WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Оперативні методи лікування у гінекології - Реферат

Оперативні методи лікування у гінекології - Реферат

За сучасних умов цей метод використовується нечасто, але в деяких ситуаціях він необхідний.

Стерилізація парою під тиском. Метод підвищеного тиску пари дозволяє досягти більш високої температури, при якій гинуть спори мікроорганізмів. При тиску в 1 кГс/см2 температура сягає 120°С, час стерилізації 45 хвилин; тиск у 2 кГс/см2 забезпечує температуру пари 133°С, час стерилізації — 20 хвилин.

У парових стерилізаторах — автоклавах — стерилізують перев'язувальний матеріал, операційну білизну, серветки, інструменти. Стерилізацію проводять у біксах, в які закладають матеріал, а потім вміщують у стерилізаційну камеру. У бікс кладуть також індикатор стерильності, який дозволяє перевірити, чи була досягнута під час обробки температура, необхідна для знищення мікрофлори. Отвори у біксах повинні бути відкриті. Під час процесу стерилізації контролюють за приладами тиск та температуру в камері. Після закінчення часу стерилізації автоклав вимикають, коли тиск впаде до атмосферного, бікси виймають з камери і одразу закривають отвори, щоб при охолодженні пара-конденсат не осіла на білизні, і вона не стала вологою.

Стерилізація в автоклавах потребує складної апаратури, тому її проводять централізовано у спеціальних приміщеннях. Цей спосіб за сучасних умов є ефективним і основним у хірургічних стаціонарах.

Автоклави, як і кожен апарат, що працює під тиском, є потенційним джерелом небезпеки з огляду на можливість вибуху. До роботи з автоклавами допускається лише спеціально навчений персонал, який суворо дотримується правил техніки безпеки.

Контроль стерилізації проводять бактеріологічними, технічними та термічними методами.

Бактеріологічний метод є найточнішим, але він має лише ретроспективне значення, бо результати можна отримати тільки через 1-2 доби.

Технічні методи. Упродовж стерилізації проводиться контроль показників манометрів та термометрів у стерилізаційній камері.

Термічний контроль ґрунтується на здатності деяких речовин змінювати колір або плавитися під дією певної температури. Дуже давньою, але ще досить поширеною є проба Микуліча, яка полягає у тому, що на смужці паперу пишуть слово "Стерильно", змащують смужку 10% розчином крохмалю, коли крохмаль просохне, змащують розчином Люголя. Папір темніє, слово "Стерильно" стає невидимим. При температурі 100°С сполука крохмалю та розчину Люголя руйнується і напис стає видимим. Проба за сучасних умов непереконлива, оскільки в автоклавах застосовують значно вищу температуру.

Вищу ефективність мають проби з порошкоподібними речовинами, які при певній температурі плавляться і перетворюються у компактну масу. Найчастіше використовують такі речовини, як-от: сірка (температура плавлення 111-120°С), антипірин — 113°С, резорцин — 110-119°С, бензойна кислота — 121°С, сечовина — 132°С, фенацетин — 134-135°С. Для контролю сухожарової стерилізації використовують тіосечовину — температура плавлення 111-120°С, бурштинову кислоту — 180-184°С, аскорбінову кислоту—187-192°С.

Дуже зручний метод — використання кольорових стрічок, що змінюють свій колір залежно від температури.

Якщо термоіндикатор не змінив свій колір після закінчення часу стерилізації, матеріал вважають нестерильним і непридатним для використання.

ДЕЗІНФЕКЦІЯ РІЗНИХ ОБ'ЄКТІВ

1. Інструменти з металу, вироби із скла стерилізують шляхом кип'ятіння у дистильованій воді протягом 30 хв; у 15% розчині гідрокарбонату натрію у дистильованій воді протягом 15 хв або у повітряних стерилізаторах при температурі 120° протягом 45 хвилин.

2. Вироби з полімерних матеріалів стерилізують шляхом занурення в дезрозчин з наступним промиванням у воді. Дезрозчини і час дії:

• хлорамін Б 0,25% — 30 хв;

• хлоргексидину біглюконат 1% — 30 хв;

• сульфохлорантин 0,2% — 30 хв;

• дезоксон 13%—30 хв.

3. Поверхні приміщення обробляють шляхом дворазового протирання дезрозчином з інтервалом в 15 хв або зрошення — час дії 60 хв. Дезрозчини: хлорамін Б 0,75% з 0,5% розчином миючого засобу, хлоргексидину біглюконат 1%, сульфохлорантин 0,2%.

4. Ґумові вироби (міхур для льоду, гумові трубки приладів) обробляють шляхом дворазового протирання дезрозчином з інтервалом в 15 хв з наступним промиванням водою. Дезрозчини: хлорамін Б 1%, пероксид водню 3%, хлоргексидину біглюконат 1%, сульфохлорантин 0,2%.

5. Зонди, гумові катетери стерилізують шляхом кип'ятіння у дистильованій воді протягом 30 хв, у 15% розчині гідрокарбонату натрію у дистильованій воді протягом 15 хв, або шляхом автоклавування — водяна насичена пара під тиском при температурі 110°С.

6. Стетофонендоскопи, сантиметрові стрічки двічі протирають хлораміном Б 0,5% або хлоргексидином 1% з інтервалом у 15 хв.

7. Термометри занурюють у розчин хлораміну Б 0,5% на 30 хв; пероксиду водню 3% на 30 хв; хлоргексидину біглюконату 0,5% на 30 хв; сульфохлорантину 0,2% на 30 хв.

8. Церати — фартухи, мішки, матраси протирають розчином хлораміну Б 1%, хлоргексидину біглюконату 1%; сульфохлорантину 0,2%.

9. Підкладні церати занурюють у розчин хлораміну Б 1% на ЗО хв;

хлоргексидину біглюконату 1% на 60 хв; сульфохлорантину 0,2% на 30 хв, гіпохлориту натрію 0,25% на 15 хв.

ПІДГОТОВКА ХВОРОЇ ДО ОПЕРАЦІЇ

Під час підготовки хворої до планової операції проводять ретельне клініко-лабораторне обстеження, що включає клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, дослідження крові на сифіліс та СНІД, визначення групи крові та резус-фактора, дослідження системи гемостазу, загальний аналіз сечі, дослідження піхвової мікрофлори, мазки з зовнішньої поверхні шийки матки та цервікального каналу на атипові клітини, ЕКГ, рентгенографію органів грудної порожнини.

Хвору оглядають стоматолог (при необхідності санує ротову порожнину), терапевт, анестезіолог. За показаннями хвору консультують лікарі: окуліст, невропатолог, при наявності варикозного розширення вен або тромбофлебіту — судинний хірург. При виявленні відхилень від норми проводять корекцію — лікування анемії, санацію піхви. Хворим із злоякісними пухлинами з додаткових методів дослідження застосовують рентгеноскопію шлунка та кишечника, ректороманоскопію та хромоцистографію, при безплідності, ендометріозі, пухлинах тіла матки — гістеросальпінгографію або контрастну сонографію. Проводять посіви виділень з піхви для дослідження мікрофлори та чутливості до антибіотиків.

Особливо важлива підготовка до операції хворих літнього віку, хворих із серцево-судинною патологією, із злоякісними пухлинами. Відповідна підготовка, що полягає у призначенні судинорозширюючих, гіпотензивних, сечогінних препаратів, серцевих глікозидів, кокарбоксилази, вітамінів, дозволяє запобігти ускладненням з боку серцево-судинної системи та забезпечити сприятливий перебіг операції та післяопераційного періоду.

Напередодні операції жінка не вечеряє, можна випити лише склянку солодкого чаю, зранку не снідає. Їй проводиться санобробка: зголюють волосся з лобка та зовнішніх статевих органів, ставлять очисну клізму, проводять гігієнічний душ. Безпосередньо перед операцією жінка спорожнює сечовий міхур, вводять постійний катетер на час операції.

Підготовка хворих до піхвових операцій, або до операцій із доступом через передню черевну стінку (екстирпація матки) має певні особливості. Попередньо таким хворим проводять санацію піхви до досягнення І ступеня чистоти піхвового вмісту: спринцювання піхви розчинами антисептиків, введення тампонів з лікувальними емульсіями. У день проведення операції піхву обробляють спиртом і вводять стерильний тампон. При наявності де-кубітальних виразок на шийці матки у хворих з випадінням матки необхідно досягти їх загоєння. Відсутність інфекції у піхві значно зменшує ризик розвитку післяопераційних гнійно-запальних ускладнень.

Увечері напередодні операції хворій призначають снодійні препарати (фенобарбітал 0,1-0,2 г, нітразепам 0,005-0,01 г, ноксирон — по 0,25-0,5 г), транквілізатори (сибазон — по 0,01 г, нозепам — по 0,01 г, еленіум — по 0,005 г). Хворим із збудливою нервовою системою транквілізатори призначають повторно за 2 год. до операції.

За 30-40 хв до операції проводять премедикацію: вводять атропін або метацин по 0,5-0,8 мг, наркотичні аналгетики (промедол — по 20 мг, фентаніл — по 0,1 мг, таламонал — по 2 мл), антигістамінні препарати (димедрол — по 0,02 г).

Підготовка хворої до ургентної операції у більшості випадків дуже обмежена за часом (інколи до кількох хвилин). Якщо дозволяють обставини, здійснюють спорожнення кишечника за допомогою очисної клізми (у випадку кровотечі клізма протипоказана). Перед операцією, що проводиться під ендотрахеальним наркозом, якщо хвора нещодавно приймала їжу, слід провести промивання шлунка або аспірацію шлункового вмісту з метою профілактики синдрому Мендельсона (під час операції може виникнути регургітація і кислий вміст шлунка потрапить у трахею і легені). При необхідності зголюють волосся на лобку. Якщо можливо, хвора приймає душ. Обов'язково здійснюють спорожнення сечового міхура або введення постійного катетера.

Loading...

 
 

Цікаве