WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Оперативні методи лікування у гінекології - Реферат

Оперативні методи лікування у гінекології - Реферат

Реферат на тему:

Оперативні методи лікування у гінекології

До оперативних втручань у гінекологічній практиці вдаються лише за умови, що консервативні методи лікування випробувані, є певність, що вони не принесуть користі і єдиним шляхом до видужання хворої, а часом і до врятування її життя є операція.

Кожна операція виконується за певними показаннями.

Показання — це сукупність причин, що зумовлюють необхідність проведення певного оперативного втручання.

Показання до операції повинні бути ретельно продумані лікарем та записані в історію хвороби. Необхідно враховувати також наявність протипоказань, і лише після аналізу усіх даних вирішувати питання про вид та об'єм операції, беручи до уваги вік жінки, наявність у неї дітей, бажання мати дітей у майбутньому чи, навпаки, протипоказання до вагітності за станом здоров'я. Операція, за можливістю, повинна не тільки усувати причину захворювання, але й не позбавляти жінку притаманних її організму функцій — менструальної, статевої, репродуктивної. "Не знищення хворого органу, не усунення його, а відновлення його цілості та усіх його функцій — ось кінцева мета усякої операції", — писав А.П. Губарєв.

Надзвичайно важливою є правильна діагностика. Слід максимально використати усі можливості клініки чи іншого гінекологічного стаціонару, щоб виявити захворювання статевих органів чи супутні хвороби, які можуть бути протипоказаннями до проведення наркозу чи й самої операції, відповідним чином підготувати жінку і уникнути прикрих несподіванок під час оперативного втручання, які іноді змушують змінювати заздалегідь визначений план та об'єм операції. Встановивши, що до оперативного лікування цієї хворої безумовно немає ніяких протипоказань, хірург повинен обрати методику операції, найбільш доцільну саме для цієї пацієнтки.

Врахування особливостей психіки хворої, що готується до операції, та охорона її від травмування та стресу є першочерговим завданням усього персоналу відділення оперативної гінекології. Недостатня чуйність у ставленні до хворої, байдужість можуть погіршити результати навіть бездоганно у технічному плані виконаної операції. Слід пам'ятати, що хворій дуже важко

психологічно настроїтись на необхідність оперативного втручання, і навіть жінки із сильним типом нервової системи бояться операції. Тому поведінка лікаря й усіх, хто спілкується з хворою, повинна бути впевненою, настрій оптимістичним. Жодних сумнівів у необхідності саме цієї операції та її позитивних наслідках для здоров'я у хворої не повинно виникати. Хворих, яких госпіталі-зовують у плановому порядку, варто розміщувати в одній палаті з тими, хто видужує після операції, і, навпаки, ізольовувати від щойно прооперованих хворих. Затишна обстановка у відділенні, уважне ставлення медичного персоналу, чіткість виконання призначень створюють сприятливий психологічний клімат і полегшують хворій тривожний час очікування операції.

Проте не можна покладатися лише на психотерапевтичний ефект слова, необхідно проводити медикаментозну терапію, забезпечувати повноцінний денний та особливо нічний відпочинок. З цією метою рекомендують новопасіт, екстракт валеріани, седуксен, сибазон, реланіум, транксен впродовж дня та особливо на ніч.

ОПЕРАЦІЙНИЙ БЛОК

Операційний блок гінекологічної клініки складається з таких приміщень: передопераційної, кімнати для підготовки хворої, матеріальної, операційної.

Передопераційна кімната. У цій кімнаті хірург та його помічники миють руки, одягають операційний одяг, фартухи, маски. В операційну операційна бригада заходить уже готовою до одягання стерильних халатів та початку операції.

Кімната для підготовки хворої до операції. Готувати хвору до операції доцільно у кімнаті, що знаходиться поруч з операційною. Це позбавляє її негативних емоцій від споглядання обстановки операційної, крім того, в операційній не порушується чистота і порядок.

Матеріальна кімната призначена для зберігання операційної білизни, марлі, вати, інструментів. Ця кімната повинна бути ізольована від інших приміщень. Матеріали в операційну подають через спеціальне вікно.

Операційна кімната. Операційних у відділенні оперативної гінекології повинно бути щонайменше дві: "чиста" і "гнійна", оскільки на практиці доводиться надавати допомогу як неінфікованим, так й інфікованим хворим.

"Чиста" операційна повинна бути більшою, у ній може знаходитись 1-2 операційні столи. У "гнійній" операційній оперують не лише хворих із заздалегідь встановленим діагнозом гнійного процесу у статевих органах, але й тих, що підлягають оперативному втручанню за невідкладними показан-

нями, так як наявність гною може бути діагностована у недостатньо обстежених хворих уже під час операції. Тоді операційну слід ретельно прибрати і продезінфікувати.

Операційна, передопераційна та матеріальна знаходяться у зоні стерильного санітарно-гігієнічного режиму. Зона стерильного режиму потребує дотримання особливих вимог щодо прибирання:

• попереднє прибирання — видалення пилу на меблях, приладах та підлозі перед початком кожного робочого дня;

• поточне прибирання (дотримання чистоти і порядку в операційній) — під час операцій прибираються марлеві кульки, серветки, інструменти, що випадково впали на підлогу; якщо на підлогу потрапляє рідина, її негайно треба витерти;

• післяопераційне прибирання — у проміжках між операціями;

• завершальне прибирання — наприкінці робочого дня: миття підлоги, вологе протирання стін, підвіконь, меблів з використанням дезінфектантів. Прибирання проводиться незалежно від того, були у цей день операції чи не було;

• генеральне прибирання (дезінфекція операційного блоку) — 1 раз на тиждень.

Після прибирання операційну знезаражують за допомогою кварцевої лампи протягом години.

Дуже важливе достатнє освітлення. Слід зважити на те, що черевно-стінкові операції на внутрішніх статевих органах проводяться глибоко у порожнині таза, тому високоефективним буде освітлення за допомогою безтіньової лампи. При вагінальних операціях краще користуватись так званими гінекологічними світильниками, що додатково до денного освітлення дозволяють сфокусувати світло у горизонтальному напрямі і добре освітити операційне поле.

Температура в операційній повинна підтримуватись у межах 20-2 5 °С. Необхідна достатня вентиляція або кондиціонування повітря.

СТЕРИЛІЗАЦІЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ

Основним видом стерилізації є термічне знезаражування. Переважна більшість мікроорганізмів може існувати лише у певних температурних умовах, причому верхня межа температури для більшості вегетуючих мікробів становить 50°С. Спори, захищені термостійкою оболонкою, можуть переносити і вищу температуру. Високочутливі мікроорганізми (не-

спороутворюючі бактерії, віруси, гриби) гинуть при температурі 100°С через 2 хвилини, при температурі 121-132°С (пара під тиском) — через 1 хв, при дії сухого жару при температурі 160-180°С — через 1-3 хв. Слабкоре-зистентна флора (вірус гепатиту, збудник газової гангрени) гинуть відповідно через 5, 1-2, 1-4 хвилини. Клостридії, палички сибірки при кип'ятінні гинуть через 10 хв, при дії більш високої температури — через 1-4 хв. Висо-корезистентна спороутворююча флора (клостридії правця, ботулізму) при кип'ятінні гине через 300-500 хвилин, при дії пари під тиском — через 12-25 хвилин, при дії сухого жару — 30-60 хв.

Обпалювання. У полум'ї палаючого спирту (600°С) гинуть усі мікроорганізми, що містяться на гладенькій поверхні скальпелів, ножиць, лотків тощо. Однак щоб досягти знезараження інших металевих інструментів, особливо складної форми, із зубчиками, необхідно довести їх до температури червоного розжарювання, після чого матеріал стає крихким і непридатним до вжитку. Крім того, висока температура досягається лише на поверхні полум'я, а інструменти, залиті спиртом, під полум'ям не прогріваються до необхідної для стерилізації температури, тому для використання у стаціонарі метод недоцільний. Він може застосовуватись лише у екстремальних ситуаціях, коли існує загроза життю хворої, а інші способи стерилізації недоступні.

Стерилізація сухим жаром. Апарати для сухожаровоі стерилізації використовують для знезараження лабораторного посуду — чашок Петрі, колб, пробірок, інструментів з металу—дзеркал, шпателів, кюреток, корнцангів, металевих катетерів тощо. Стерилізація проходить при температурі 180-200°С. Процес стерилізації триває біля 2 годин, з яких близько години потрібно на прогрівання шафи до 180°С, 40 хвилин — на власне стерилізацію, 20 хвилин на охолодження до температури 80-90°С.

Недоліком методу є велика тривалість робочого циклу, придатність тільки для знезараження термостійких матеріалів.

Кип 'ятіння. Використовують для стерилізації хірургічного інструментарію. У стерилізатор наливають дистильовану воду, додають 2 г гідрокарбонату натрію на кожні 100 мл води. Кип'ятіння триває ЗО хвилин.

Loading...

 
 

Цікаве