WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Оперативні методи лікування у гінекології - Реферат

Оперативні методи лікування у гінекології - Реферат

Премедикацію проводять безпосередньо в операційній, перелічені вище препарати вводять внутрішньовенне.

ЗНЕБОЛЕННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

Для знеболення великих гінекологічних операцій найчастіше застосовують комбінований ендотрахеальний наркоз у поєднанні з міорелаксанта-ми та штучною вентиляцією легень (ШВЛ). Цей метод дозволяє підтримувати достатню прохідність дихальних шляхів у будь-якому положенні хворої, забезпечує максимальне розслаблення м'язів і відсутність больової чутливості при мінімальних кількостях анестетиків, а також застосовують епідуральну анестезію.

Виділяють такі етапи у проведенні загального наркозу:

• премедикація;

• ввідний наркоз (внутрішньовенне введення тіопентал-натрію або гексеналу у дозі 6-8 мг/кг; при крововтраті, алергії, бронхіальній астмі -кетаміну у дозі 2 мг/кг);

• введення деполяризуючих міорелаксантів (дитилін, лістенон — 2 мг/кг).

• маскова ШВЛ та інтубація трахеї;

• підтримання основного наркозу (ШВЛ закисом азоту та киснем; внутрішньовенне введення наркотичних анальгетиків, нейролептиків та транквілізаторів; тотальна м'язова релаксація; підтримання адекватного газообміну та гемодинаміки, корекція ОЦК);

• виведення з наркозу (припинення подачі інгаляційних анестетиків, вдихання кисню; введення антидотів міорелаксантів; контроль за відновленням свідомості, появою захисних рефлексів);

• екстубація;

• підтримання стабільного дихання та кровообігу.

Анестезіолог повинен заздалегідь приготуватися до проведення знеболення: перевірити готовність наркозної апаратури, наявність відповідних медикаментозних препаратів та кисню в балонах. На стерильному столику повинно бути все необхідне: ларингоскоп, інтубаційні трубки, стерильні одноразові шприци, маска, медикаментозні препарати. Необхідно постійно стежити за станом хворої та вести наркозну карту.

Невеликі за об'ємом та короткочасні гінекологічні втручання також вимагають адекватного знеболення з огляду на інтенсивність больових імпульсів, що виникають внаслідок подразнення високочутливих рефлексогенних зон матки. З метою анестезії використовують внутрішньовенне знеболення тіопенталом-натрієм, кетаміном або кетанестом, нейролептаналгезію, атаралгезію.

Місцеву анестезію застосовують лише при наявності протипоказань до загальної: гострі запальні процеси у верхніх дихальних шляхах, повний шлунок, а також при відсутності умов для проведення наркозу або відмові хворої від загального знеболення. Основним методом регіонарного знеболення при вишкрібаннях стінок порожнини матки, пункціях є парацерві-кальна анестезія, якої досягають введенням анестетика (лідокаїн 0,25-0,5%) у параметральну клітковину, де містяться нервові сплетення. Для проведення парацервікальної анестезії необхідно підготувати новокаїн або інший анестетик, шприц місткістю 20 мл і довгу голку.

ПІДГОТОВКА ПЕРСОНАЛУ ДО ОПЕРАЦІЇ

Підготовка рук персоналу

Спосіб обробки рук первомуром. Руки миють з милом під проточною водою протягом 3-5 хв, потім занурюють у миску з розчином, приготованим з 10 л дистильованої води, 17 мл пергідролю та 69 мл мурашиної кислоти і протягом 3 хв обробляють з допомогою стерильної серветки.

Спосіб обробки рук дегміцидом. Руки миють щіткою з милом під проточною водою протягом 5 хв., витирають насухо і обробляють двома стерильними серветками, змоченими 1 % розчином дегміциду, протягом 3 хв кожною серветкою.

Спосіб обробки рук хлоргексидином. Руки миють з милом під проточною водою, витирають насухо, потім наносять 0,5% розчин хлоргексидину в 70% етиловому спирті в кількості 5-8 мл і протягом 2 хв втирають в шкіру.

Жоден із способів обробки рук не гарантує їх абсолютної стерильності, тому всі операції виконуються у стерильних хірургічних рукавичках.

Одягання стерильного халата

Після обробки рук операційна медична сестра першою заходить в операційну і з допомогою санітарки або іншої сестри приступає до одягання стерильного халата. Санітарка відкриває бікс із простерилізованими халатами. Операційна медична сестра за індикатором стерильності перевіряє придатність халатів до використання, виймає халат, складений у вигляді рулона, розгортає його і одягає. Санітарка чи інша сестра зав'язують ззаду зав'язки халата і пояс.

Хірурги одягаються самостійно. Халат їм у розгорнутому вигляді подає сестра, санітарка зав'язує пояс. Якщо є потреба, операційна сестра може допомогти хірургам зав'язати поворозки на рукавах.

Одягання стерильних рукавичок

Санітарка відкриває бікс з рукавичками, за індикатором перевіряє їх стерильність. Операційна сестра одягає рукавички сама, а хірургу подає таким чином, щоб він одним швидким рухом ввів руку в рукавичку якомога глибше. Одягнуті рукавички протирають 96% спиртом, щоб видалити залишки тальку. На зовнішній поверхні рукавичок тальку бути не повинно, оскільки, потрапляючи на очеревину, він викликає асептичне запалення, що призводить до формування спайок у черевній порожнині. Якщо під час операції випадково стався прокол рукавички, її слід негайно замінити.

ЧЕРЕВНОСТІНКОВІ ГІНЕКОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ

Для виконання черевностінкових гінекологічних операцій найчастіше використовують нижню серединну лапаротомію та доступ за Пфанненштілем.

Нижня серединна лапаротомія

Нижня серединна лапаротомія забезпечує достатній доступ до органів малого таза, дає можливість оглянути при потребі інші органи черевної порожнини, розширивши розтин догори, можна провести ревізію усіх органів черевної порожнини та виконати необхідні втручання. Тому цим доступом користуються, коли під час операції передбачаються технічні труднощі (при перитоніті, внутрішній кровотечі, великих пухлинах тощо).

Техніка виконання (рис. 183). По середній лінії живота (linea alba) скальпелем розтинають шкіру та підшкірну жирову основу від лобкового горба у напрямі до пупка. Величина розтину залежить від об'єму оперативного втручання, якщо йдеться про видалення пухлини, то від її розміру. Розтинають апоневроз. Спочатку роблять невеликий розріз скальпелем, потім його продовжують ножицями. Роз'єднують прямі м'язи. Захоплюють очеревину двома анатомічними пінцетами і між ними розтинають скальпелем, потім розріз продовжують ножицями угору і вниз. Продовжуючи розріз у напрямі до лобкового симфізу, слід бути обережним, щоб не поранити сечовий міхур. Щоб цього не трапилося, розтинають тільки ділянку, що просвічується, обов'язково під контролем зору.

Зашивають черевну стінку пошарове у зворотному порядку.

Лапаротомія за Пфанненштілем

Перевагами даного розрізу є відсутність косметичного дефекту, особливо при зашиванні з використанням внутрішньошкірного (косметичного) шва, краще загоєння рани, ніколи не буває таких ускладнень, як евентерація, оскільки шари рани розтинають у різних напрямках.

Техніка (рис. 184). Шкіру та підшкірну клітковину розтинають по надлобковій складці на віддалі 2-3 см від лобкового симфізу. У пахових ділянках з обох боків розтину проходять поверхневі надчеревні артерії, поранення яких слід уникати, а якщо їх перетинають, необхідно одразу перетиснути затискачами та перев'язати. Апоневроз надрізають скальпелем з обох боків від білої лінії, потім розріз продовжують ножицями в обидва боки рани. Верхній край апоневрозу посередині рани захоплюють затискачем Кохера і, відтягуючи його догори, відтинають ножицями від білої лінії у напрямі до пупка, наскільки дозволяє розтин шкіри. М'язи передньої черевної стінки не розтинають. Їх роз'єднують тупим шляхом, у поздовжньому напрямку, так само, як при нижній серединній лапаротомії. Очеревину захоплюють двома пінцетами і розтинають у поздовжньому напрямку спочатку скальпелем, а потім ножицями.

Попри безперечні переваги цього доступу, слід зауважити, що при розрізі за Пфанненштілем частіше спостерігається виникнення підфасці-альних гематом, затруднений доступ до органів малого таза, якщо в ході операції виникають проблеми — необхідність ревізії черевної порожнини, великі розміри пухлини — цей розріз неможливо розширити.

Видалення маткової труби, придатків матки

До видалення маткової труби вдаються при позаматковій вагітності, гнійних процесах у трубі. Придатки видаляють при пухлинах яєчника оскільки труба входить до складу його хірургічної ніжки, та при тубоовар-іальних пухлинах, коли внаслідок запального процесу яєчник і труба з'єднуються між собою і видалити тільки трубу або тільки яєчник технічно неможливо. Основними показаннями до видалення яєчника є його пухлини.

Loading...

 
 

Цікаве