WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Доброякісні та злоякісні пухлини яєчників - Реферат

Доброякісні та злоякісні пухлини яєчників - Реферат

Щоб одержати інформацію про ступінь поширеності процесу, застосовують лімфографію. Особливо важливо використовувати цей метод тоді, коли є підозра на дисгерміному, що метастазує переважно лімфогенним шляхом, чи при пухлинах іншого типу, якщо клінічно підозрюється І чи II стадія. При використанні лімфографії у таких випадках лімфогенні метастази знаходять у близько ЗО % випадків, причому більшість їх локалізується у поперекових лімфовузлах.

За наявності технічних можливостей можна застосувати комп'ютерну томографію та ядерно-магнітний резонанс.

Лікування раку яєчника. Використовують хірургічний та медикаментозний способи. Основним є хірургічний. Практично, якщо виявлено пухлину яєчника, починати треба з лапаротомії. Об'єм операції передбачає видалення пухлини яєчника, екстирпацію чи ампутацію матки та резекцію сальника. Таке лікування проводять хворим на І та II стадії раку, його вважають радикальним. При III-IV стадіях раку здійснюють паліативне лікування, яке полягає у видаленні основних пухлинних мас. Це позитивно впливає на стан хворих та ефективність протипухлинних хіміопрепаратів. Хіміотерапевтичне лікування застосовують практично при всіх стадіях. Використовують метотрексат, циклофосфан, фторурацил, цис-платин, адріаблас-тин, сарколізин та інші препарати. Перевагу надають поліхіміотерапії: циклофосфан + фторурацил; циклофосфан + метотрексат + фторурацил; циклофосфан + адріабластин + цис-платин. Тіо-Теф та цис-платин вводять також у черевну порожнину.

Переваги комбінованої хіміотерапії незаперечні, тому що при цьому вводять препарати різного механізму дії. Монохіміотерапія може проводитись при певних показаннях (у дуже ослаблених хворих, які вже багато разів отримували хіміотерапію, а також для підтримки ремісії — так звана профілактична хіміотерапія). У випадку задавнених форм особливої різниці в ефективності поліхіміотерапії та монотерапії немає. Вибираючи комбінації хіміопрепаратів, необхідно враховувати, що цис-платин має нефротоксичну дію, адріаміцин та фторурацил — кардіотоксичну.

Найчастіше використовують такі поєднання і курси хіміопрепаратів:

1) Циклофосфамід 100 мг per os протягом 14 днів, щоденно. Фторурацил 500 мг внутрішньовенне у 1-й та 8-й день курсу. Метотрексат 20 мг внутрішньовенне.

2) Циклофосфамід 600 мг внутрішньовенне — 1-й день. Адріаміцин 25 мг в 1-й день. Цисплатин 50 мг в 1-й день. Гексаметилмеламін 150 мг per os з 8-го по 21-й день.

3) Адріаміцин 30 мг внутрішньовенне в 1-й день. Цис-платин 50 мг внутрішньовенне в 1-й день. Гексаметилмеламін 150 мг per os з 8-го по 21-й день. Курс повторюють через 3 тижні.

4) Тіо-теф 20 мг внутрішньом'язово 2 рази на тиждень або 40 мг 1 раз на тиждень у черевну порожнину (при асциті), сумарна доза 220 г. Фторурацил 500 мг 1 раз на тиждень. Сумарна доза 2,5 - 3,0.

Використовуються також інші схеми.

Мінімальний інтервал між курсами складає 14 днів, в середньому проводять 6 курсів. Після кожного курсу та після кожного інтервалу слід проводити гінекологічний огляд.

Перед застосуванням хіміотерапії хвору ретельно обстежують — визначають функцію печінки та нирок, картину периферичної крові. Розпочинати терапію можна у тому разі, коли лейкоцити не нижче 5х1О^л і тромбоцитів не менше, ніж 20х103 Іл.

З розвитком хіміотерапії променеву терапію раку яєчника застосовують рідко. Найбільш чутливі до променевої терапії солідні форми раку, серозні — менш чутливі, а муцинозні — нечутливі.

У комплексному лікуванні раку яєчника використовують також андро-генні препарати — тестостерону пропіонат 5-Ю мг 5 % розчину внутрішньом'язово щодня або через день протягом 1,5-2 місяців. Потім признача-

ють метилтестостерон по ЗО мг щодня, тестенат 1 мл 10 % розчину 1 раз на тиждень; сустанон — 250 (1 мл 2 рази на місяць). Загальна доза андрогенів — 4-6 г. У менопаузі можна призначати естрогенотерапію.

Прогноз. Результати лікування раку залежать як від гістологічної структури пухлини, так і від стадії раку. Загальне п'ятирічне виживання хворих становить 28-30%. При ІА стадії відсоток виживання досягає 90-98; при ІБ — 68; при II - 50; при ПІ ст. — 10-15.

Під час лікування всі хворі непрацездатні. Після лікування працездатність хворих обмежена. Важка фізична робота протипоказана.

При І та II стадіях після завершення лікування може бути дозволена праця, проте без фізичних навантажень. У хворих із III стадією раку при повній ремісії, за їх бажанням, праця без фізичних навантажень також може бути дозволена.

При рецидивах, відсутності ефекту від лікування, а також при IV стадії хворих переводять на інвалідність. Вони перебувають на диспансерному обліку до кінці життя.

Дисгермінома

Дисгермінома — злоякісна пухлина яєчника, що виникає з елементів недиференційованих гонад, які зберігаються у воротах яєчника з ембріонального періоду розвитку.

Клініка. Пухлина трапляється переважно в інфантильних жінок віком до ЗО років. Спостерігаються незначні місячні, які виникають рідко. Біма-нуально визначають пухлину придатків, яка має щільну консистенцію, вузлувату поверхню. Новоутворення розвивається швидко, метастазуючи в органи грудної клітки.

Діагностика складна. Враховують клінічну картину, дані лапароскопії та гістологічного дослідження біоптату.

Лікування оперативне з наступною променевою терапією плюс поліхіміотерапія (ПХТ).

Прогноз несприятливий.

Тератобластома яєчника

Тератобластома яєчника — злоякісна пухлина, яка спостерігається рідко, здебільшого у дитячому та підлітковому віці.

Клініка. Біль унизу живота, слабкість, нездужання. Асцит з'являється у випадках задавненої форми. Швидко настає метастазування.

Діагностика. Остаточний діагноз встановлюють за даними гістологічного дослідження.

Лікування оперативне, після нього застосовують рентгенотерапію.

РАК МАТКОВОЇ ТРУБИ

Злоякісні захворювання маткових труб трапляються рідко. Рак маткових труб може розвиватися первинно (з маткової труби) або вторинно (при переході процесу з матки або яєчників), уражає жінок у віці 40-55 років, що тривало хворіли на запальні захворювання труб. Частіше ураження буває однобічним.

Гістологічне рак маткової труби має папілярну, залозисто-папілярну, папілярно-солідну та солідну будову. Процес розповсюджується швидко шляхом проростання або метастазування у межах малого таза. Дисемінація раку по серозному покриву труби та матки призводить до виникнення асциту. Вражаються тазові, поперекові та надключичні лімфовузли. Метастазує рак маткових труб здебільшого в сальник, кишки, печінку, надниркові залози, селезінку.

Клінічна картина не має особливостей, притаманних тільки раку маткової труби, у зв'язку з цим до операції правильний діагноз встановлюють рідко. Один з перших симптомів — біль унизу живота переймоподібного, тупого, згодом постійного характеру, що іррадіює в нижні кінцівки. Іноді хворі звертаються із скаргами на виділення із статевих шляхів — кров'янисті, гнійно-кров'янисті, водянисті. Підозрілим щодо раку маткових труб є одномоментне виділення великої кількості рідких, інколи з домішками крові, виділень, після чого об'єм утворення в ділянці труб зменшується.

При бімануальному дослідженні органів малого таза у ділянці придатків можуть пальпуватися пухлиноподібні продовгасті утвори.

Діагностика, Допоміжним методом в діагностиці раку цієї локалізації може бути УЗД, біконтрастна рентгенопельвіографія. Достовірний діагноз допомагає встановити лапароскопія. Використовують також цитологічне дослідженя аспірату з матки або виділень з цервікального каналу. В аспіраті виявляють сосочкові структури з атипових епітеліальних клітин.

Лікування оперативне — екстирпація матки з придатками в поєднанні з опроміненням та хіміотерапією за тією ж методикою, що й при раку яєчників.

Loading...

 
 

Цікаве