WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Пухлини опорно-рухового апарату - Реферат

Пухлини опорно-рухового апарату - Реферат

Рентгенологічно виявляється овальне або кругле просвітлення. При ураженні тіла хребця він нагадує діжку.

Мікроскопічно картина складається з судин висланих однорідним ендотелієм.

Лікування оперативне – видалення пухлини в межах здорової тканини. В важкодосягаємих місцях проводять рентгентерапію. Прогноз. При своєчасному лікуванні – сприятливий.

Гломусна пухлина Барре-Массона.

Пухлина походить із артеріо-венозних анастамозів. Частіше ураджуються особи дорослого віку.

Пухлина частіше локалізується на ладонній поверхні кисті, подошвенній поверхні стопи. Росте повільно, досягає кілька мм.

Клініка. Характерною рисою пухлини є значна болючість, особливо при охолодженні, а також при натискуванні. Консервативне лікування ефекта не дає.

Мікроскопічно ураження складається з гломусних клітин, які знаходяться під ендотелієм судин.

Лікування оперативне – видалення пухлини.

Прогноз сприятливий.

Злоякісні пухлини.

Остеогенна саркома.

Захворювання частіше ураджує чоловіків у співвідношенні 2:1. Вік від 10 до 40 років, але остеогенна саркома може траплятись навіть у дитячому і старечому віці.

Остеогенна саркома є первинною надзвичайно злоякісною пухлиною кісток.

Ураджуються переважно трубчасті кістки: на першому місці дистальний відділ стегна, потім проксимальний відділ великогомілкової плечової кісток. Остеогенна саркома ураджує одну кістку.

Розрізняють 2 форми: остеобластичну і остеолітичну. Остеобластична саркома характеризується інтенсивними процесами формування в пухлині остеогенної тканини.

Для остеолітичної саркоми характерні руйнівні процеси.

При остеолітичній формі саркоми часто бувають патологічні переломи.

Позвиваючись поблизу суглоба, пухлина не переходить межі росткового або суглобового хряща, що відрізняють цю хворобу від хондросаркоми.

Клініка. Пухлина розвивається несподівано, без будь яких причин. Описані випадки розвитку остеогенної саркоми на грунті тривалого хронічного остеомієліту і хвороби Педжета. Пухлина швидко росте.

Домінуючим симптомом є болі, які носять постійний характер. Болі не піддаються дії наркотиків. Швидко наростає припухлість. Шкіра стає блискуючою. Через шкіру просвічується сітка вен. Розвивається обмеження рухів, з'являється кульгавість. При пальпації пухлина різко болюча, твердуватої консистенції. Лімфатичні вузли не уражуються. Хворі втрачають сон та апетит і швидко худніть. Дуже швидко з'являються метастази в легенях і головному мозку.

Дослідження крові виявляє зниження гемоглобіну, лейкоцитоз (10-12 тис.) ШОЄ (40-70 мм за годину).

Рентгенологічно пухлина не має чітких меж. В одних випадках виражений лізис кісткової тканини. В інших –виражене кісткоутворення.У всіх випадках внаслідок подразнення і відшарування окістя, розвиваються кісткові голки (спікули), розміщені поперечно до кістки і періостальні крайові розростання біля основи пухлини – козирки (дашки).

Макрологічно пухлина нагадує риб'яче м'ясо.

Мікроскопічно – це веретіноподібні поліморфні клітини.

Лікування – ампутація або екзартикуляція кінцівки. Ампітацію роблять для ліквідації нестерпних пекучих балів. Променева терапія мало впливає на перебіг опуху.

Прогноз несприятливий.

Хондросаркома.

Хондросаркома може розвиватися в будь-якій частині опорно-рухового апарата, що містить в собі хрящ.

Хондросаркоми вражають людей середнього та похилого віку.

Їх прийнято підрозділяти на: первинні та другорядні.

До другорядних належать перероджені хондроми і остеохондроми.

Клініка хондросаркоми характеризується повільним зростанням і на протязі кількох років не викликає особливих розладів.

У вираженні стадії біль стає панівною.

Хондросаркома роками не метастизує. При зростанні руйнує суглобовий хрящ.

Рентгенологічно вона має племистий малюнок.

Гістологічна картина характеризується наявністю великих хрящевих клітин з одним великим або кількома ядрами.

Диференцювати її необхідно з остеосаркомою.

Лікування радикальне – ампутація.

Рентгенотерапія даремна.

Прогноз більш сприятливий між при остеосаркомах.

Саркома Юінга.

Хвороба уражує людей молодого віку.

Юінг пов'язує походження опуху з ендотелієм лімфатичних судин кісткового мозку.

Процес проходить одночасно і в кістковомозковій порожнині і в гаверсових каналах.

Пухлина локалізується в діафізах довгих трубчатих кісток.

Пухлина має ту особливість, що проходить швидко і дає множинні метастази в кістки.

Клініка. Захворювання починається з появи болю, припухлості, підвищення місцевої і загальної температури (38-390). У крові виявляється лейкоцитоз (15-20 тис.) ШОЄ – 50-70 мм за годину. Клінічно захворювання нагадує остеомієліт. Шкіра червоніє, підвищується температура.

Часом стан хворих поліпшується, місцеві явища стихають, припухлість зменшується, але через деякий час захворювання спалахує з новою силою.

Рентгенологічно. В зв'язку з періодичним відшаруванням окістя, навколо кістки утворюється періостальна шкарлупа, яка має ряд шарів, що нагадують (пластинки цибулі). Кістковомозковий канал на початку захворювання розширюється і звужується на пазніх стадіях.

Мікроскопічно ураження складається з однорідних клітин, в яких ядро займає майже всю клітину, промежуточа речовина відсутня.

Лікування: пухлини Юінга є надзвичайно чутливими до рентгенівського випромінювання. На день 200-300 рентгенів, усього на курс 4000-5000 рентгенів, але ефект лікування тимчасовий, тому після рентгентерапії роблять ампутацію або екзартикуляцію кінцівки, а потім знову рентгенівське опромінення.

Прогноз не дуже сприятливий.

Злоякісні сіновіоми.

Злоякісні сіновіоми вражують дітей і дорослих. Частіше за все вони вражають колінний суглоб. Розпізнають два види злоякісних сіновіом:

1) сіновіоми, що сходять з фіброзного шару; 2) сіновіоми, що сходять з сіновіальної оболонки.

Клінічно – це щільна малохвороблива пухлина, яка без різкої межі зливається з м'якими тканинами. Зростання пухлини повільне.

На початковій стадії змін у кістках суглоба не виявляється. На пізніх стадіях розвитку з'являються деструктивні зміни кісток суглоба.

Гістологічно пухлина складається з цільних клітин. Диференцювати злоякісну синовіому треба з фібросаркомою. Лікування – радикальне. Спочатку рентген-терапія, пізніше – ампутація. Прогноз несприятливий.

Міелома. Хвороба Рустицького.

Міелома – хвороба, яку слід розглядати як саркому кісткового мозку. Частіше в віці 50-60 років. Уражуються переважно кістки черепа, хребта.

Клініка. Хворі скаржуться на сильні болі, слабість, патологічний перелом під час зарядки, кашля.

Рентгенологічно: характерною ознакою свідчить наявність округлих дефектів від кількох мм до 2-3 см в пошкодженій ділянці кістки.

Мікроскопічно: пухлина якладається з міелоідних клітин.

Лікування: рентгенотерапія, хіміотерапія, горнотерапія.

Прогноз несприятливий.

Вторинні пухлини кісток.

Вторинні пухлини є метастатичними. Метастази можуть локалізуватися в будь-якій кісткці, але частіше бувають в тілах хребців.

Часто спочатку виявляють метастаз у кістці, в той час, як локалізація первинної пухлини ще не встановлена.

В таких випадках треба всебічно обстежувати хворого, щоб виявити первинний очаг.

Симптоматологія метастатичних пухлин кісток різноманітна.

Лікування полягає в рентгенотерапії, гормонотерапії та хіміотерапії.

Прогноз малосприятливий.

Література:

  1. Волков М.В. Клиническая онкология детского возраста. –М.:Медицина ,1965

  2. Ланцман Ю.В. , Адамюк А.Т. и др. . Опухоли костей (клиника, диагностика, лечение). –Томск:1990.- 318с.

  3. Корж А.А. Комплексное лечение опухолей костей .- Киев:"Здоровье", 1979.-224с.

  4. Суслова О. Я. с соавт. Рентгенологический атлас заболеваний опорно-двигательного аппарата.— К., 1984.—256 с.

  5. Трубников В. Ф. Заболевания и повреждения опорно-двигательного аппарата — К. : Здоровье, 1984.— 328 с.

  6. Юмашев Г.С.Травматология и ортопедия.— М.: Медицина, 1977.— 575 с.

Loading...

 
 

Цікаве