфічну структуру, високоспецифічний характер дії на функції організму, їх дія не може бути замінена дією інших БАР).

25. Властивості гормонів та їх основні впливи. Механізм дії гормонів на клітини організму.

За хімічною структурою гормони поділяються на:

  1. Білково-пептидні (інсулін, глюкагон, всі гормони гіпоталамуса та гіпофіза). Вони водорозчинні, але погано розчиняються у ліпідах.

  2. Стероїдні – гормони кіркової речовини наднирників, статеві гормони. Вони жиророзчинні, але погано розчинні у воді.

  3. Похідні амінокислот:

    • тиреоїдні гормони (жиророзчинні);

    • катехоламіни (водорозчинні).

Розчинність у воді чи в жирах визначає механізм дії гормонів на клітини- мішені:

- жиророзчинні гормони легко проникають в клітину через її мембрану та діють через взаємодію з цитоплазматичними циторецепторами;

- водорозчинні гормони не можуть проникнути в клітину через її мембрану, яка побудована переважно з ліпідів, тому їх дія на клітину пов'язана із взаємодією з мембранними циторецепторами  вмикання мембранних механізмів  утворення вторинних посередників (посланців, месенджерів). Зміна концентрації всередині клітини вторинних посередників змінює її функцію та метаболізм.

Механізм дії на клітини жиророзчинних гормонів:

Гормон через мембрану проникає в клітину та взаємодіє з цитоплазматичними циторецепторами  комплекс гормон-рецептор транспортується до ядра клітини  зв'язування гормона з ДНК  збільшення швидкості синтезу І-РНК    збільшення біосинтезу в клітині певних білків (ферментів, каналів і т.д.)  зміна метаболізму, функції, будови клітини.

Loading...

 
 

Цікаве