WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Дитяча гінекологія - Реферат

Дитяча гінекологія - Реферат

Неспецифічні вульвовагініти. Діти скаржаться на відчуття печії після сечопускання, свербіння і біль у ділянці статевих органів. Загальний стан дітей майже не змінюється.

Для діагностики важливу роль відіграє ретельно зібраний анамнез — наявність алергічних захворювань, ексудативний діатез, наявність екстрагенітальних вогнищ. Огляд зовнішніх статевих органів дає можливість виявити набряк, гіперемію в ділянці зовнішніх статевих органів, іноді розчухи, а також наявність виділень, характер яких може бути різноманітним — водянисті, гнійні, серозно-гнійні. Діагностика може бути обмежена даними, отриманими з анамнезу та при огляді, і результатами бактеріоскопічного дослідження виділень. У деяких випадках проводять культуральну діагностику. Інші додаткові методи дослідження, зокрема, вагіноскопія, використовуються в тому випадку, коли немає ефекту від лікування або виникають рецидиви захворювання. У такому разі можна запідозрити наявність у вагіні стороннього тіла.

Лікування вульвовагінітів. Одним із важливих компонентів лікування є дотримання особистої гігієни, а також раціональне харчування дитини.

Якщо вульвовагініт розвивається як супутнє захворювання екстрагені-тальної патології, слід обов'язково лікувати основне захворювання.

Місцеве лікування полягає у застосуванні сидячих ванночок з відвару рум'янку, шавлії, евкаліпта. Можна промивати вагіну через катетер розчином фурациліну 1:10000 або відварами тих же трав. Процедури рекомендують проводити не більше 5 днів. Після лікування можна ввести у вагіну біфідумбактерін чи лактобактерін.

У задавнених випадках можуть виявлятись сінехії (зрощення малих та великих статевих губ). Їх необхідно ліквідувати тупим чи гострим шляхом одразу ж після виявлення, в жодному разі не залишаючи це до періоду статевого дозрівання. Недотримання цієї вимоги може призвести до утворення рубцевих змін, порушення сечовипускання, а надалі — відтоку менструальної крові.

Лікування специфічних — кандидозних та трихомонадних вульво-вагінітів проводять за тими ж принципами, що і в дорослих, тільки з віковою корекцією дози препаратів.

ПУХЛИНИ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ДІВЧАТОК

Пухлини будь-якої локалізації, в тому числі пухлини статевих органів, можуть зустрічатись у будь-якому віці. Доброякісні пухлини статевих органів у дівчаток зустрічаються у 3 рази частіше, ніж злоякісні. Щодо локалізації пухлин, то у дітей, на відміну від дорослих жінок, частіше зустрічаються різноманітні види і форми пухлин яєчників. Деякі пухлини бувають виключно у дітей (наприклад, гроноподібна саркома вагіни). Із пухлин яєчників частіше зустрічаються серозні та псевдомуцинозні кістоми. У переважній більшості випадків ці утвори однобічні. Значно рідше спостерігаються гормоно-продукуючі і герміногенні пухлини. Іноді у дітей різного віку можуть спостерігатись так звані ретенційні кісти. За своїм патогенезом та гістологічною картиною вони відрізняються від справжніх кістом, але за клінічною картиною дуже схожі і часто розпізнаються лише при мікроскопічному дослідженні.

Клінічна картина. Тривалий час пухлина може бути безсимптомною і виявляється випадково при обстеженні дівчинки з іншого приводу. Найчастіше бувають скарги на біль у животі, а при значних розмірах пухлини — на збільшення живота. Іноді хворі звертаються за медичною допомогою при появі ускладнень — перекруті ніжки кістоми, розриві стінки кісти чи злоякісного переродження. При діагностиці кістоми необхідно виключати такі захворювання, як блукаюча нирка, що опустилась у малий таз, мезентеріальна кіста, пухлина сальника, запальні захворювання придатків матки.

Перекрут ніжки кістоми у дівчаток спостерігається частіше, ніж у дорослих. Це зумовлене деякими топографо-анатомічними особливостями дитини (малі розміри матки, відносно високе розміщення яєчників). Сприяти перекруту можуть різкі рухи, що нерідко бувають у дітей.

За симптоматикою перекрут ніжки пухлини подібний до таких захворювань, як гострий апендицит, перитоніт, гостра кишкова непрохідність.

Діагностика кістозних пухлин яєчника у дівчаток, особливо молодшого віку, часто становить певні труднощі і базується в основному на об'єктивному дослідженні. Визначення форми живота, пальпація і перкусія, з яких повинно розпочинатись дослідження хворої, дозволяють виключити асцит, визначити межі пухлини. У типових випадках кіста яєчника визначається як рухомий утвір, що має круглу або яйцеподібну форму, еластичну або щільну консистенцію і розміщений в малому тазі, іноді дещо вище придатків матки. Велику допомогу в діагностиці дає УЗД. Відрізнити ретенційну кісту від кістоми буває важко. Якщо пухлина невелика і безсимптомна, допустимо впродовж кількох тижнів спостерігати за ростом та іншими змінами з боку пух-

лини. У більшості випадків питання про характер пухлини вирішується лише при гістологічному її дослідженні після операції.

Лікування кістозних утворів яєчників полягає в їх оперативному видаленні. Оперативне втручання повинно бути максимально консервативним, особливо при двобічному ураженні яєчників. За оперованою дівчинкою повинен бути постійний тривалий нагляд.

ТРАВМИ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ДІВЧАТОК

Травми статевих органів у дітей зустрічаються нерідко. Частіше за все вони трапляються як наслідок падіння на гострі предмети або вуличного травматизму. Переважно травмуються статеві губи, клітор і промежина, рідше — гімен та вагіна (останні травмуються у випадку зґвалтування). Травми статевих органів супроводжуються болем і зовнішньою чи внутрішньою кровотечею різної сили залежно від локалізації травми. Особливо сильні кровотечі виникають при травмі клітора.

Розпізнавання травми, зазвичай, не складає труднощів і базується на даних опитування, зовнішнього огляду і гінекологічного дослідження. При підозрі на травму вагіни необхідно провести вагіноскопію, обстеження уретри та сечового міхура — катетеризацію, цистоскопію, зондування.

Лікування полягає у зупинці кровотечі, накладанні притискуючої пов'язки. Якщо наростає гематома, її необхідно розкрити з метою гемостазу. Інфіковану гематому розкривають і дренують.

ГІГІЄНА ДІВЧАТОК

Період новонародженості. Враховуючи анатомо-фізіологічні особливості зовнішніх геніталій новонароджених, необхідно особливо ретельно проводити гігієнічний догляд за ними.

Шкіру зовнішніх статевих органів необхідно регулярно обмивати кип'яченою водою з додаванням перманганату калію. Підмивання слід проводити рухами спереду назад, щоб не інфікувати статеві органи мікроорганізмами, що знаходяться в ділянці анального отвору. Після підмивання шкіру осушують і обробляють одним з дитячих кремів або стерильною олією. Особливу увагу звертають на обробку пахових складок, міжсідничної складки. Правил догляду за новонародженою повинен навчати матерів дільничний педіатр та патронажна медична сестра.

У нейтральному періоді, що триває приблизно до 7-8 років, немає вираженого впливу статевих гормонів. Але досвід вчить, що саме у цьому

віці деякі гігієнічні заходи мають важливе значення для статевого розвитку і гігієнічні навички закріплюються на все життя. Обов'язкові щоденні обмивання зовнішніх статевих органів теплою водою з милом, обережно, без зайвого тертя і подразнення. У цьому віці слід ретельно стежити за регулярним випорожненням сечового міхура та кишечника, тому що хронічні запори та нерегулярне випорожнення сечового міхура можуть призводити до стійких ретродевіацій матки.

Упрепубертатному періоді відбуваються значні зміни в зовнішніх і внутрішніх статевих органах, з'являються вторинні статеві ознаки.

Дуже важливо, щоб лікарі, що працюють у школах, пропагували заняття фізкультурою, рухливі ігри, раціональне та повноцінне харчування. Категорично забороняється важка фізична праця. Велике значення має санітарно-освітня робота серед батьків дівчаток такого віку. Їх необхідно знайомити з фізіологічними особливостями цього періоду та питаннями статевої гігієни.

Необхідно подбати про те, щоб дівчинка була своєчасно попереджена про можливість появи у неї менструації. Інакше поява крові із статевих шляхів у необізнаних дівчаток, надто з неврівноваженою нервовою системою, може викликати психічну травму. З цим нерідко бувають пов'язані різноманітні відхилення у менструальній функції. У пубертатному періоді дівчаткам слід роз'яснювати необхідність дотримання гігієнічних правил під час менструації — підмивання 2-3 рази на день, регулярна зміна прокладок.

У зв'язку з посиленням секреції статевого каналу, появою оволосіння у ділянці зовнішніх статевих органів необхідне регулярне обмивання їх і між менструаціями. Важливий також загальний догляд за шкірою, оскільки саме у цьому віці починається посилена секреція сальних залоз, іноді виникають acne vulgaris, які із завершенням статевого дозрівання зникають самостійно. Щоденні вологі обтирання або душ сприятливо впливають на весь організм дівчинки.

Препубертатний та пубертатний періоди — це шкільний вік, період посиленого росту організму та формування скелета. Відтак лікарі, що працюють у школах, повинні стежити за правильним підбором парт, разом із вчителями звертати увагу дівчаток на правильне сидіння за партою, що дасть змогу запобігати викривленню хребта і неправильному формуванню таза.

У цьому ж віці організм дівчинки стає більш схильним до інфекційних захворювань, а також до розладів нервової, ендокринної, кровотворної систем. Тому під час цих відповідальних періодів інтенсивного статевого розвитку особливо важливе дотримання усіх гігієнічних заходів, спрямованих на зміцнення загального фізичного стану дівчаток.

Loading...

 
 

Цікаве