WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Захворювання матки доброякісні та злоякісні пухлини тіла матки - Реферат

Захворювання матки доброякісні та злоякісні пухлини тіла матки - Реферат

Клініка. Найчастіше передракові процеси проявляються ациклічними матковими кровотечами, які можуть бути як значними, так і мізерними, але тривалими. Частіше ці кровотечі виникають після затримки менструації від кількох тижнів до кількох місяців. Можливі й циклічні кровотечі, що виникають під час менструації і довго не закінчуються. Жінки репродуктивного віку скаржаться на безплідність, яка є наслідком ановуляції.

Діагностика. При бімануальному дослідженні відхилень від звичайних анатомічних станів, зазвичай, не знаходять. Лише при аденоматозі іноді визначають незначне збільшення матки.

При ультразвуковому дослідженні порожнини матки визначають товщину ендометрія, який на сканограмі виявляють як утворення з підвищеною ехогенністю в зоні М-ехо. При залозисто-кістозній гіперплазії ендометрія товщина М-ехо рідко перевищує 1 см, при аденоматозі — 2-3 см. Характерна наявність точкових включень, неоднорідність ендометрія. Для поліпа ендометрія характерні чіткі контури і чітка межа між утворенням у порожнині матки та її стінками.

Можна використовувати гістероскопію, що дає можливість оглянути порожнину матки, встановити локалізацію патологічного процесу (рис. 154), а також повноцінність вишкрібання. Використовується також гістерографія, що дає можливість виявити наявність та локалізацію поліпів (рис. 155).

Гістероскопічна картина залежить від характеру гіперплазії, віку хворої та фази менструального циклу. При дифузній гіперплазії ендометрій рожевого або червоного кольору, нерівномірно потовщений, на його поверхні — множинні складки та гребені. Поліпоподібна гіперплазія має вигляд локальних розростань слизової оболонки, судинна сітка більш виражена. Для аденоматозної гіперплазії характерна картина "танучого снігу", ендометрій нерівний, бруцно-червоного кольору, при контакті легко кровоточить.

Одним із методів діагностики є цитологічне дослідження мазків із порожнини матки, одержаних за допомогою шприца Брауна.

Головним у діагностиці слід вважати гістологічне дослідження зіскреб-ка ендометрія, одержаного при роздільному вишкрібанні слизової оболонки і цервікального каналу. Для залозисто-кістозної гіперплазії характерне збільшення кількості залоз, частина яких має вигляд кіст.

Лікування необхідно розпочати із вишкрібання слизової порожнини матки. Гістологічне підтвердження наявності гіперпластичного процесу є показанням до гормонотерапії. Оскільки при гіперпластичних процесах завжди є гіперестрогенемія, виправданою є терапія прогестинами, зокрема ок-сипрогестерону капронатом. У репродуктивному віці його призначають один раз на місяць на 12-14-й день протягом 5-6 циклів. У разі полшозу слід вводити його двічі на місяць — на 12 і 19-й або 14 і 21-й день циклу. У менопа-узальному періоді оксипрогестерону капронат вводять 1-2 рази на тиждень 5-6 місяців, потім дозу поступово знижують (у 2 рази кожні 2 місяці). У ме-нопаузі можна використовувати андрогени (метилтестостерон, тестенат, сус-танон-250). Показаннями до хірургічного лікування є відсутність ефекту від гормонотерапії, протипоказання до неї або непереносимість її.

Усі хворі з гіперпластичними процесами ендометрія повинні перебувати на диспансерному обліку протягом 5 років. Лікарі жіночої консультації, лікарської амбулаторії повинні стежити за повнотою обстеження, а також забезпечувати регулярні контрольні огляди жінок, що перебувають на диспансерному обліку. Своєчасне лікування передракових станів ендометрія є головним чинником у профілактиці раку.

РАК ТІЛА МАТКИ

Рак тіла матки спостерігається переважно у віці 50-60 років. В Україні захворюваність становить 7,5 випадків на 100 тисяч населення.

Рак тіла матки належить до гормонозалежних пухлин. При постійно підвищеній концентрації естрогенів у крові та збільшенні чутливості клітин ендометрія до них може виникнути його надмірна проліферація з перетворенням у ракову пухлину. Важливе значення мають імунний стан організму, вірусна інфекція, генетичні чинники. Він виникає у жінок з різноманітними порушеннями жирового та вуглеводного обміну, що зводяться до ожиріння та цукрового діабету.

Існує й інший варіант раку — автономний (гормононезалежний), при якому ці порушення відсутні, або виражені нечітко.

При першому патогенетичному варіанті захворювання виникає на фоні гіперпластичних процесів у ендометрії, супроводжується гіперплазією текатканини яєчників.

Для другого варіанта характерний фіброз строми яєчників та атрофія ендометрія.

При розвитку раку за першим типом пухлина високодиференційована, має ряд ознак, що характерні для вихідної тканини, не втрачає гормональної залежності. Другий варіант раку — це зазвичай пухлини зі зниженою диференціацією.

Високодиференційовані форми раку, які виникають на тлі гіперпластичних процесів ендометрія та ендокринно-обмінних порушень, ростуть і поширюються повільно, у них відмічається висока чутливість до прогестагенів, невисока потенція до лімфогенного метастазування і більш сприятливий прогноз.

За морфологічними ознаками розрізняють аденокарциному, аденоа-кантому, світлоклітинну мезонефроїдну аденокарциному, залозисто-плос-коклітинний, недиференційований рак.

Згідно з класифікацією ВООЗ, аденокарциноми поділяють на високо-диференційовані, помірнодиференційовані, в тому числі залозисто-солідний рак, і низькодиференційовані.

Ракова пухлина виникає спочатку в ділянці дна та трубних кутів, а у міру росту стає важко визначити її первинне розташування. Характер росту пухлини переважно екзофітний, іноді розростання мають вигляд поліпів (рис. 156, 158). Ендофітна форма раку буває скоріше як виняток, зрідка зустрічається виразково-інфільтративна форма.

Для клінічного перебігу пухлини має значення глибина інвазії. У 8% хворих вона відсутня. Такі пухлини можуть бути видалені при вишкрібанні, і тоді при дослідженні препарата видаленої матки раку не знаходять.

Метастазування раку іде переважно лімфогенним, іноді гематогенним шляхом (легені, печінка, мозок, кістки). Метастазують частіше пухлини з низькою диференціацією у випадку глибокого проростання у міометрій — це переважно пухлини, що належать до II типу, у хворих без виражених порушень метаболізму жирів та вуглеводів.

Вражаються спочатку лімфовузли зовнішньої здухвинної, загальної здухвинної та аортальної груп. Пахові та надключичні вузли вражаються лише у задавнених випадках. Гематогенний шлях метастазування спостерігається у 10% хворих (у легені, печінку, мозок, кістки). Лімфогематогенні та імплантаційні метастази спостерігаються у стінці вагіни.

Клініка. Безсимптомний рак матки діагностують рідко. Найчастіше хворі репродуктивного віку скаржаться на ациклічні маткові кровотечі (метрорагії). У жінок у менопаузі відзначаються кров'янисті чи водянисті виділення — лімфорея. Пізніше виділення набувають вигляду м'ясних помиїв та іхорозного запаху. Біль є більш пізнім симптомом. Спершу він може бути результатом накопичення виділень у порожнині матки, іноді приєднується інфікування, і тоді він переймоподібний. Пізніше біль тупий, ниючий, він обумовлений втягненням у процес маткової очеревини, суміжних органів або є наслідком стиснення інфільтратом нервових сплетень. У разі проростання у сусідні органи можуть з'являтись відповідні симптоми:

поява слизу та крові у фекаліях, тенезми, копростаз — при ураженнях прямої кишки, гематурія — при проростанні у сечовий міхур, гідронефроз — при перетисканні сечоводів.

Розрізняють три варіанти клінічного перебігу раку.

Повільний, відносно сприятливий клінічний перебіг. Ця форма спостерігається у хворих з вираженою гіперестрогенією і порушенням ліпідно-вуглеводного обміну. У симптоматиці переважають тривалі маткові кровотечі, зумовлені гіперпластичними процесами. Лімфогенні метастази відсутні. Гістологічно це високодиференційований рак із поверхневою інвазією в міометрій.

Несприятливий клінічний перебіг. Ендокринно-обмінні порушення у таких хворих зазвичай відсутні або незначно виражені. Тривалість захворювання невелика. Пухлина глибоко вростає в міометрій, поширюється на шийку, спостерігається інфільтрація параметріїв, метастазування у вагі-ну. Диференціація пухлини знижена.

Гострий, вкрай несприятливий перебіг. Характеризується поєднанням несприятливих факторів — глибоке проростання пухлини, метастази у лімфовузли, у парієтальну очеревину. Можливий "оваріальний" тип метастазування'. У цьому випадку виникають метастази у великому сальнику, асцит. Скарги на біль з'являються тільки у випадках задавненої хвороби.

Діагностика ґрунтується на даних анамнезу, клінічної картини, гінекологічного дослідження. Додаткові методи обстеження використовують у такій послідовності: ультразвукове (рис. 160), цитологічне дослідження аспірату з порожнини матки, гістероскопія (рис. 161), пстерографія (рис 159 а, б), роздільне вишкрібання слизової оболонки тіла і шийки матки з наступним гістологічним дослідженням.

В анамнезі важливо звертати увагу на тривалість репродуктивного періоду, порушення менструальної функції, особливо наявність ациклічних маткових кровотеч, особливостей перебігу клімаксу і менопаузи. Велике значення має виявлення порушень жирового та вуглеводного обмінів.

Loading...

 
 

Цікаве