WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Аномалії розвитку та неправильні положення жіночих статевих органів - Реферат

Аномалії розвитку та неправильні положення жіночих статевих органів - Реферат

Реферат на тему:

Аномалії розвитку та неправильні положення жіночих статевих органів

РОЗВИТОК ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ЕМБРІОНАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ

На 3-4 тижні розвитку ембріона на внутрішній поверхні первинної нирки утворюється закладка гонади. Первинна гонада має індиферентну будову (однакову для обох статей) і складається з клітин целомічного епітелію (зовнішній шар), мезенхіми (внутрішній мозковий шар) і статевих клітин гоноцитів. Статеве диференціювання індиферентної залози індукується статевими хромосомами. Наявність У-хромосоми визначає розвиток яєчка, а Х-хромосоми — яєчника.

Зовнішні статеві органи плода теж проходять індиферентну стадію розвитку. Вони закладаються на 6-7 тижні внутрішньоутробного розвитку у вигляді статевого горбка й уретральної щілини, обмеженої уретральними та лабіоскротальними складками (рис. 46).

Формування чоловічої статевої залози починається з 7-го, а чоловічих статевих органів — з 8-го тижня внутрішньоутробного розвитку плода.

Диференціювання репродуктивної системи жіночого організму відбувається у більш пізніх термінах. Формування гонади жіночого типу починається з 8-10 тижня вагітності. Для розвитку яєчника необхідна наявність у зиготі двох Х-хромосом. Ген, що індукує розвиток яєчника, локалізується у довгому плечі Х-хромосоми, під його впливом гоноцити перетворюються в оогонії, надалі — в ооцити, навколо яких з клітин мезенхіми утворюються первинні гранульозні клітини. Вони розміщуються у корі статевої залози та інтенсивно розмножуються шляхом мітотичного поділу. На 5-му місяці розвитку ембріона число первинних фолікулів досягає 4 млн., до моменту народження дівчинки їх кількість редукується до 1 млн. Яєчник уже морфологічно сформований.

Внутрішні статеві органи — маткові труби, тіло, шийка матки, верхня третина піхви — утворюються з парамезонефральних проток. Процес починається на 5-6-му і закінчується до 18 тижня вагітності. З верхньої третини парамезонефральних проток розвиваються маткові труби. Нижня і середня третини, зливаючись, утворюють тіло і шийку матки. Нижній відділ пара-мезонефральних ходів утворює верхню третину піхви, нижні 2/3 формуються з урогенітального синуса (рис.44).

Єдина порожнина органа формується до 21-22 тижня внутрішньоутробного розвитку. Залишки мезонефральних каналів зберігаються у вигляді параофорону, епіофорону та гартнерових ходів по бокових стінках піхви (рис. 45).

Зовнішні статеві органи дівчинки формуються з 17-го тижня внут-рішньоутробното розвитку. Спочатку формуються великі статеві губи з лабіоскротальних складок, з уретральних складок утворюються малі статеві губи, із статевого горбка — клітор (рис. 46).

АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНІХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

Найбільш часто вади розвитку зовнішніх статевих органів зустрічаються при гермафродитизмі та адреногенітальному синдромі. Ці вади розвитку зовнішніх статевих органів є проявами порушення розвитку статевих залоз і будуть розглянуті у відповідному підрозділі.

АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ МАТКИ ТА ПІХВИ

Формування статевих органів у плода жіночої статі відбувається у перші місяці внутрішньоутробного розвитку із середнього зародкового листка (мезенхіми). З цього ж листка утворюються і органи сечовидільної системи, тому аномалії розвитку матки та піхви можуть поєднуватися із аномаліями органів сечовиділення.

Яєчники формуються у перші тижні розвитку ембріона з індиферентної (однакової для обох статей) статевої залози. На третьому місяці внутрішньоутробного розвитку починається їх диференціювання. Яєчники зміщуються донизу і опускаються в малий таз.

Матка, маткові труби та піхва формуються з мезодермальних зачатків (мюллерових проток). З кожного з них утворюється одна маткова труба, половина матки та піхви. Середня та нижня третини цих проток на 2-му місяці розвитку плода з'єднуються між собою, формуючи зовнішній контур органа, але по всій довжині матка та піхва розділені перетинкою. Протягом 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку плода ця перетинка розсмоктується, і утворюється порожнина матки та піхви. З верхніх частин мюллерових ходів, що не злилися, утворюються маткові труби.

Зовнішні статеві органи утворюються із сечостатевого синуса.

Якщо^в процесі формування статевих органів на організм вагітної діятимуть шкідливі чинники, зокрема медикаментозні (безконтрольне приймання ліків), процес диференціювання статевих органів може порушитись. Може виникнути агенезія — відсутність органа і навіть його зачатка; аплазія — відсутність частини органа; атрезія — недорозвиток внаслідок причини, що виникла внутрішньоутробно.

Виходячи з механізму формування статевих органів, можливі такі варіанти вад розвитку матки та піхви.

1. Обидві мезодермальні протоки формуються правильно, але не зливаються між собою по всій довжині. Утворюється повне подвоєння матки та піхви (uterus didelfus): у хворої дві піхви, розділені тонкою перетинкою, в кожну піхву відкривається шийка матки; дві матки (однорогі); у кожної матки одна труба та один яєчник. Обидві матки можуть функціонувати. У хворих з такою патологією частіше зустрічається невиношування вагітності. Здебільшого одна половина статевого апарату буває розвинута краще за іншу (рис. 47 а).

2. Обидві мезодермальні протоки формуються правильно, але їх злиття відбувається лише на певному проміжку — інші частини матки та піхви розділені перетинкою. Варіантів такої вади може бути багато: перетинка в піхві (vagina septa); наявність однієї піхви, в яку відкриваються дві шийки матки (uterus bicomus bicollis); перетинка в порожнині матки (uterus septa), дворога матка (uterus bicomus) (рис. 47 б, 48); сідлоподібна матка (uterus arcuatus). При таких аномаліях статеві органи можуть функціонувати нормально, може наставати вагітність, але часто буває її передчасне переривання, при сідлоподібній матці нерідко діагностують неправильні положення плода (рис. 47 б, в, г).

3. Одна з мюллерових проток розвивається правильно, а інша не розвивається зовсім. Формуються піхва, однорога матка з одним яєчником та однією трубою (uterus unicomus). У такої хворої слід обстежити сечовидільну систему, бо часто така вада поєднується з відсутністю нирки на ураженому боці. Однорога матка може функціонувати, менструальна функція зазвичай за типом гіпоменструального синдрому, жінка може вагітніти, проте висока частота переривання вагітності у ранніх термінах.

4. Одна з мезодермальних проток розвивається правильно, інша — недостатньо. Формується матка з рудиментарним рогом. Ці порожнини бувають з'єднаними між собою, тому можливе настання вагітності у рудиментарному рогові. Вона розвивається як позаматкова, при перериванні відбувається значна кровотеча (розрив рогу), що потребує хірургічного втручання. При наявності замкненої порожнини рудиментарного рогу у ньому може під час менструації скупчуватись кров, що потребує видалення рогу.

Якщо аномалії розвитку матки поєднуються із недорозвитком статевих органів, це супроводжується порушенням менструального циклу, безпліддям.

Діагностика полягає у проведенні огляду зовнішніх статевих органів, огляді шийки матки у дзеркалах, бімануальному дослідженні. Для уточнення діагнозу інколи необхідні УЗД, зондування порожнини матки, гістеро-сальпінгографія або контрастна сонографія (використовують контрастну речовину еховіст).

Лікування аномалій розвитку хірургічне. Подвоєння матки та піхви, яке не порушує статевої та репродуктивної функцій жінки, не потребує втручання. Оперативне лікування необхідне при наявності у рудиментарному розі позаматкової вагітності, або скупчення менструальної крові. Перетинки у піхві діагностують переважно під час вагітності або під час пологів; якщо вони перешкоджають народженню плода, їх розтинають.

Відсутність піхви (aplasia vaginae) є серйозною вадою розвитку, яка унеможливлює здійснення менструальної, статевої та репродуктивної функцій. Розвивається первинно (внутрішньоутробно) або вторинно внаслідок зарощення після перенесених важких запальних процесів у ранньому дитинстві (віспа, дифтерія, скарлатина), дуже рідко — у жінок після важких пологових травм.

Лікування тільки хірургічне. Полягає у пластичній операції з утворенням піхви з ділянки сигмоподібної кишки, останнім часом дістала поширення алопластика.

Гінатрезія — порушення прохідності статевого каналу в якомусь із його відділів. Найчастіше зустрічається атрезія дівочої пліви (рис. 49), піхви, шийки матки.

Первинна гінатрезія розвивається внутрішньоутробно внаслідок вад ембріонального розвитку. Вторинна (набута) є результатом запальних процесів, перенесених у дитячому віці (рис. 51). У зрілому віці може розвинутися атрезія піхви як наслідок родових травм, атрезія шийки матки після діатермокоагуляції, атрезія порожнини матки або зрощення у ній після надмірного вишкрібання під час аборту.

Loading...

 
 

Цікаве