WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Захворювання матки доброякісні та злоякісні пухлини тіла матки - Реферат

Захворювання матки доброякісні та злоякісні пухлини тіла матки - Реферат

Щомісячна значна крововтрата призводить до розвитку вторинної залі-зодефіцитної анемії.

Часто міома матки поєднується з іншими гінекологічними та екстраге-нітальними захворюваннями: ожирінням (64%), захворюваннями серцево-судинної системи (60%), захворюваннями шлунка, кишечника, печінки (40%), гіпертонічною хворобою (19%), неврозами (11%), ендокринопатія-ми (4,5% хворих).

У хворих на фіброміому описані характерні дистрофічні зміни міокарда — "міомне серце", викликані розвитком вторинної анемії та хронічної гіпоксії. Часто у них порушується функція печінки. Можливо, ці порушення перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з порушенням обміну стероїдних гормонів. Виявляють також гіпертрофію лівого шлуночка, міокар-діодистрофію, ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу. У багатьох хворих після видалення фіброміоми артеріальний тиск знижується до нормальних величин, що підтверджує думку про патогенетичний зв'язок фіброміоми, змін у міокарді та підвищення артеріального тиску.

Діагностика. В анамнезі хворих: спадкова схильність (міома у матері та інші пухлини статевих органів у близьких родичок); порушення менструальної функції, пізній початок менархе; порушення обміну (ожиріння, цукровий діабет); порушення репродуктивної функції (безплідність, невино-шування вагітності); штучні аборти (травма слизової і міометрія може призвести до змін рецепторного апарату ендометрія); екстрагенітальні захворювання, що зумовлюють порушення функції ендокринних залоз та яєчників зокрема.

Основною ознакою фіброміоми є наявність пухлини щільної консистенції, що міститься у матці чи походить з неї. Пухлина може бути горбистою, кулястою або неправильної форми — це залежить від кількості та локалізації вузлів. Пухлини виявляють при бімануальному дослідженні.

Для уточнення діагнозу використовують додаткові методи дослідження: зондування матки (виявляють збільшення порожнини матки, нерівний рельєф, наявність субмукозних вузлів); вишкрібання порожнини матки (зміна рельєфу, наявність у матці вузла при субмукозному розміщенні, наявність гіперпластичних процесів у ендометрії). Проте широко використовувати ці методи для діагностики не рекомендують, оскільки вони можуть призвести до травматизації субмукозного фіброматозного вузла.

З рентгенологічних методів може допомогти гістерографія — за формою дефекту наповнення можна діагностувати субмукозні вузли, що деформують порожнину матки (рис. 132).

Інформативна також гістероскопія, яка, окрім візуальної верифікації діагнозу, дає можливість взяти прицільну біопсію, що буває важливо для диференціальної діагностики та діагностики супутніх гіперпластичних процесів ендометрія (залозисто-кістозна гіперплазія, поліп ендометрія тощо) (рис. 133).

Лапароскопію застосовують рідко, переважно для диференціальної діагностики субсерозного вузла і пухлини яєчника, а також для діагностики ускладнень — перекруту ніжки та некрозу вузла.

Важливим методом діагностики, що дозволяє виявити локалізацію, кількість, величину вузлів, їх структуру, наявність деструктивних змін, є УЗД. Спостереження в динаміці дає можливість контролювати ефективність проведеної консервативної терапії, спостерігати за ростом, або, навпаки, зменшенням вузла під впливом лікування.

Ускладнення

Народження фіброматозного вузла

Підслизова фіброміома сприймається маткою як стороннє тіло. Вузол опускається в нижні відділи матки, подразнює рецептори перешийка, розпочинаються скорочення міометрія, розкривається шийка і матка виштовхує вузол у піхву. Вузол на ніжці зв'язаний з маткою. Якщо ніжка коротка

(рис 136), це може призвести до важкого ускладнення — онкогенетичного вивороту матки. Для діагностики важливо оглянути шийку матки у дзеркалах. вузол, що народився, видно при огляді (рис 134)

Лікування. Вузол на довгій ніжці можна видалити через піхву шляхом перетину і перев'язування ніжки. Якщо ніжка коротка і широка, спроба видалення вузла може призвести до перфорації матки. У такому випадку вдаються до екстирпації матки.

Перекрут вузла

Перекрут вузла дуже часто зустрічається при його субсерозній локалізації. Клінічно проявляється різким болем унизу живота. З'являються ознаки подразнення очеревини, підвищується температура тіла, порушується функція сечового міхура та прямої кишки. Настає некроз та нагноєння вузла.

Лікування хірургічне. Об'єм втручання — видалення вузла (при видаленні вузла важливо не розкручувати перекручену ніжку, затискач накладають біля матки, нижче місця перекруту), суправагінальна ампутація або екстирпація матки залежно від віку хворої, кількості та локалізації вузлів, стану матки.

Некроз вузла

Некроз вузла зумовлений порушенням його живлення Може настати при перекрученні ніжки, інколи розлади трофіки вузлів бувають під час вагітності. Настає набряк вузла, з'являються крововиливи в капсулу (рис 135). Клінічно це проявляється болем постійного характеру внизу живота, що посилюється при пальпації вузла. З'являються ознаки подразнення очеревини. У результаті інтоксикації продуктами розпаду підвищується температура тіла.

Лікування — хірургічне.

Нагноєння вузла

Первинно виникає дуже рідко. Інколи буває наслідком некрозу. Нагноюються переважно субмукозні та інтерстиціальні вузли. Розвивається тяжкий септичний стан, що вимагає ампутації або екстирпації матки.

Розрив капсули та судин вузла

Розрив капсули та судин вузла буває рідко. Супроводжується різким болем, ознаками внутрішньої кровотечі (геморагічний шок).

Злоякісне переродження фіброміоми матки

Злоякісне переродження фіброміоми матки у саркому виникає у 5-7% випадків.

Фіброміома матки і вагітність

Вагітність при фіброміомі матки настає переважно при субсерозній та інтрамуральній локалізації вузлів. Підслизові вузли перешкоджають настанню вагітності.

Діагностика вагітності у таких хворих становить значні труднощі. Слід використати тест на вагітність і УЗД, оскільки лише за допомогою соно-графії можна чітко встановити термін вагітності. У хворих на фіброміому часто бувають викидні, передчасні пологи. Вагітність вдається доносити приблизно половині жінок. Упродовж вагітності виникає загроза її переривання, внаслідок порушення кровопостачання вузла (його некроз, крововиливи у капсулу), порушується функція сечового міхура та прямої кишки. Положення плода часто буває неправильним — косим, поперечним, плід займає тазове передлежання, якщо вузли не дають голівці вставитися у вхід в малий таз. Під час пологів часто буває передчасне вилиття навколоплодо-вих вод, первинна і вторинна слабкість пологової діяльності.

Якщо вузли розміщуються за ходом родового каналу і блокують вихід з малого таза або чинять перешкоди плоду, вдаються до кесаревого розтину, в інших випадках пологи ведуть через природні пологові шляхи.

У третьому періоді пологів слід чекати кровотечі (у випадку прикріплення плаценти в ділянці фіброматозного вузла), тому часто доводиться вдаватись до операції ручного відокремлення та виділення плаценти та ручного обстеження порожнини матки. У ранньому післяпологовому періоді дуже небезпечним ускладненням є гіпотонічна кровотеча, що виникає внаслідок порушення скоротливої функції матки. У пізньому післяпологовому періоді спостерігають субінволюцію матки, може статися перекручення вузла.

Упродовж подальшого перебігу пуерперію, особливо у жінок з повноцінною лактацією, фіброматозні вузли можуть зазнати зворотнього розвитку аж до повного їх розсмоктування.

ЛІКУВАННЯ ФІБРОМІОМИ

Лікування фіброміоми може бути оперативним та консервативним.

Показаннями до оперативного лікування є: величина матки більша, ніж при 12-тижневій вагітності; швидкий ріст пухлини; наявність симптоматики: болі, кровотечі, вторинна анемія; ускладнення фіброміоми; підозра на злоякісне переродження; поєднання з ендометріозом та гіперплас-тичними процесами в ендометрії. До оперативного лікування також вдаються, коли хворій протипоказана гормональна терапія: тромбоемболія або тромбофлебіт в анамнезі, варикозне розширення вен, гіпертензія, операції

з приводу злоякісних пухлин в анамнезі, відсутність ефекту від гормонотерапії.

Оперативні втручання поділяють на радикальні та консервативно-пластичні.

Радикальні операції полягають у видаленні матки —її екстирпації або надвагінальній ампутації.

Екстирпацію матки проводять жінкам, старшим 45 років при рості пухлини у менопаузі, наявності патологічних змін у шийці матки (дисплазія, ерозії, поліпи, рубці), поєднання фіброміоми з передраком ендометрія або шийки матки, ендометріозом, при фіброміомі шийки матки і перешийка. В інших випадках проводять суправагінальну ампутацію матки.

Консервативно-пластичні операцїївикоїіукуть для відновлення або збереження менструальної та репродуктивної функцій жіночого організму. Їх застосування виправдане у молодих жінок для збереження анатомо-функщ-онального комплексу матка — маткові труби — яєчники — зв'язковий апарат. Найчастіше виконують міометректомію (видалення частини мюметрія з мюматозними вузлами) або її різновид — дефундацію матки (видалення частини міометрія над рівнем прикріплення маткових труб), консервативну мю-мектомію (видалення поодинокого мюматозного вузла) Субмукозні вузли на ніжці видаляють шляхом ендоскопічної операції через шийку матки.

Loading...

 
 

Цікаве