WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Невідкладна допомога в гінекології - Реферат

Невідкладна допомога в гінекології - Реферат

Переривання вагітності

Матковий аборт, що почався. Кров'янисті виділення з піхви на цій стадії порушення вагітності незначні, тому що плідне яйце відшарувалося на незначній ділянці. Шийковий канал закритий або незначно відкритий.

На цьому етапі порушення вагітності слід вжити заходи, спрямовані на збереження вагітності (спазмолітики, анальгетики, вітамін Е, прогестерон). Проте слід зауважити, що успіху не завжди вдається досягти, і аборт переходить у наступну стадію — аборт у ходу. Виникає сильна кровотеча. Під час бімануального дослідження виявляється, що шийковий канал відкритий, нерідко в ньому пальпується плідне яйце.

Досить значна кровотеча у разі неповного аборта — коли частина плідного яйця залишається у порожнині матки. При цьому канал шийки матки, в тому числі і внутрішнє вічко, пропускає палець.

У таких випадках (аборт у ходу та неповний аборт) хвору необхідно транспортувати у стаціонар. При значній кровотечі на етапі неспеціалізо-ваної допомоги можна налагодити краплинне або струминне вливання кровозамінників. Враховуючи можливість виникнення потреби у гемотранс-фузії, слід негайно визначити групу крові та резус-фактор. Лікування полягає у видаленні плідного яйця чи його залишків інструментальними методами. Після вишкрібання призначають антибактеріальну терапію, скорочувальні, кровоспинні засоби. При необхідності проводять лікування анемії.

Кровотечі при фіброміомі матки

Кровотечі можуть виникати при наявності субмукознцх фіброматозних вузлів. Іноді про наявність фіброміоми відомо, проте в деяких випадках діагноз встановлюють лише при появі кровотечі.

Кровотеча може бути як пов'язана з менструацією, так і незалежною від неї, виникає, зазвичай, без будь-яких больових відчуттів. Інтенсивність її може бути різною, але тривалі повторно кровотечі призводять до анемізації жінки, виснаження її захисних сил.

Бімануальним дослідженням виявляють збільшену матку і, досить часто, — збільшені (кістознозмінені) яєчники. Допомагає у діагностиці УЗД.

Хворій слід дати кровоспинні препарати (вікасол, ЕАКК, ПАМБА, хлористий кальцій). При значній крововтраті — кровозамінники, гемотрансфу-зія, відповідно до об'єму крововтрати. Скорочувальні засоби вводити не слід. Жінку треба госпіталізувати. Субмукозна фіброміома матки підлягає оперативному лікуванню.

При кровотечі, що виникає у зв 'язку з раком шийки матки, шийковою вагітністю, треба зробити тугу тампонаду вагіни. Тампон може бути просякнутий ЕАКК. За можливістю слід налагодити внутрішньовенне введення кровозамінників, інгаляцію кисню. Надаючи невідкладну допомогу, одночасно треба транспортувати хвору в стаціонар.

ТРАВМИ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

Пошкодження зовнішніх статевих органів можуть спостерігатись у вигляді забою, гематом, підшкірних крововиливів, що нерідко супроводжуються пошкодженням шкіри. Найчастіше ці пошкодження є результатом травми — падіння, ударів. У сільській місцевості спостерігаються травми в результаті ударів рогами домашніх тварин. Ці травми можуть супроводжуватись рваними ранами, що нерідко проникають глибоко в тканини, іноді пошкоджують вагіну і навіть пряму кишку. При тяжких травмах одночасно пошкоджуються уретра, сечовий міхур, а також кістки таза. У разі пошкодження вагіни травма може проникати в черевну порожнину. Дуже небезпечні розриви бокових стінок вагіни, оскільки у цих місцях проходять вагінальні гілочки маткових артерій.

Клінічна травма проявляється болем, появою на місці ушкодження гематоми синюшного кольору із багровим відтінком. У випадках значної внутрішньої кровотечі розвивається картина геморагічного шоку. Кровотечі можуть супроводжуватися анемією. При розриві клітора кровотеча може бути особливо масивною. Іноді трапляється занесення у статеві органи сторонніх предметів. Особливо часто таке буває у дівчаток віком до 10 років. Дорослі жінки можуть вводити у матку катетери, зонди та інші предмети з метою переривання вагітності. У таких випадках часто виникають перфорація матки, кровотеча, тому жінка звертається за медичною допомогою. Якщо немає пошкодження статевих органів, наявність стороннього тіла викликає запальний процес, з'являються гнійні виділення з піхви, часом з домішками крові. Виявити стороннє тіло у дорослих можна за допомогою огляду у дзеркалах, у дітей слід використати обережне ректальне дослідження та вагіноскопію.

Діагностика грунтується на огляді. Якщо є підозра на травму сусідніх органів, проводять катетеризацію сечового міхура, цистоскопію. Допомогти у діагностиці сторонніх тіл у вапні та у матці допоможе ультразвукове дослідження.

Лікування. На травмовані тканини накладають шви. У випадку наростання гематоми її розкривають, перев'язують судини, що кровоточать, і дренують. У разі необхідності проводять гемотрансфузію. Розриви шийки, вагіни, матки, пов'язані з пологовим актом, викладені у курсі акушерства.

ГЕМОРАГІЧНИЙ ШОК

Терміном "геморагічний шок" позначають стан, пов'язаний із гострою крововтратою, який полягає у різкому зниженні об'єму циркулюючої крові (ОЦК), серцевого викиду і тканинної перфузії внаслідок декомпенсації пристосувальних механізмів. У гінекології геморагічний шок найчастіше може виникати в результаті внутрішньої кровотечі при порушенні позаматкової вагітності, розриві яєчника чи зовнішньої — при штучному та мимовільному аборті, завмерлій вагітності, міхуровому занеску, дис функціональних маткових кровотечах, травмах.

Шок виникає при геморагіях, які перевищують більше як 20 % ОЦК або 15 мл на 1 кг маси тіла. Практично крововтрата понад 1000 мл призводить до розвитку шоку, крововтрата 1500 мл вважається масивною і являє собою безпосередню загрозу життю жінки.

Головною ланкою у патогенезі геморагічного шоку є диспропорція між зменшеним ОЦК і об'ємом судинного русла.

При крововтраті, що не перевищує 10 % об'єму циркулюючої крові (компенсована крововтрата), відбувається компенсація за рахунок підвищення тонусу венозних судин, рецептори яких найбільш чутливі до гіповолемії. Завдяки цьому перфузія тканин не змінюється, залишаються в межах норми частота серцевих скорочень та AT. При крововтраті, яка перевищує ці цифри, виникає виражена гіповолемія і, як реакція на стресову ситуацію, підвищується тонус симпато-адреналової системи, збільшується викид катехоламінів, альдостерону, глюкокортикоїдів, активується ренін-гіпертензивна система. За рахунок цих факторів відбуваються посилення серцевих скорочень, затримка виділення рідини, спазм периферичних судин, відкриття артеріовенозних шунтів. Це призводить до централізації кровообігу, завдяки чому на деякий час підтримується хвилинний об'єм серця та AT. Проте за рахунок централізації кровообігу життєдіяльність організму довго підтримуватись не може, тому що при цьому наявне/порушення периферичного кровотоку і оксигенації тканин. Виникають гіпоксія та метаболічний ацидоз, в умовах яких відбувається перерозподіл мікроелементів — натрію та іонів водню —

всередину клітини, а магнію та калію — у міжклітинний простір. Це призводить до гідратації і їх пошкодження. Погіршання перфузії тканин супроводжується стазом, утворенням тромбів, секвестрацією крові, у зв'язку з чим продовжує знижуватись ОЦК. Наслідком дефіциту ОЦК є порушення кровопостачання життєво важливих органів, знижується серцевий крово-плин, розвивається коронарна недостаність. У вираженості патофізіологічних наслідків крововтрати надзвичайно велику роль відіграє фактор часу. Чим швидша крововтрата, тим більш виражені гемодинамічні порушення, тоді як повільна втрата крові, навіть масивніша, може викликати менш виражені порушення, хоча й існує небезпека виникнення необоротних змін.

Клініка геморагічного шоку

Розрізняють три стадії геморагічного шоку:

• І стадія — компенсований шок;

• II стадія — декомпенсований зворотний шок;

• III стадія — необоротний шок.

Шок І стадії (компенсований шок). Розвивається при зниженні ОЦК на 20 % (крововтраті, що складає 1 % маси тіла). Систолічний AT при цьому знижується до 100 мм рт.ст., помірна тахікардія, пульс не більше 100 уд/хв. Шоковий індекс (співвідношення частоти серцевих скорочень і систолічного AT) дорівнює 1. Спостерігаються блідість шкірних покривів, зниження температури тіла, спадання підшкірних вен на руках, помірна одігурія, венозна гіпотонія. Свідомість збережена.

Шок II стадії (декомпенсований оборотний шок). Розвивається при крововтраті, що складає 25-30 % ОЦК (1,5% маси тіла). Спостерігаються виражена блідість шкірних покривів, похолодіння кінцівок, акроціаноз. Тахікардія до 120 уд./хв, глухість серцевих тонів, задишка. Систолічний артеріальний тиск падає до 100-80 мм рт.ст. Порушується кровопостачання життєво важливих органів — серця, легень, мозку, органів черевної порожнини, але ці зміни ще оборотні. Розвивається олігурія. Шоковий індекс рівний 1,5.

Loading...

 
 

Цікаве