WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Судово-медико-криміналістичні методи досліджень - Реферат

Судово-медико-криміналістичні методи досліджень - Реферат

Лише за допомогою рентгенівського дослідження можна виявити і визначити механізм травмування кісток скелета. Воно також застосовується в разі можливого порушення взаєморозташування уламків кісток під час розтину трупа.

При пошкодженні гострими предметами рентгенівське дослідження може використовуватись для встановлення виду та особливостей знаряддя травми, визначення напрямку удару в разі наявності пошкодження кісток або паренхіматозних органів, а також форми зануреної частини гострого предмета.

При пошкодженні вогнепальною зброєю визначають наявність, локалізацію, вид снаряда, напрямок його руху в тілі, розташування вхідного і вихідного отворів, а також роблять висновок про дистанцію пострілу за слідами відкладення металів із безоболонкової кулі.

Для вирішення всіх цих питань використовується оглядова рентгенографія, як в стандартних, так і спеціальних проекціях, томографія, контрастна і тотальна рентгенографія.

Значні можливості рентгенографічне дослідження надає для встановлення віку за особливостями будови скелета, наявністю ядер окостеніння і синостозів, для ідентифікації особи за наслідками хвороб чи пошкоджень кісток або за наявністю їх уламків у м'яких тканинах, за слідами операцій на кістках та ознаками дії професійних шкідливостей, а також в разі зіставлення зажиттєвих і післясмертних рентгенограм однієї людини.

Зараз особливу роль у судово-медичній практиці відіграє дослідження в м'яких рентгенівських променях за допомогою спеціального рентгенівського випромінювача "Рейс — Світлана". Цей метод дозволяє виявити кіптяву пострілу, якщо вона розташовується на темних тканинах або під шаром крові, мікровключення в ранах, морфологічні особливості країв і кінців пошкоджень на ворсистих тканинах, морфологічні особливості пошкоджень кісток, а також мікрорентгеноструктуру кісток та їх шліфів. Його можна використовувати і для дослідження речових доказів.

6. Дослідження об'єктів в крайніх променях спектра. Люмінесцентне дослідження

Об'єкти дослідження, які не розрізняються за кольором при звичайному освітленні з кольоровим фоном предмета, на якому вони розташовані, можуть бути виявлені шляхом дослідження в ультрафіолетовому або інфрачервоному випромінюванні та за їх люмінесценцією.

Дослідження в ультрафіолетовому випромінюванні. Багато об'єктів, які є прозорими для звичайного світла та добре його відбивають, здатні поглинати ультрафіолетове випромінювання. У судовій медицині застосовується ультрафіолетове випромінювання з довжиною хвилі 250-400 нм, джерелом якого можуть бути лампи нажарювання, різні типи ртутно-кварцових або люмінесцентних ламп. Дослідження в ультрафіолетовому випромінюванні використовується для виявлення на білих тканинах замитих і непомітних неозброєним оком слідів крові, а також трупних плям у ранні строки після настання смерті тощо.

Дослідження в інфрачервоному випромінюванні. Інфрачервоне випромінювання з довжиною хвилі від 760 до 1300 нм здатне проникати через непрозорі середовища і тонкі шари різних речовин, абсорбуватися і відбиватися багатьма речовинами інакше, ніж звичайне світло. При цьому в інфрачервоному випромінюванні одні речовини світлішають, інші стають більш темними. Джерелом інфрачервоного випромінювання при проведенні медико-криміналістичних досліджень можуть бути побутові освітлювальні лампи нажарювання, ртутно-кварцові лампи високого тиску, напівпровідникові інфрачервоні освітлювачі, які застосовуються разом із спеціальними фільтрами, що дозволяє працювати в інфрачервоній зоні спектра. На цій основі створені й відповідні пристрої, наприклад, електронно-оптичний перетворювач. Дослідження в інфрачервоному випромінюванні дозволяє виявити приховані або малопомітні синці, крововиливи, накладення, які залиті кров'ю, замиті сліди крові, розташовані безпосередньо під шкірою сторонні тіла (імпрегнація металами, зернами пороху, залишки фарби від татуювання), наявність на тканинах мастильних речовин та форму таких забруднень, з'ясувати риси обличчя, яке замасковане залитою кров'ю.

Люмінесцентне дослідження. Для виявлення непомітних або малопомітних за звичайних умов слідів-накладень, наприклад, крові, слини, сперми, мастильних речовин, з'ясування їх форми, розмірів та орієнтовного визначення природи речовин може застосовуватись люмінесцентний аналіз. Люмінесценція — це здатність тіла або речовин світитися під дією збуджувальної енергії. Вона є нерівномірним випромінюванням, надмірним над тепловим, зумовленим різними перетвореннями енергії речовини у світло. Залежно від виду збуджувальної енергії розрізняють фотолюмінесценцію (ультрафіолетове випромінювання або видиме світло) і хемілюмінесценцію (хімічні реакції тощо). За тривалістю світіння люмінесценцію поділяють на флуоресценцію, коли світіння спостерігається в момент дії збуджувального джерела і фосфоресценцію, в разі якої світіння триває деякий час після припинення збудження. Енергія, яка виділяється під час люмінесценції, є частиною енергії збудження, а інша її частина переходить в енергію теплових коливань кристалічної решітки. В судово-медичній практиці використовується флуоресценція, яка виникає від дії ультрафіолетового або синього випромінювання.

За допомогою люмінесцентного аналізу можна виявити підшкірні крововиливи і гематоми, визначити їх форму і розміри після зникнення зовнішніх проявів травми, раніше спричинених опіків, а також давність рубців, наявність деяких отрут (наприклад, акрихіну) у внутрішніх органах, вік померлого (за кольором люмінесценції хрящової тканини), наявність крові (за гематопорфірином), встановити статеву приналежність клітинних елементів на знаряддях травми, а при дослідженні одягу виявити сліди накладень слизу з носа, слини, сперми, сечі (орієнтовна проба), мастильних речовин у разі транспортних пригод або рушничного мастила тощо.

7. Визначення металізації і мінерального складу об'єкта дослідження

При заподіянні тілесних пошкоджень тупими твердими предметами, виготовленими з металів, гострими предметами, при дії технічної електрики або у разі вогнепального пошкодження у місці контакту шкіри з травмуючим знаряддям відбувається відкладення металу. Встановлення металізації дозволяє визначити властивості знаряддя травми за видом виявленого металу, дистанцію пострілу, струмонесучий дріт тощо.

Дослідження мінерального складу об'єктів застосовується і для діагностики зажиттєвості пошкоджень, отруєнь металами і металоїдами, визначення живонародженості немовлят, давності поховання, видової приналежності кісткових залишків, характеру накладень і сторонніх речовин тощо.

З цією метою застосовуються різні методи досліджень — від зовсім простих до сучасних хіміко-аналітичних, вибір яких залежить від поставленої мети, кількості металу, глибини проникнення, та об'єкта дослідження.

Об'єктами дослідження при проведенні експертизи для виявлення металів або визначення мінерального складу можуть бути зона пошкодження на тілі та одязі, внутрішні органи, кістки, попіл, речові докази як біологічного, так і небіологічного походження. При визначенні мінерального складу деяких об'єктів, наприклад, пошкоджень шкіри, обов'язковим є контрольне дослідження непошкодженої шкіри. Об'єкти дослідження можна вивчати як у нативному вигляді, так і після спеціальної підготовки, яка полягає в проведенні їх мінералізації.

Кольорові хімічні реакції застосовуються при дослідженні макрооб'єктів-пошкоджень, спричинених тупими твердими або гострими предметами. Через найбільшу поширеність залізного знаряддя, в пошкодженнях найчастіше виявляють залізо за допомогою реакції Перльса і Тірмана.

Реакція Перльса використовується для виявлення солей тривалентного заліза. У разі їх наявності краї пошкодження забарвлюються у синьо-зелений колір (реакція берлінської лазурі).

Для виявлення солей двовалентного заліза застосовується реакція Тірмана, за якою краї пошкодження забарвлюються в синій колір (реакція турнбульової сині).

Результати цього дослідження тим виразніші, чим більший шар іржі розташовується на знарядді травми. Залізо можна виявити також у випадках, коли поверхня предмета здається зовсім чистою і іржі немає.

Хімічні реакції на різні метали можуть бути проведені і на гістологічних зрізах. Для виявлення металізації-імпрегнації різними металами (міддю, нікелем, кобальтом, свинцем, алюмінієм) існують відповідні реактиви, при взаємодії з якими утворюється характерне забарвлення.

Метод кольорових відбитків (контактно-дифузійний) є універсальним, доступним і найпоширенішим. За допомогою цього методу встановлюють природу металу та його локалізацію. Він полягає в тому, що метал, який є на об'єкті дослідження, розчиняється електролітом на іони. Останні внаслідок дифузії переходять у желатиновий шар відфіксованого фотопаперу, з якого видалений світлочутливий компонент. Далі їх виявляють чутливими якісними реакціями за допомогою реактива-проявника. Для кожного металу є свій реактив-проявник. Наприклад, мідь можна виявити насиченим спиртовим розчином рубеановодневої кислоти, внаслідок чого виникає темно-зелене забарвлення. Свинець виявляють 0,2% розчином родизонату натрію (калію), який зумовлює виникнення червоно-фіолетового забарвлення. Дослідження контактограм, які при цьому отримують, дозволяє встановити наявність металу, за кольором забарвлення — його вид, за його інтенсивністю — відносну кількість (рис. 80). Цей метод є вірогідним, досить простим, показовим і дозволяє уникнути пошкодження об'єкта дослідження.

Loading...

 
 

Цікаве