WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Аномалії розвитку та неправильні положення жіночих статевих органів - Реферат

Аномалії розвитку та неправильні положення жіночих статевих органів - Реферат

Клінічно затримка статевого розвитку проявляється вираженим тією чи іншою мірою статевим (генітальним) інфантилізмом.

Генітальним інфантилізмом називається такий стан, коли у жінки репродуктивного віку зберігаються анатомічні та пов'язані з ними функціональні особливості статевих органів, притаманні дитячому організму.

Діагностика. При зовнішньому огляді жінки звертає на себе увагу низький зріст, тендітна будова тіла, малі розміри молочних залоз (рис. 55). Волосистість на лобку розвинута слабко, великі статеві губи не прикривають малих. Піхва вузька, склепіння не виражені. Матка маленька, причому 2/3 припадають на її шийку, 1/3 — на тіло. Враховуючи таку анатомічну особливість, часто буває різкий перегин матки наперед — гострокутова анте-флексія. Довжина порожнини матки завжди менша від норми (6 см та менша). За довжиною порожнини встановлюють ступінь недорозвитку матки: І ступінь —7-5 см; II ступінь — 5-3,5 см; ПІ ступінь — менше за 3,5 см. Маткові труби довгі та звивисті, яєчники значно менші за норму.

Функціональні зміни тісно пов'язані із структурними. Менструації утаких жінок починаються пізно — у 15-16 років, а при значному недорозвитку може бути первинна аменорея. Кількість виділень незначна, тривалість менструації — 1-2 дні (гіпоменструальний синдром). Інколи менструації настають не щомісяця, а 1 раз на 2-3 місяці і рідше. Місячні супроводжуються сильним болем (альгодисменорея), що пов'язано з будовою матки.

При вираженому недорозвитку яєчників та значному зниженні їх функції у жінок відсутній статевий потяг. Якщо гормональний фон змінений помірно, статева функція збережена.

Жінки з гіпопластичною маткою тривалий час після заміжжя не можуть завагітніти (первинна безплідність). Якщо ж вагітність настає, вона може бути позаматковою (з огляду на будову маткових труб), або переривається у ранні терміни, оскільки недостатня кількість гормонів не забезпечує нормальний розвиток вагітності. Таких викиднів у хворих на генітальний інфантилізм може бути кілька (звичні викидні), але вагітність і пов'язаний із нею інтенсивний викид гормонів завжди позитивно впливають на організм хворої, бо сприяють розвитку матки.

Лікування таких хворих повинно бути комплексним і полягає у загаль-нозміцнюючій терапії, фізіотерапевтичному лікуванні, призначенні малих доз гормонів для стимуляції функції яєчників. Рекомендовані заняття спортом, санаторно-курортне лікування, гінекологічний масаж. Чим раніше розпочати лікування, тим більші шанси на успіх.

При центральному генезі захворювання показаний префізон по 25-50 ОД в/м у першу фазу менструального циклу (при аменореї — умовно вважаємо першим днем циклу перший день лікування) щоденно 8-10 днів. Потім призначають хоріогонін по 2500-3000 ОД в/м на 12, 14, 15, 16, 18-й день циклу. Клостильбегіт (кломіфен) по 50 мг на добу з 5-го по 9-й день циклу, потім мікрофолін по 0,05 мг 2 рази на день до 12-14-го дня циклу. Лікування кломіфеном і естрогенами проводять 2-3 місяці, потім — синтетичні прогестини в циклічному режимі 2 курси з інтервалами 7 днів. Для покращання рецепції гормонів призначають фолієву кислоту (0,06 г на добу) в першу фазу, в період овуляції та другу фазу — тиреоїдин по 25-50 мг на добу і вітамін Є 50-100 мг на добу.

НЕПРАВИЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ МАТКИ

Фізіологічним положенням матки вважається розміщення її у центрі малого таза на однаковій віддалі від симфіза, крижів та бокових стінок таза, дно матки розміщується нижче площини входу в малий таз, зовнішнє вічко шийки матки — на рівні сідничних остей (linea interspinalis).

Це положення забезпечується підвішуючим, підтримуючим та фіксуючим апаратом матки. Велике значення також має власний тонус матки та піхви, а також тонус передньої черевної стінки, діафрагми та м'язів тазового дна.

Позиція матки — це відношення матки до провідної осі таза. Матка може зміщуватись щодо свого нормального положення. Це зміщення може

бути фізіологічним — тоді матка повертається до свого попереднього положення, або патологічним, фіксованим. За таких умов матка нерухомо фіксована до стінок таза або сусідніх органів спайками чи пухлиною.

Антепозиція — зміщення матки щодо провідної осі допереду.

Ретропозиція — зміщення матки дозаду.

Латеропозиція (dextro- et sinistropositio) — зміщення матки у відповідний бік.

Фізіологічна ретропозиція матки виникає при переповненні сечового міхура (рис. 57), антепозиція — при повній прямій кишці (рис. 56).

Патологічне зміщення матки виникає при наявності пухлин або скупчень гною (рис. 58). Тоді матка зміщується у здоровий бік. Після оперативних втручань або після перенесених запальних процесів з утворенням спайок сполучна рубцева тканина підтягує матку у цей бік, причому рухомість матки обмежена або відсутня (рис. 59).

Нахилення матки (versio uteri) — це відношення вертикальної осі матки до горизонтальної площини. Розрізняють нахилення матки наперед (anteversio) (рис. 60), убік (lateroversio), а також назад (retroversio) (рис. 61).

Причинами патологічних нахилень матки можуть бути пухлини статевих органів (причому зміщується тільки тіло матки, а шийка залишається на місці), недостатність зв'язкового апарату матки.

Перегин матки (flexio uteri) — це відношення тіла матки до її шийки. У нормі між тілом матки та шийкою існує тупий кут (близько 120°), відкритий допереду (anteflexio) (рис. 60). Якщо кут менший прямого, така антефлексія вважається гострокутовою (зустрічається при генітальному інфантилізмі).

Перегин матки дозаду (retroflexio) або праворуч (lateroflexio dextra) чи ліворуч (lateroflexio sinistra) є патологічним. Ретрофлексія буває рухомою та фіксованою. Фіксація виникає при зрощенні матки з парієтальною очеревиною.

Поєднання retroversio і retroflexio називається ретродевіацією матки (рис. 62). Ретрофлексія та ретродевіація матки супроводжуються ниючим тупим болем унизу живота, болючими місячними (альгодисменореєю), безплідністю, внаслідок порушення кровопостачання та застою крові можуть розвиватися ерозії шийки матки, ендоцервіцити. Іноді хворі скаржаться на порушення сечопуску — сечопуск частий та болючий, можуть бути затримка випорожнень та біль при дефекації. Ці явища іноді вдається ліквідувати шляхом репозиції матки (рис. 63) У похилому віці у жінок із ретро-девіацією частіше виникають опущення та випадіння матки.

ОПУЩЕННЯ ТА ВИПАДІННЯ МАТКИ

З огляду на тісний анатомічний зв'язок між маткою, піхвою, придатками, сечовим міхуром та прямою кишкою, опущення та випадіння матки є єдиним патологічним процесом. Залежно від стадії цього процесу, розрізняють опущення матки і стінок піхви та їх випадіння (рис. 64, 65).

Опущення стінок піхви — стінки піхви втратили тонус, опущені та не виходять за межі входу в піхву.

Випадіння стінок піхви — стінки піхви знаходяться нижче входу в піхву.

Ступені зміщення матки донизу:

І ступінь — вагінальна частина шийки матки знаходиться нижче сідничних остей (linea interspinalis), проте не виходить за межі статевої щілини навіть при натужуванні (опущення матки) (рис. 64 б, в; 65);

II ступінь — зовнішнє вічко шийки матки виходить за межі статевої щілини, знаходиться нижче входу в піхву, а тіло матки — вище (неповне випадіння матки) (рис. 64 г);

III ступінь — вся матка і стінки піхви знаходяться поза межами статевої щілини (повне випадіння) (рис. 64 д; 66).

Етіологія та патогенез. Зміщенню матки донизу сприяють чинники, що призводять до послаблення або порушення структури підвішувально-го, підтримуючого та фіксуючого апарату матки: багаторазові пологи, розриви піхви та промежини під час пологів, запори, підняття вантажів, важка фізична праця. Частіше опущення та випадіння матки розвивається у жінок після 50 років у зв'язку із початком вікової атрофії статевих органів та зв'язкового апарату.

Клініка. Опущення та випадіння матки — тривалий процес. Жінка скаржиться на тягнучий біль внизу живота та у ділянці крижів, часте сечовипускання, нетримання сечі, що виникає при найменших фізичних навантаженнях — кашлі, різких рухах. Згодом з піхви з'являється пухлиноподібне утворення — шийка матки з отвором (зовнішнім вічком шийки матки). Якщо жінка менструює, можливе виникнення менорагій. Статеве життя можливе після вправлення матки. Жінка може завагітніти. Якщо вагітність розвивається, у перші місяці трапляються випадки мимовільного її переривання, після 12 тижнів вагітності матка перестає випадати з огляду на її великі розміри, після пологів випадіння відновлюється.

Loading...

 
 

Цікаве