WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Дитяча гінекологія - Реферат

Дитяча гінекологія - Реферат

У деяких випадках за особливими показаннями доводиться вдаватись до деяких додаткових методів, які застосовуються у дівчаток значно рідше, ніж у дорослих жінок.

Для виявлення сторонніх тіл у вагіні доводиться виконувати її зондування. З цією метою метод застосовується, головним чином, у маленьких дівчаток. У дещо старшому віці його можна використовувати при підозрі на стрикту-ру вагіни. Зондування матки проводиться надзвичайно рідко, головним чином при пробних вишкрібаннях чи при підозрі на піометру чи гематометру.

Пробна пункція. У дитячій гінекологічній практиці іноді доводиться вдаватись до пункції у випадку атрезії гімена чи вагіни — при підозрі на гематокольпос чи для визначення наявності порожнини вагіни.

Пробне вишкрібання проводиться як виняток, за життєвими показаннями при впертих затяжних кровотечах, що не піддаються консервативній терапії. Іноді, якщо є підозра на злоякісний процес, доводиться вдаватись до біопсії.

Кольпоцитологічне дослідження. Цей метод у дитячій гінекологічній практиці застосовується досить часто для визначення гормональної функції яєчників.

Газова рентгенопельвіграфія. Цей метод можна використовувати для оцінки наявності та форми внутрішніх статевих органів, виявлення та визначення локалізації пухлин у малому тазі.

АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ДІВЧАТОК

Аномалії будови жіночих статевих органів нерідко виявляються у старшому дитячому віці у зв'язку з відсутністю менструації, а іноді навіть пізніше — через неможливість здійснення статевого акту, безплідність тощо. Однак деякі вади сечостатевої системи виявляються у більш ранньому віці.

Так, при огляді зовнішніх статевих органів можна знайти аномалії будови, які утруднюють диференціацію статі дитини.

Гіпоспадія. Ця вада полягає в тому, що при вкороченні або відсутності уретри, її зовнішнє вічко або устя сечового міхура розміщені всередині ва-гіни, на її передній стінці.

Розпізнавання гіпоспадії не складає труднощів завдяки вкороченню уретри або відсутності її зовнішнього отвору.

Епіспадія — недорозвиток верхньої стінки сечовипускного каналу з її розщепленням, дефектом і вкороченням із зміщенням її зовнішнього отвору допереду — до клітора і лобкового зчленування.

При легкій формі епіспадії уретра може бути не змінена у своїй будові, а лише зміщена догори, а зовнішній отвір її знаходиться між клітором і лобковим зчленуванням. Вульва і вагіна в таких випадках можуть бути розвинуті нормально.

Найбільш важкою формою є повна епіспадія, коли повністю відсутня верхня стінка уретри, вона має вигляд "жолоба", відкритого догори. Дефект у такому разі поширюється на сфінктер, а іноді і на нижню частину передньої стінки сечового міхура. При повній епіспадії, як правило, спостерігається незрощення лобкових кісток, розщеплення клітора і низка інших аномалій розвитку зовнішніх геніталій, зокрема, псевдогермафродитизм. Повна епіспадія, зазвичай, поєднується із ектопією сечового міхура.

Проте значно частіше зустрічаються проміжні форми — середній ступінь епіспадії, коли уретра частково розщеплена на передній стінці, вкорочена, а зовнішній отвір її розміщений в ділянці клітора або ще ближче до лобкового зчленування. При цьому часто зустрічається атипове розміщення клітора і деякі інші аномалії статевих органів.

Атрезія вульви та гімена

До вад розвитку зовнішніх статевих органів дівчаток належать вроджені атрезії вульви і гімена. Проте іноді ці аномалії не є результатом внутрі-шньоутробних порушень. Вроджені зарощення вульви, як правило, виникають як наслідок перенесеного внутрішньоутробно запального процесу. Нещільні зрощення статевих губ, які іноді перешкоджають нормальному сечовипусканню і відтоку виділень, порівняно легко усуваються за допомогою тупого інструмента — зонда, а іноді навіть пальцями.

Стосовно атрезій гімена, то у переважній більшості випадків вони поєднуються з атрезіями нижнього відділу вагіни і помилково вважаються атрезіями одного лише гімена. Клінічна картина цієї атрезії близька до ва-гінальної.

Аплазія та атрезія вагіни та матки не є синонімами. Під аплазією слід розуміти первинну (повну чи часткову) відсутність цих органів у результаті порушення їх розвитку із мюллерових ходів, тоді як атрезія виникає вторинно як результат запального процесу, що, очевидно, може мати місце і під час внутрішньоутробного життя. З появою менструацій кров накопичується у вагіні — виникає гематокольпос.

Повна аплазія вагіни трапляється рідко і може поєднуватись із аплазією матки або бути при нормальному розвитку матки та придатків. В останньому випадку клініка проявляється при появі менструації — виникає ге-матометра. У випадку одночасної аплазії вагіни і матки аномалія клінічно не проявляється, і лише з початком статевого життя виявляється його неможливість.

При вродженій атрезії вагіни з частковою чи повною непрохідністю клінічні прояви з'являються також лише з появою менструації. Менструальна кров не виходить назовні, але звертає на себе увагу поява періодичного, відповідно до менструальних днів, переймоподібного болю внизу живота, нудоти, блювання, загальних розладів — нездужання, іноді субфеб-рильної температури. З часом біль стає постійним, надзвичайно сильним, іноді приєднуються дизуричні явища. Якщо матка не може вміщувати кров, що накопичується, то вона може викидатись через труби у черевну порожнину — з'являються симптоми подразнення очеревини.

При атрезії гімена і нижньої третини вагіни до утворення гематометри та гематосальпінкса не доходить. Типова клінічна картина: відсутність менструацій, поява періодичного болю у віці, коли у дівчинки слід очікувати менструації, вибухання гімена та просвічування через нього темної крові, флюктуація, — все це дає можливість правильно встановити діагноз. Допомогти може пункція гімена, при якій одержують темну тягучу масу.

Чим глибше розміщена і товстіша непрохідна ділянка вагіни, тим важчою стає діагностика і частіше допускаються лікарські помилки. Симпто-мокомплекс, зумовлений високою атрезією (приступоподібні болі, нудота, блювання), та місцеві зміни у вигляді наявності м'якоеластичної пухлини у малому тазі нерідко наводять лікаря на думку про наявність запального процесу у дугласовому просторі, перекрученої кісти чи навіть апендициту. Лише уважне вивчення анамнезу, ретельний огляд вагіни — сліпий мішок, відсутність шийки матки, а в сумнівних випадках пункція допомагають уточнити діагноз. До спорожнення гематокольпосу діагностувати гематометру та гематосальпінкс важко, їх можна лише запідозрити, а уточнити діагноз вдається лише після спорожнення гематокольпосу, при бімануальному дослідженні.

Лікування атрезій можливе лише шляхом того чи іншого хірургічного втручання. При атрезії гімена воно полягає у розтині пліви. Батьки дитини повинні бути попереджені і дати письмову згоду на дефлорацію. Ця операція проста, однак вона вимагає цілої низки заходів для запобігання можливим ускладненням. Якщо потрібна попередня діагностична пункція, її необхідно робити безпосередньо перед розтином. Розріз гімена робиться посередині у поздовжньому і поперечному напрямках до основи пліви. Після витікання густої маси вагіну звільняють від залишків гемолізованої крові тупферами. Промивати вагіну не рекомендується. Після звільнення вагіни від вмісту необхідно зробити бімануальне дослідження для з'ясування стану матки та придатків. Далі на хрестоподібні розрізи гімена накладають вузлуваті кетгутові шви.

При глибокій атрезії вагіни необхідне також хірургічне втручання, що полягає у глибокому поперечному розрізі з пластикою вагіни. У разі виникнення після розтину рубцевого звуження вагіни, яке не перешкоджає витоку менструальної крові, але у майбутньому може бути перешкодою до статевого життя і пологів, оперативне відновлення нормальної прохідності вагіни повинно бути відкладене до дітородного віку.

Гематометра не вимагає лікування, матка спонтанно спорожняється після розтину гімена чи розкриття вагіни.

Якщо при цервікальній або глибоко розміщеній вагінальній атрезії не вдається розкрити вогнище накопичення крові, вдаються до ампутації матки.

Роздвоєння матки та вагіни. Незлиття мюллерових ходів обумовлює роздвоєння матки та вагіни. Воно може бути повним і частковим, розміщуватись на будь-якому рівні, причому ступінь розвитку кожної із нез'єдна-них частин може бути різним — від нормального до рудиментарного.

Наявність подвійної шийки і подвійної матки виявляють при вагінос-копії та дворучному дослідженні. Допомагає у діагностиці УЗД. Лікування ускладнень роздвоєної матки у дитячому віці необхідне лише у тому випадку, коли є затримка менструальної крові в одному з рогів матки. Реконструктивні операції повинні бути відкладені до досягнення дівчинкою дітородного віку.

ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОГО РОЗВИТКУ У ДІВЧАТОК

Процес статевого дозрівання регулюється гормонами, що виробляються статевими залозами. Ще до появи першої менструації посилюється функція гіпофіза та яєчників. Вважається, що вже у цей час ці залози функціонують циклічно, хоча овуляція не відбувається навіть після менархе. Початок функції яєчників обумовлений регулюючим впливом гіпоталамуса та гіпофіза.

У період статевого дозрівання збільшується виділення не лише статевих гормонів, а й стероїдних, які стимулюють функцію інших ендокринних залоз, особливо надниркових. Прогресує виділення наднирковими залозами мінерало-, глюкокортикоїдів, андрогенів. Дією останніх зумовлене ово-лосіння — на лобку, в пахвових ямках, підсилений ріст дівчинки. Перша менструація з'являється в нашій популяції в 12-14 років. На термін її появи впливають деякі чинники — спадковість, кліматичні умови. Допустимі варіанти появи менархе у віці 11-15 років. Порушення статевого розвитку може полягати у його передчасному ровитку або затримці.

Loading...

 
 

Цікаве