WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Безплідний шлюб - Реферат

Безплідний шлюб - Реферат

Діагностику трубної безплідності проводять шляхом гістеросальпінгографії, гідротубації чи пертубації. Гістеросальпінгографію краще проводити водними рентгеноконтрастними розчинами (кардіотраст, урографін, верографін, тріобласт). Метод дає можливість оцінити прохідність маткових труб (рис. 104, 105).

Стан маткових труб можна оцінити також при контрастній сонографії, яку проводять, вводячи контрастну речовину еховіст у порожнину матки під контролем ультразвукового дослідження.

Розрізняють 4 ступені непрохідності маткових труб:

• повна прохідність маткових труб: розчин із шприца надходить в матку легко і після видалення шийкового наконечника назад не повертається;

• труби непрохідні в перешийковому відділі: 1 порція розчину (до 2 мл) надходить більш-менш легко, а потім при введенні відчувається перешкода. При зменшенні тиску на поршень рідина повертається в шприц. Після витягнення наконечника рідина виливається з матки;

• труби непрохідні в ампулярних відділах: рефлюкс з'являється наприкінці введення (більше 4-5 мл рідини);

• труби частково прохідні: рідина повільно проходить в порожнину матки, при зменшенні тиску на поршень спостерігається слабовиражений і швидкоминучий рефлюкс.

Інколи використовують барвники. Наприклад, проба Спека з 0,06 % розчином фенолсульфофталеїну. При прохідності маткових труб цей барвник через 40-60 хв з'являється в сечі, яка після додавання до неї декількох крапель 10 % розчину NaOH забарвлюється в червоний колір. Аналогічно проводять пробу Абурела (з 0,3 % розчином індигокарміну, який забарвлює сечу в зелений колір).

Як правило, діагностику прохідності проводять в стаціонарі в першу фазу менструального циклу, за умови відсутності ознак запалення, при І-ІІ ступенях чистоти піхви.

Інформативною є лапароскопія з використанням хромосальпінгографії метиленовим синім. Цей метод дозволяє найбільш точно оцінити прохідність труб і виявити місце оклюзії.

Безплідність, викликана матковими та цервікальними факторами

Безплідність може бути зумовлена станом слизової оболонки матки, коли внаслідок перенесених запальних процесів, повторних вишкрібань стінок порожнини матки, дії припікаючих хімічних речовин ендометрій зазнає дистрофічних змін, що перешкоджають процесу імплантації і призводять до маткової форми аменореї.

Діагностика повинна проводитися у таких напрямках:

• слід з'ясувати наявність збереження функції яєчників при відсутності менструацій шляхом тестів функціональної діагностики;

• провести гормональні проби з прогестероном, комбінованими гестаген-естрогенними препаратами. При матковій аменореї вони негативні;

• провести гістерографію, гістероскопію для виявлення синехій у порожнині матки;

• протягом менструального циклу кілька разів провести УЗД-контроль товщини ендометрія;

• провести біопсію ендометрія;

• тест контакту сперми з цервікальним слизом.

Безплідність може виникати як результат запалення шийки матки — ендоцервіциту. Це наслідок змін структури епітелію шийкового каналу, в'язкості та кислотності шийкового слизу, що викликає порушення процесів капацитації, перешкоджає просуванню сперматозоїдів у порожнину матки.

Щоб виключити вплив виділень вагіни та шийки матки на сперму, проводять, зокрема, пробу Шуварського-Хунера. Ця проба проводиться в день очікуваної овуляції. Перед пробою слід утриматись від статевих зносин 3-4 дні. У день обстеження після статевого акту беруть вміст заднього склепіння на предметне скельце і розглядають його під мікроскопом, визначаючи кількість рухомих сперматозоїдів у полі зору. Проба вважається позитивною при наявності 5 активних сперматозоїдів у полі зору. При негативній реакції пробу слід повторити ще 1-2 рази.

Лікування безплідності

Вибір методу лікування залежить від причини безплідності. При наявності запального процесу проводять його лікування, широко використовуючи фізіотерапевтичні методи (діатермію, озокеритотерапію, грязелікування, магнітотерапію, лазеротерапію), біостимулятори, протизапальні препарати.

У разі непрохідності маткових труб проводиться лікування методом гідротубації із введенням у матку та труби лікувальних сумішей, до складу яких входять антибіотики, ферменти, кортикостероїди.

Рекомендують проводити три курси лікування (6 гідротубацій через день), перерва між курсами — 1 місяць. Після третього курсу гідротубації проводять контроль прохідності маткових труб. Якщо труби прохідні, рекомендують запобігати вагітності ще 5-6 місяців, проводячи у цей час додатковий курс гідротубації та грязетерапії.

У лікуванні трубної безплідності при відсутності ефекту від консервативної терапії використовують хірургічні методи: сальпінголізис — звільнення труб від спайок і відновлення прохідності їх абдомінальних відділів (рис. 106); сальпінгостоматопластика—утворення отвору в черевному кінці труби (рис. 107); сальпінгоанастомоз — зшивання труби "кінець у кінець" (рис. 108), імплантація яєчників у трубу чи матку, імплантація труби в матку.

При наявності у матці синехій проводять їх руйнування під контролем гістероскопіії з наступним призначенням протизапальної розсмоктуючої терапії, а також гормональних препаратів, упродовж 2-3 менструальних циклів для відновлення менструальної функції.

У випадку, коли безплідність пов'язана із недорозвитком статевих органів, призначають загальнозміцнювальну терапію, фізіотерапевтичні процедури (переважно теплові — озокерит, грязі), гінекологічний масаж у поєднанні з гормонотерапією. Гормонотерапія обов'язково повинна проводитись відповідно до фази менструального циклу. Використовують естроген-гестагенні препарати, стимулятори овуляції — кломіфену цитрат, пурегон, прегніл.

Профілактика безплідності полягає у запобіганні захворюванням, що до неї призводять: інфекційних захворювань у дитинстві, у період статевого дозрівання, запальних процесів у дорослих жінок.

Важлива роль у профілактиці безплідності належить лікарям жіночих консультацій, які повинні пропагувати сучасні методи контрацепції, що дасть можливість запобігти абортам.

Проводячи санітарно-просвітницьку роботу, особливу увагу слід звертати на питання гігієни статевого життя, шкідливості аборту, надто при першій вагітності.

ІМУНОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ БЕЗПЛІДНОСТІ

Імунологічна форма безплідності, яка зумовлена утворенням антиспермальних антитіл (AsAb) у чоловіка або жінки, трапляється відносно рідко. Її частота складає 2 % серед усіх форм безплідності, проте серед пар із нез'ясованою етіологією неплідності при подальшому обстеженні у 20-25 % виявляють як причинний фактор антитіла до сперми.

Частіше антиспермальні антитіла утворюються у чоловіків, ніж у жінок. Переважно це наслідок порушення бар'єра між чоловічим репродуктивним трактом та імунною системою. Причиною цього можуть бути вазектомія, пошкодження яєчок при орхітах, травмах, інфекціях генітального тракту.

Антиспермальні антитіла впливають на такі ланки репродукції: сперматогенез, транспортування сперми, взаємодію гамет. Антитіла (IgG), що зв'язані з голівкою сперматозоїда, порушують процес запліднення. Антитіла (IgA), асоційовані з флагелярною аксонемою у хвостовій частині сперматозоїда, впливають на рухомість клітини.

У жінок основними реакціями антиспермального імунітету є утворення тканинних гуморальних антитіл і фагоцитоз сперматозоїдів. Імунокомпетентні клітини фагоцитують сперму і потім використовують інформацію для розпізнавання антигенів. Найбільш активно утворення антитіл відбувається в шийці матки, рідше — в ендометрії та трубах. Шийка матки є основною ланкою локального імунітету в репродуктивній системі жінки. У ній утворюється SIgA, концентрація якого змінюється впродовж менструального циклу, зменшуючись у період овуляції.

Антитіла до антиспермальних антигенів мають преципітувальні, аглютинувальні, іммобілізувальні властивості. Скринінг-тестом є тест контакту сперми з цервікальним слизом.

При цій формі безплідності найефективнішим методом є внутрішньо-маткова інсемінація. Рекомендують також механічний метод контрацепції

впродовж 6 місяців — використовують презерватив для усунення контакту сперми із статевими органами жінки. Необхідно обстежити подружню пару щодо прихованої інфекції, оскільки інфекційні агенти сприяють утворенню антиспермальних антитіл.

Loading...

 
 

Цікаве