WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація гінекологічної допомоги в Україні - Реферат

Організація гінекологічної допомоги в Україні - Реферат

Згідно із Законом України "Про охорону праці", забороняється використання праці жінок на важких роботах та роботах із шкідливими умовами праці, а також там, де необхідно піднімати речі, маса яких перевищує граничні норми. Перелік цих робіт регламентується відповідними нормативними документами.

НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ В ГІНЕКОЛОГІЇ НОВІТНІ КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Останнім часом стало очевидним, що не можна вирішити питання надання адекватної медичної допомоги без використання в лікувально-профілактичних закладах новітніх комп'ютерних технологій. Інтегративний характер інформації зумовлює основну перевагу сучасних лікувальних закладів: для прийняття необхідних рішень медичний персонал користується не лише достовірною, своєчасною і достатньою інформацією про стан об'єкта на момент огляду, але і корисною медико-статистичною інформацією, яка дозволяє виробити оптимальні рішення з точки зору основних економічних і медико-соціальних критеріїв у діяльності лікувально-профілактичних закладів.

Ефективне функціонування лікувальних закладів базується на постійному обміні медичною інформацією. Головна складова медичної інформації включає в себе дані про пошук, збір, зберігання, обробку, аналіз медичних обстежень і відомості з медичної практики. Щоденне функціонування такої динамічної системи формує банк даних лікувального закладу і дозволяє проводити оперативний обмін не лише в одному лікувальному закладі, але і за його межами.

Найпростішою є локальна мережа об'єднаних персональних комп'ютерів у лікувально-профілактичних закладах. Якщо локальні мережі чи окремі комп'ютери медичних закладів області (міста, району) або всієї країни об'єднані між собою в мережу, то її можна назвати глобальною. Використання мережі в лікувально-профілактичних закладах дозволяє лікарям позбутися паперової роботи. Лікар, візуючи певні документи, має змогу всю увагу сконцентрувати на певному конкретному випадку. Це дозволяє, загалом, покращити процес лікування, адже оперативна і довідкова інформація концентрується "під рукою" (на комп'ютері). При цьому виявляється фундаментальний зміст комунікаційних мереж: немає потреби затрачати час на створення тієї інформаційної бази, яку можна знайти й отримати в готовому вигляді.

Основою будь-якої мережі є автоматизовані робочі місця (АРМ) — комп'ютер та встановлена на ньому спеціальна програма, що відповідає певним конкретним вимогам лікаря-спеціаліста.

• Основу автоматизованого збору інформації у гінекологічних хворих є АРМ медреєстратора. На цьому етапі в базу даних заносяться основні паспортні відомості.

Після заповнення паспортних даних на пацієнтку видається талон до лікаря, де вказується номер кабінету, поверх, час прийому, спеціальна підготовка до обстеження, наприклад: "Обстеження проводиться натще при наповненому сечовому міхурі".

Досвід показує, що після одного року експлуатації програми "Реєстратура" тільки третина пацієнток ще не занесені в базу даних і на них витрачається час при реєстрації. Після двох років експлуатації — кожна п'ята пацієнтка, після трьох років — кожна десята пацієнтка.

Програма "Реєстратура" також включає стандартну статистику лікувально-профілактичних закладів, за якою звітує відділення реєстратури. Наприклад, скільки видано талонів, за який період тощо. Як правило, аналіз в режимі "статистика" проводять наприкінці робочого дня, коли кількість відвідувачів зменшується і, відповідно, навантаження на медреєстраторів і локальну мережу незначне.

Упровадження локальної комп'ютерної мережі дозволяє завідувачу відділення оперативно та ефективно керувати прийомом лікарів та медсестер (акушерок). Він може із свого робочого місця з'ясувати завантаженість лікаря, чергу на прийом, якість протоколів та висновків обстеження, дати пораду стосовно діагнозу, написати зауваження. Значно полегшується статистичний аналіз роботи відділення щодо певної нозології, виду обстеження, району, віку тощо.

До керівника медичної установи надходить інформація з усіх периферійних точок. Це дозволяє головному лікарю та його заступникам:

• керувати всім лікувальним процесом;

• оперативно контролювати навантаженість усіх підрозділів закладу;

• перевіряти якість висновків, протоколів обстежень, призначень, епік-ризів;

• з'ясувати завантаженість стаціонару;

• проводити контроль виконання доручень;

• користуватись довідниками відділу кадрів, аптечного складу, фірм тощо.

Отже, керівник має доступ до медичної і адміністративної (бухгалтерія, планово-економічний відділ, відділ кадрів, відділ постачання, оргметодвідділ) мереж закладу, що дозволяє гнучко, оперативно керувати медичною установою.

Як правило, комп'ютер лікаря ультразвукової діагностики під'єднують до ультразвукового апарата, що дозволяє подивитися сонограму на високоякісному дисплеї комп'ютера, відфільтрувати зображення, локально подивитись на об'єкт, підібрати оптимальну чіткість та яскравість і занести його в базу сонограм патологічних процесів.

Інформаційно-пошукова система "Стаціонар" включає програми "Історія хвороби", "Листок лікарських призначень", "Пост", "Експертна оцінка історій хвороби".

Усі історії хвороби пацієнток, які обстежуються і лікуються, вводять у комп'ютерну базу даних і зберігають у ній. При цьому є вільний доступ до інформації про всі обстеження, що пройшла пацієнтка, з можливістю проаналізувати результати до і під час лікування.

Не складає труднощів зробити вибірку лікарських препарагів та фізпро-цедур, які приймала чи приймає пацієнтка, призначити оптимальну програму та час прийому. Експертна оцінка включає інформацію про об'єм обстеження, об'єм лікування, результати лікування, термін проведеного лікування. Це дозволяє провести аналіз роботи ординаторів та порівняти з се-редньостатистичними показниками.

Впровадження комп'ютерних технологій дає можливість значно опти-мізувати лікувально-діагностичний процес, творчо аналізувати проведену роботу, раціонально та ефективно використовувати час медперсоналу, покращити психоемоційний клімат в лікувально-профілактичних закладах.

ОБХІД У ГІНЕКОЛОГІЧНОМУ ВІДДІЛЕННІ

Робота лікаря гінекологічного відділення розпочинається з обходу хворих. Бажано, щоб на обході з лікарем була медсестра, яка доповідає йому про зміни у стані хворої за попередню добу, записує призначення лікаря у листок призначень. Йдучи на обхід, лікар повинен поцікавитись, якою була температура у кожної із пацієнток, які зміни є в аналізах, зроблених напередодні. Розпочинати обхід слід з опитування та огляду пацієнток, стан яких найбільш тяжкий, і завершувати оглядом одужуючих, проте всім хворим необхідно приділяти достатньо уваги, оскільки жінка може вважати, що стан її здоров'я недооцінюють. Необхідно пам'ятати, що не всі запитання можна ставити перед жінкою в палаті, в присутності інших хворих, оскільки вони можуть стосуватись інтимних сторін життя і жінка може не дати лікарю повної інформації, що, безперечно, вплине на процес діагностики та лікування.

Об'єм повсякденного обстеження залежить від патології, з приводу якої хвора перебуває у стаціонарі. Поза тим, усіх хворих обов'язково розпитують про скарги, чи змінилось їхнє самопочуття за попередню добу, в чому виражаються зміни. Після цього лікар обстежує хвору, оцінюючи стан шкірних покривів, доступних оглядові слизових оболонок, характеристику пульсу, вимірює артеріальний тиск. Це особливо важливо при огляді післяопераційних хворих. Потрібно оглянути живіт (участь в акті дихання), провести пальпацію (болючість, наявність чи відсутність симптомів подразнення очеревини), при необхідності — аускультацію (наявна чи відсутня перистальтика, її характеристика). У післяопераційних хворих обов'язково оцінюють стан пов'язки (суха, промокла), операційної рани, функцію дренажів, кількість виділень з них. Звертають увагу на кількість і характер виділень із статевих шляхів. Відмічають характер сечовипускання, випорожнень, відходження газів. Гінекологічне дослідження проводять 1 раз на 3-5 днів, залежно від патології, з приводу якої хвора перебуває у стаціонарі. (Детальне обстеження при кожній патології описане у відповідних розділах).

Усі дані, отримані при обстеженні хворої, оцінюють порівняно з попереднім днем і заносять в "Медичну карту стаціонарного хворого".

Інформувати хвору про результати аналізів, особливо про дослідження вагінальних мазків, та деякі призначення варто не в палаті, у присутності інших хворих, а в оглядовому кабінеті.

Кожну хвору, яку госпіталізували в стаціонар, у перші три дні повинен оглянути завідувач відділу разом з лікарем. Щотижня він повинен робити обхід, при необхідності — вносити корективи в обстеження та лікування хворих.

У клінічних лікарнях та пологових будинках проводять регулярні обходи професори і доценти. На цих обходах присутні завідувач, лікар-куратор і всі лікарі відділення. Лікар-куратор доповідає професорові чи доцентові про діагноз кожної пацієнтки, лікування, яке вона отримує, зміни в перебігові захворювання, що відбулися в процесі лікування. У разі відсутності сумнівів у діагнозі, при позитивних результатах лікування професор обмежується інформацією лікаря, тому важливо, щоб вона була повною й об'єктивною.

Хворих з найбільш складною патологією, незрозумілим діагнозом, тих, у кого немає очікуваного від лікування результату, професор оглядає більш детально, включаючи гінекологічне дослідження. Після огляду професор чи доцент дає рекомендації щодо додаткових обстежень, подальшого лікування. Під час огляду вирішуються питання про необхідність, об'єм та час оперативного втручання. Такі обходи є доброю школою для лікарів, особливо початківців.

Loading...

 
 

Цікаве