WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Безплідний шлюб - Реферат

Безплідний шлюб - Реферат

Реферат на тему:

Безплідний шлюб

Шлюб вважають безплідним, якщо впродовж року регулярного статевого життя без застосування контрацептивів не настає вагітність. Безпліддя трапляється у 10-12% усіх шлюбів, його поділяють на чоловіче, жіноче та змішане. Близько 45% випадків безплідних шлюбів пов'язано із безпліддям чоловіків, 55% — із безплідністю жінок.

Розрізняють абсолютну безплідність, коли в організмі є такі зміни, за яких вагітність абсолютно неможлива (відсутність матки, яєчників), та відносну, коли до безплідності призводять причини, які можна усунути. Крім того, розрізняють первинну безплідність (коли у жінки не було жодної вагітності) і вторинну (якщо у минулому була вагітність).

Для виявлення причини безплідності необхідне обстеження подружньої пари. Оскільки чоловіків обстежити значно простіше, обстеження розпочинають із них.

ЧОЛОВІЧА БЕЗПЛІДНІСТЬ

Фізіологія репродуктивної системи чоловіка

Система гіпоталамус-гіпофіз-яєчка у чоловіків є постійно функціонуючою замкненою коловою системою, що забезпечує біологічну надійність репродуктивної функції, продукуючи декілька мільйонів сперматозоїдів (сперматозоонів) щодня. Зрілі чоловічі статеві клітини складаються з голівки, шийки та хвостової частини. Голівка має форму овоїда довжиною 4,5 мкм, шириною 2,5 мкм, що містить велике ядро. Хвостик забезпечує активну рухливість клітини у статевих шляхах жінки. Енергію, необхідну для руху, сперматозоїди отримують шляхом метаболізму ендогенних та екзогенних субстратів. Механізм моторної функції сперматозоїдів надзвичайно складний, кожне коливання являє собою ензимо-іонно-руховий комплекс. Спермальна флагелярна аксонема — структурно і хімічно складна органела, здатна генерувати ундулюючі хвилі з енергії гідролізу АТФ.

Зміна рухомості сперматозоїдів відбувається паралельно з набуванням фертилізуючих властивостей — капацитацією. Цей процес розпочинається ще в епідидимісі, де незрілі сперматозоїди набувають якісно нових характеристик і перетворюються на зрілі, рухомі форми, і завершується у статевих шляхах жінки, куди сперма потрапляє після еякуляції.

Характеристика сперми. Зразки сперми збирають після 2-3-денного утримання від статевого життя. Для спермограми необхідно досліджувати сперму не пізніше ніж через 1-1,5 години після еякуляції. Її отримують або шляхом мастурбації, або під час перерваного статевого акту. Збирають її у чисту суху посудину і доставляють у лабораторію.

Об'єм еякуляту у здорових чоловіків від 2 до 5 мл. Загальна кількість сперматозоїдів повинна складати не менше 50 млн. Нижня межа норми — 20х106. Нормальною вважається сперма, в якій не менше 50% сперматозоїдів мають хорошу рухомість. Рух сперматозоїдів повинен бути поступальним, в одному напрямку. Спермії з коливальними або коловими рухами вважаються інфертильними або низькофертильними.

Патологічні зміни можуть проявлятися у неправильній формі та розмірах голівки чи хвоста.

При дослідженні сперми можна виявити азооспермію (відсутність сперматозоїдів), некроспермію (мертві сперматозоїди), олігоспермію (зменшення кількості сперматозоїдів), тератозооспермію (переважання патологічне змінених форм сперматозоїдів).

Причиною чоловічої безплідності може бути порушення сперматогенезу як наслідок перенесеного запального процесу, травм, інфекційних захворювань у дитинстві (особливо епідемічного паротиту), урогенітальних інфекцій у вигляді орхіту та епідидиміту (гонорея), наявності крипторхізму, варикоцеле, а також інтоксикації алкоголем, хімічними агентами. Часто безплідність є результатом дії іонізуючої радіації, електромагнітного випромінювання, високої температури. Велике значення у розвитку безплідності у чоловіків має вірус простого герпесу та хламідійна інфекція, при якій сперма може переносити інфекцію у жіночі статеві органи. Безплідність виникає також при виснажливих захворюваннях печінки, нирок, легень, ендокринній патології (цукровий діабет, хвороба Іценка-Кушінга).

Іноді безплідність виникає як результат сенсибілізацї жінки до сперми даного чоловіка.

У випадку, коли у спермограмі є зміни, чоловіка направляють до сексопатолога чи андролога.

Якщо всі показники спермограми нормальні, розпочинають обстеження жінки.

ЖІНОЧА БЕЗПЛІДНІСТЬ

Основними причинами безплідності у жінок є:

• розлади овогенезу та відсутність овуляції — 35-40 %;

• трубні фактори — 20-30 %;

• захворювання статевих органів — 15-25 %;

• імунологічні причини — 2 %.

Діагностика жіночої безплідності полягає, насамперед, у ретельному збиранні анамнезу (вік, професія, вплив шкідливих факторів на виробництві, перенесені захворювання, шкідливі звички). Тактовно з'ясовують психосексуальні умови життя, дітородну функцію, маючи на увазі, що первинна безплідність часто зумовлена інфантилізмом, а вторинна — наслідок перенесених запальних процесів.

При об'єктивному дослідженні звертають увагу на будову тіла, вираженість вторинних статевих ознак, наявність чи відсутність інфантилізму. Ретельно досліджують внутрішні органи, а при необхідності — й функції залоз внутрішньої секреції.

При гінекологічному дослідженні звертають увагу на оволосіння лобкового горба, наявність аномалій зовнішніх статевих органів, стан бартолінових залоз. Оцінюють стан вагіни (ширину піхви, глибину склепінь), форму та величину шийки матки, наявність ерозивного ектропіону. Досліджують матку — величину, положення, консистенцію, форму, рухомість та співвідношення між розмірами шийки і матки.

Ендокринна безплідність

Найчастіше причиною жіночої безплідності є ендокринні захворювання, які пов'язані з порушенням овогенезу та процесу овуляції. На безплідність страждають хворі з різними формами гіперпролактинемії, гіперандрогенії, із синдромом полікістозних яєчників, постпубертатною формою адреногенітального синдрому та з іншими формами ендокринних розладів.

Значна кількість випадків безплідності є результатом розладу ендокринної функції яєчників, причому ці порушення можуть бути як первинними, так і вторинними внаслідок перенесеного запалення. В яєчниках порушуються циклічні процеси, виникає ановуляція або сповільнення дозрівання фолікула з неповноцінною лютеїновою фазою.

Ендокринна безплідність виникає також при розладах функції гіпоталамо-гіпофізарної системи. При безплідності ендокринного генезу нерідко є порушення менструального циклу у вигляді аменореї, гіпоменструального синдрому, маткових кровотеч.

Обстеження хворих повинно включати:

• тести функціональної діагностики: вимірювання базальної температури (БТ) впродовж 3-6 місяців для оцінки наявності овуляції та тривалості лютеїнової фази; оцінку симптомів "зіниці" та "папороті", натягу цервікального слизу, взяття мазків на "гормональне дзеркало";

• визначення та оцінку рівня гормонів у крові;

• біопсію ендометрія з метою визначення повноцінності фази секреції;

• сонографічний контроль росту фолікулів та товщини ендометрія протягом менструального циклу;

• лапароскопію.

Лікування полягає у нормалізації менструального циклу, корекції проявів основного захворювання, що спричинило ендокринну безплідність, стимуляції овуляції. Овуляцію можна стимулювати шляхом уведення кломіфену цитрату по 50 мг з 5-го по 9-й день циклу, пергоналом у поєднанні з хоріонічним гонадотропіном.

Трубна та перитонеальна безплідність

Причинами перитонеальної безплідності є спайковий процес у малому тазі, що викликає перегин труб при збереженні їх прохідності. Трубна безплідність зумовлена анатомо-функціональними порушеннями у маткових трубах.

Непрохідність маткових труб нерідко виникає після гонорейного сальпінгіту, проте може бути наслідком й неспецифічного запального процесу. Запальні процеси можуть бути причиною не лише непрохідності маткових труб, а й дистрофічних змін у їх стінці, порушення перистальтики. Велике значення в етіології безплідності мають аборти, тому щр вони викликають запальні процеси у слизовій оболонці матки з наступними дистрофічними змінами, що перешкоджає імплантації.

Нарешті, сальпінгоофорити можуть призводити до порушення овуляції, а якщо вона відбувається, то спайковий процес не дає можливості яйцеклітині потрапити в трубу. Нерідко виникає порушення й ендокринної функції яєчників.

Loading...

 
 

Цікаве