WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи урогінекології - Реферат

Основи урогінекології - Реферат

Лікування. Якщо під час операції поранено сечовий міхур, його необхідно зашити кетгутом. Сеча повинна виводитись через постійний катетер, а при великих пошкодженнях — через цистостому.

При великих норицях діаметром понад 5 мм проводять оперативне лікування. Невеликі "точкові" фістули закриваються самостійно. Можна проводити ендовезикальну діатермокоагуляцію. У випадку наявності вторинних нориць, а також при сечовій інфільтрації тканин, що оточують їх, оперативне лікування можна проводити не раніше 3-4 місяців після операції, що призвела до цих ускладнень.

З метою профілактики операційних травм сечового міхура рекомендують наповнювати його в ході операції на етапі відділення від нижнього сегмента шийки та вагіни.

Пошкодження сечоводів

Пошкодження сечоводів може трапитись під час операції розширеної екстирпації матки з приводу раку шийки матки, видалення інтралігамен-тарних кістом чи фіброматозних вузлів. Двобічне пошкодження сечоводів буває рідко.

При пошкодженні одного сечовода виникає тупий біль у ділянці нирки та у надлобковій ділянці на боці травми. Розвивається клінічна картина пієлонефриту. Інколи через 2-3 тижні з вагіни починає виділятися сеча — формується уретеровагінальна нориця. Більш чітко виражена картина при пошкодженні обох сечоводів: після операції відсутня сеча, виникає біль у животі, поперековій ділянці, симптом Пастернацького позитивний з обох сторін. Пальпація живота над лобком болюча через інфільтрацію тканин сечею. Розвивається картина висхідного пієлонефриту.

Діагностика базується на спеціальних методах дослідження — хромоцистоскопії (індигокармін не надходить з травмованого сечовода), екскреторній урографії (можна виявити витікання контрастної речовини в оточуючі тканини) та катетеризації сечоводів. Для виявлення наявності нориці використовують вагінографію. Через вмонтований у кольпейринтер катетер вводять контрастну речовину, яка попадає через норицю у сечовід, заповнює чашечково-мискову систему. На рентгенівських знімках видно ту саму картину, яку можна одержати при ретроградній уретеропієлографії.

Якщо пошкодження сечоводу помічено під час операції, слід негайно зшити його "кінець в кінець" або "бік у бік" з катетеризацією сечовода на 8-10 днів. При утворенні нориці слід спочатку накласти нефростому, ліквідувати ускладнення (сечова інфільтрація, запалення, нагноєння), а потім, через 2-3 місяці, провести пластику сечовода. Операції виконує уролог.

У випадку перев'язки сечоводів з обох боків у перші дні після операції виникають надзвичайно сильні, приступоподібні болі в ділянці нирок. Розвивається картина постренальної анурії та пієлонефриту, явища гострої ниркової недостатності, метаболічного ацидозу.

У разі однобічної перев'язки сечовода гостра ниркова недостатність не розвивається, але хворих турбує виражений біль, як під час ниркової коліки. Може розвинутись гідронефроз та пієлонефрит.

При підозрі на перев'язку сечоводів необхідно провести екскреторну урографію. Коли ускладнення однобічне, спостерігається розширення сечоводів над місцем перев'язки та чашково-мисочкового комплексу на стороні ураження, при двобічному —така картина спостерігається з обох боків. У такому випадку при хромоцистоскопії виявляється, що сечовий міхур

порожній, вічка сечоводів швидко скорочуються, не виділяючи сечі. Спроба провести катетеризацію сечоводів дає можливість відчути перепону з однієї чи з обох сторін.

Лікування. Тактика лікаря залежить від того, через який проміжок часу виявлена перев'язка сечоводів. У випадку, якщо після перев'язки пройшло не більше 48 годин, роблять позаочеревинний доступ до сечовода, розв'язують сечоводи, відновлюють пасаж сечі, звертають увагу на стан сечоводів. Якщо після перев'язки пройшло більше часу, проводять резекцію зміненої ділянки сечовода і анастомоз його "кінець в кінець" на тубажі з уретеро стомією.

Для профілактики травм сечовода рекомендують перед оперативним втручанням проводити його катетеризацію.

ЗМІНИ У СЕЧОВИДІЛЬНІЙ СИСТЕМІ, ВИКЛИКАНІ НОВОУТВОРАМИ ТА ПРОМЕНЕВОЮ ТЕРАПІЄЮ

При наявності злоякісних захворювань, залежно від їх стадії та локалізації, можуть виникати ті чи інші патологічні зміни у сечовидільній системі. Ці зміни можуть бути пов'язані з перетисканням сечоводів пухлиною і порушенням пасажу сечі та проростанням пухлини в нижні відділи сечовивідних шляхів. Патологічні зміни у сечовивідних шляхах, як правило, спостерігаються при III-IV стадіях патологічного процесу. Вони проходять у першу чергу в нирках. Порушення уродинаміки і застій сечі сприяє розвитку мікрофлори, що призводить до виникнення пієлонефриту. Може розвиватися гідронефроз, страждає паренхіма нирки. Якщо процес двобічний, розвивається ниркова недостатність.

Ниркова недостатність — одна з причин смерті при ракових захворюваннях жіночих статевих органів.

У зв'язку з тим, що захворювання сечовидільної системи у жшок, хворих на рак, перебігає приховано, їм необхідно проводити ретельне урологічне обстеження: біохімічний аналіз крові, екскреторна урографія, УЗД, ретроградна уретеропієлографія, хромоцистоскопія. Так як ураження нирок і верхніх відділів сечоводів викликані обструкцією та змінами внаслідок уростазу, виникає необхідність у дренуванні нирок із залишенням катетера з одного чи обох боків. Нерідко доводиться накладати нефростому чи уретеростому.

У важких випадках, коли є задавнена форма ракового процесу, з нори-Цями і нетриманням сечі, доводиться обмежуватись консервативним лікуванням і променевою терапією.

Реакція тканин сечового міхура, сечоводів на променеву терапію може бути найрізноманітнішою. У результаті дії радіоактивного випромінювання виникають променеві цистити, фіброз клітковини, стріктури сечоводів з розвитком гідронефротичних змін. Іноді виникають променеві виразки сечового міхура, утворюються міхурово-вагінальні і сечовідно-вагінальні нориці. Найбільш грізне ускладнення променевої терапії — хронічна ниркова недостатність, що розвивається як результат обструкції сечоводу, гідронефрозу.

Лікування. Прояви первинних променевих циститів можна усунути, застосовуючи інстиляції — коларголу, фурациліну, вітамінів. Однак, пізні променеві цистити піддаються лікуванню надзвичайно важко. Дещо зменшуються прояви його при інстиляціях коларголу, новокаїну, риб'ячого жиру, соку каланхое, метилурацилу.

Стеноз сечоводів вимагає оперативного лікування — пересадки сечоводів у кишечник, накладання уретеро-уретероанастомозу, у задавнених випадках накладання уретерокутанео стоми. При стенозі, що супроводиться гідронефротичними змінами у нирках, і неможливості оперативного втручання проводять дренування нирок — одно- чи двобічне.

У випадку виникнення пострадіаційних нориць сечового міхура та сечоводів проводять хірургічне лікування. Проте ефективність його досить низька.

Запобігти розвитку променевих ускладнень чи зменшити ризик їх розвитку можна, використовуючи засоби захисту. Всі хворі, що отримують променеву терапію, повинні проходити урологічне обстеження до і після проведення променевої терапії.

Loading...

 
 

Цікаве