WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Аномалії розвитку та неправильні положення жіночих статевих органів - Реферат

Аномалії розвитку та неправильні положення жіночих статевих органів - Реферат

Разом із передньою стінкою піхви опускається та випадає стінка сечового міхура — формується цистоцеле (cystocele) (рис. 66 а). Опущення та випадіння задньої стінки піхви призводять до утворення грижі прямої кишки — ректоцеле (rectocele).

При повному випадінні матки тіло матки разом із шийкою знаходиться нижче входу в піхву, піхва вивертається слизовою оболонкою назовні. Часто виникає видовжування — елонгація шийки матки.

Слизова оболонка піхви стоншується або потов.шується, висихає, можуть розвиватися вторинні трофічні зміни — трофічні (декубітальні) виразки на шийці матки (рис. 66 б) та стінках піхви, поліпи біля зовнішнього вічка. Гістологічно виявляють порушення мікроциркуляції, гіпер- і паракератоз, запальні інфільтрати, склеротичні зміни.

Настають зміни у сечовидільній системі. Хворі скаржаться на частий сечопуск, нетримання сечі, іноді наступає її гостра затримка. При дослідженні сечі знаходять бактеріурію. При хромоцистоскопії — трабекулярність і заглиблення у слизовій сечового міхура, зміни у місці розміщення сечоводів, цистит, зниження тонусу сфінктерів. При екскреторній урографії — атонію та розширення сечоводів, при УЗД — нефроптоз, розширення мисочковото комплексу. Зміни у цій системі зумовлені порушенням кровообігу та положення сечового міхура й сечоводів і пов'язаного із цим відтоку сечі.

Діагностика. Діагноз особливих труднощів не становить, випадіння виявляється при огляді зовнішніх статевих органів. Важливо встановити повне чи неповне випадіння матки. Для цього органи, що випали, охоплюють вказівним та великим пальцями на рівні входу в піхву. Якщо між ними пальпується тіло матки — випадіння неповне. Якщо пальці сходяться за дном матки — йдеться про повне випадіння матки (рис. 67).

Оглядають промежину, щоб виявити наявність на ній рубців та оцінити функціональний стан м'язів тазового дна.

Лікування. Метод лікування для кожної хворої добирають індивідуально, залежно від віку, загального стану хворої, наявності менструальної та статевої функцій.

Консервативне лікування показане жінкам при невеликому опущенні матки, у репродуктивному віці або виснаженим хворим, вік чи загальний стан яких не дозволяє застосувати оперативне втручання. Дуже важливий лікувально-охоронний режим з виключенням фізичних навантажень. Варто рекомендувати заняття лікувальною фізкультурою, спрямовані на зміцнення мязів черевного преса і тазового дна, раціональне харчування для запобігання закрепам.

Ортопедичний метод полягає у введенні у піхву спеціальних пристроїв для утримання матки на місці (гумові кільця). Слід звертати велику увагу на гігієну статевих органів при користуванні песаріями, регулярно їх виймати та стерилізувати кип'ятінням.

Консервативне лікування полягає також у лікуванні трофічних виразок та кольпітів, що часто розвиваються у таких хворих. Лікування призначає лікар, виконувати його призначення може акушерка або медична сестра. Стінки піхви, що випали, та шийку матки обробляють антисептичними розчинами (перманганату калію, фурациліну, перекису водню, хлоргексидину біглюконату). Після обробки тканини, що випали, висушують стерильною марлевою серветкою. На поверхню декубітальної виразки наносять мазь або лінімент з антисептиками, накривають поверхню стерильною серветкою, вправляють матку. У піхву можна вводити тампон з асептичними середниками, величина тампона залежить від об'єму піхви. Після ліквідації запальних явищ та кольпіту для прискорення регенерації тканин на ділянку декубітальної виразки можна наносити мазь із солкосерилом, апілаком, метилурацилом, пропоцеумом. Такі процедури проводять щодня впродовж 1-2 тижнів до повного загоєння виразки. Якщо за цей час виразка не загоїлася, слід провести біопсію для дифдіагностики з раком шийки матки.

Ретельного спостереження з боку лікаря жіночої консультації, акушерки та фельдшера, які працюють на ФАПі, потребують жінки похилого віку, які користуються вагінальними песаріями, оскільки тривале їх використання може призвести до розвитку пролежнів на шийці матки та піхві.

Якщо тканини, що випали, защемлюються, виникає гостра затримка сечі, сечу слід вивести катетером, а хвору госпіталізувати. При катетеризації слід спрямовувати катетер не вгору, до симфіза, а навпаки, донизу, оскільки уретра, з'єднана з передньою стінкою піхви, змінює свій звичайний хід.

Хірургічне лікування є найбільш радикальним методом. Основною метою лікування є відновлення цілості м'язів тазового дна, створення опори для матки, а також відновлення нормальної будови та функції зв'язок матки.

Основними методами оперативних втручань є:

• пластика передньої стінки піхви (colporrhaphia anterior), пластика задньої стінки піхви та промежини (colporrhaphia posterior, colpoperineorrhaphia) — проводиться пластика тазового дна та промежини;

• вкорочення круглих зв'язок матки (використовується у жінок репродуктивного віку);

• вентрофіксація — матка фіксується до передньої черевної стінки (поєднується з передньою та задньою пластикою вагіни);

• при наявності патології шийки матки додатково проводять ампутацію шийки матки за Штурмдорфом.

У старечому віці при повному випадінні матки у поєднанні із супутньою патологією (пухлини матки тощо) проводять екстирпацію матки через піхву. Цю операцію поєднують з пластикою задньої стінки піхви та леваторопластикою.

Обов'язковою умовою для проведення хірургічного втручання є повне загоєння декубітальних виразок, відсутність запального процесу в піхві.

Профілактика опущення і випадіння матки та стінок піхви є важливою у медичному та соціальному аспектах. Важливо, щоб протягом життя жінка виконувала посильне фізичне навантаження, займалася спортом, тренувала м'язи черевного пресу і тазового дна. При прийомі пологів необхідно вчасно діагностувати та повноцінно відновлювати розриви промежини, якщо вони виникають. Лікар та акушерка післяпологового відділення повинні проводити ретельний догляд за швами, слідкувати за режимом та поведінкою жінки у післяпологовому періоді, не дозволяти жінці із розривами промежини передчасно вставати з ліжка та сідати.

Виворот матки

Виворотом називається стан, коли з певної причини дно матки вдавлюється всередину порожнини, таким чином серозна оболонка матки опиняється всередині, а слизова — назовні. При вивороті придатки матки потрапляють всередину цього утвору, порушується їх кровопостачання. Розвиваються застійні явища та набряк матки.

Існує дві форми вивороту матки: пуерперальна (післяпологова) та онкогенетична (зумовлена пухлиною). Механізм пуерперальної форми вивороту розглядався у курсі акушерства.

Онкогенетичний виворот матки зумовлений народженням субмукозного (підслизового) фіброматозного вузла, розміщеного на короткій ніжці.

Клінічно онкогенетичний виворот матки супроводжується наростаючими сильними болями внизу живота за типом родових перейм. Фіброматозний вузол, що міститься у порожнині матки, частіше біля її дна, опускається у нижній сегмент, сприймається нею як стороннє тіло, матка починає виштовхувати його. Розкривається шийка матки, вузол з'являється назовні, проте ніжка не дозволяє йому народитися. Порушується кровопостачання вузла і матки, розвивається некроз вузла.

Лікування онкогенетичного вивороту матки полягає в екстирпації матки разом із вузлом. Спроба видалити вузол через шийку матки небезпечна з огляду на можливість перфорації матки, якщо ніжка вузла коротка і широка.

Перекрут матки

Перекрут матки (torsio uteri) — поворот тіла матки навколо вертикальної осі буває надзвичайно рідко. Основними причинами є пухлини матки та яєчників і спайковий процес у малому тазі.

Loading...

 
 

Цікаве