WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Невідкладна допомога в гінекології - Реферат

Невідкладна допомога в гінекології - Реферат

Щодо диференціальної діагностики з гострим апендицитом, треба пам'ятати, що при апендициті біль частіше починається з епігастральної ділянки, виражені нудота, блювання, відсутні ознаки внутрішньої кровотечі. При дослідженні живота спостерігають напруження передньої черевної стінки та позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.

Лікування. При відсутності виражених ознак внутрішньої кровотечі можна проводити консервативне лікування — холод на низ живота, кровоспинні засоби. Після затихання гострих явищ призначають фізіотерапію.

У разі вираженої внутрішньої кровотечі показане оперативне втручання, об'єм якого залежить від змін у яєчнику. Якщо є велика гематома, тканина яєчника вся зруйнована крововиливами, його видаляють. У разі невеликої гематоми проводять резекцію яєчника.

При госпіталізації у стаціонар жінки з підозрою на апоплексію яєчника слід негайно визначити групу крові, резус-фактор, виміряти артеріальний тиск, зробити клінічний аналіз крові. У тому випадку, коли проводять консервативне лікування, жінка повинна бути під постійним ретельним наглядом медичного персоналу і при найменшому погіршанні стану здоров'я медсестра чи акушерка повинні повідомити про це лікаря.

РОЗРИВ ПІОСАЛЬПІНКСА

Розрив гнійника відбувається мимовільно або внаслідок фізичної травми.

Клініка. Перед перфорацією гнійника завжди є період погіршання стану хворої — посилення болю, підвищення температури, наростання симптомів подразнення очеревини. Відразу ж після розриву виникає гострий біль по всьому животу, що має ріжучий характер, стан колапсу, нудота, блювання, живіт напружений і різко болючий. Загальний стан хворої швидко погіршується, риси обличчя загострюються, дихання стає частим і поверхневим. Внаслідок парезу кишечника здувається живіт, перистальтика зникає або ледь прослуховується, затримується відходження газів.

Діагностика. Перкусією живота можна виявити притуплення звуку в бокових відділах у зв'язку з наявністю випоту в черевній порожнині.

При бімануальному дослідженні матку та придатки пальпувати не вдається через різку болючість та напруження передньої черевної стінки і склепінь вагіни. При розриві піосальпінкса нерідко розвивається тазовий перитоніт. Уточнити діагноз можна за допомогою ультразвукового дослідження та шляхом пункції заднього склепіння.

Лікування. Лікування хворих із гнійним процесом у черевній порожнині є складною проблемою, яка для успішного вирішення потребує швидких та рішучих дій. Ефективним є лише оперативне лікування з видаленням уражених придатків та наступним дренуванням черевної порожнини. Лапаротомію слід проводити нижньо-серединним розрізом, оскільки цей доступ дає можливість провести ревізію органів черевної порожнини та широке її дренування, а у разі необхідності — й перитонеальний діаліз. Під час операції доцільно оглянути апендикс з огляду на часте його залучення до патологічного процесу. У випадку виявлення патологічних змін проводять апендектомію. Видалення гнійного вогнища завжди є технічно важким і вимагає обережності й ретельності, але видаляти гнійне утворення обов'язково треба, бо дренування без видалення призводить до утворення гнійних фістул, що довго не загоюються. Консервативне ведення таких хворих (антибіотики, загальнозміцнююча терапія, холод на низ живота) може дати тимчасове поліпшення стану, але до видужання не призводить. Захворювання набуває хронічного рецидивного характеру із частими загостреннями. Зрештою все одно доводиться вдаватись до оперативного втручання, проте перед операцією необхідно провести відповідну підготовку хворої з метою стимуляції імунної системи організму, детоксикації.

ПЕРЕКРУТ НІЖКИ ПУХЛИНИ

Найчастіше трапляється перекрут ніжки кістоми, хоча іноді може перекручуватись також ніжка субсерозного фіброматозного вузла. Перекруту сприяють різкі рухи, вагітність, пологи, бурхлива перистальтика кишечника. У результаті перекруту порушується живлення тканин пухлини, у ній виникають дегенеративні зміни, некроз із розривом стінки (рис. 83).

Клініка. Перекрут ніжки пухлини буває повним і неповним. Клінічно при перекруті ніжки пухлини з'являються симптоми "гострого живота". Напруження м'язів передньої черевної стінки більш виражене з боку локалізації процесу. При великій пухлині її контури можуть пальпуватись через живіт, а при бімануальному дослідженні можна досягти нижнього полюса пухлини. Дослідження при цьому дуже болюче. При неповному перекруті клінічна картина виражена менше і всі явища можуть тимчасово зникнути, якщо кровопостачання пухлини відновиться.

Лікування. Перекрут ніжки пухлини вимагає негайного оперативного втручання. Зволікання з лапаротомією призводить до некрозу пухлини, інфікування, виникнення спайкового процесу і зрощення пухлини із сусідніми органами, що створить додаткові труднощі при проведенні операції. Об'єм операції залежить від виду пухлини яєчника: при доброякісній пухлині проводять видалення пухлини; при підозрі на малігнізацію проводять екстирпацію матки з резекцією сальника.

Особливістю проведення операції є те, що затискач накладають про-ксимальніше від місця перекруту і відтинають пухлину, не розкручуючи її ніжки, оскільки після розкручування в кров жінки можуть потрапити тромби, що містяться в ніжці, а також продукти некротичного розпаду пухлини.

МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ

Причини маткових кровотеч надзвичайно різноманітні, вони можуть бути проявом загальних змін в організмі, ендокринних порушень на рівні яєчників (дисфункціональні маткові кровотечі), змін з боку матки (субмукозні фіброматозні вузли, поліпи), переривання вагітності.

Дисфункціональні маткові кровотечі

Дисфункціональні маткові кровотечі виникають у результаті різноманітних порушень нейрогуморальної та гормональної регуляції менструального циклу. Структурних змін у статевому апараті жінки у такому випадку немає, відсутні також запальні процеси чи вагітність. Ці кровотечі можуть бути як циклічними, так і ациклічними, виникають у різні фази менструального циклу.

Розрізняють ювенільні кровотечі, кровотечі репродуктивного та клімактеричного періоду, тому підхід до проведення діагностичних маніпуляцій, лікування та невідкладної допомоги у кожному випадку повинен бути різним. Невідкладна допомога полягає у зупинці кровотечі та запобіганні рецидивам кровотеч, а також у лікуванні явищ анемії чи геморагічного шоку при масивній крововтраті.

Ювенільні кровотечі виникають у період статевого дозрівання, нерідко бувають на тлі загальних і гінекологічних захворювань (ангіна, гломерулонефрит, анемія, гіповітаміноз, захворювання крові тощо).

Частіше на цю патологію страждають дівчатка з гіпопластичною конституцією, вегетодистонією. Іноді у них .находять гіперплазію щитовидної залози. У зимово-весняний період кровотечі виникають частіше, ніж у літньо-осінній. Зазвичай, у таких дівчаток менархе настає у 12-13 років, але потім менструації проходять із тривалою перервою і наступною кровотечею.

Тривалі кровотечі, що перебігають ациклічне, спричиняють анеміза-цію хворої, її виснаження, що, у свою чергу, призводить до станів, які сприяють виникненню цих кровотеч. Нерідко кровотечі відразу стають дифузними і викликають тяжкий стан хворої.

Лікування ювенільних кровотеч розпочинають із введення засобів, що скорочують матку (окситоцин, метилергометрин), гемостатичних препаратів (вікасол, ЕАКК, ПАМБА, настойка кропиви, водяного перцю, дицинон). На низ живота можна покласти міхур з льодом. Ці засоби дають можливість зменшити кровотечу. Для подальшого лікування хвору необхідно направити до гінеколога, при значній кровотечі — транспортувати санітарним транспортом у стаціонар. У переважній більшості випадків лікування консервативне. Лише за відсутності ефекту від лікування зі згоди батьків вдаються до дефлорації і вишкрібання слизової оболонки матки. Гормонотерапію з метою зупинки кровотеч у дівчаток можна призначати лише після детального обстеження.

Лікування при дисфункціональних маткових кровотечах у жінок репродуктивного та клімактеричного віку розпочинають з вишкрібання слизової порожнини матки з наступною гормональною корекцією (комбінація естрогенів з гестагенами, прогестини). Симптоматична терапія при цій патології полягає у застосуванні кровоспинних засобів (вікасол 1 % — 1 мл, дицинон, хлорид кальцію 10 %— 10 мл, ЕАКК по 0,1 три рази на день), скорочувальних препаратів (окситоцин, метилергометрин), холоду

на низ живота. Якщо кровотеча призвела до значної анемії, що супроводжується зниженням об'єму циркулюючої крові, зниженням артеріального тиску, прискоренням пульсу, слід негайно розпочати переливання кровозамінників, за той час визначити групу крові хворої, резус-фактор і перелити одногрупну кров відповідно до об'єму крововтрати.

Loading...

 
 

Цікаве