WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Пухлини опорно-рухового апарату - Реферат

Пухлини опорно-рухового апарату - Реферат

4. Комбіноване лікування. Найбільш ефективним є комплексне лікування з приводу злоякісних пухлин кісток – проведення радикальної операції з застосуванням протипухлинних препаратів і променевої терапії.

Для комбінованого лікування кількома хіміопрепаратами запропоновано такі схеми: АВС (адріаміцин, вінкристин, сарколізин(, ВУАД (вінкристин, циклосфан, адріоміцин, декарбазин). Наприклад, предопераційна внутриартеріальна інфузія адріаміцину 3 дні променева терапія 2 тижні, після чого проводиться радикальна операція з послідовною хіміотерапією за схемою АВС протягом 76 знів. При остеогенній саркомі ВУАД.

В практичній діяльності частіше всього ми зустрічаємось з слідуючими пухлинами:

Доброякісні пухлини остеогенного походження: остеома, остеоід-остеома, хондрома, остеохондрома, остеобластокластома (гігантоклітинна пхлина).

Остеома.

Захворювання трапляються в любому віці. Розрізняють 3 види остеом:

а) зубчасту; б) компактну; в) проміжну форму, при якій пухлина складається з коркової і губчастої речовини.

Пухлини з компактної кістки частіше уражують кістки черепа. Губчасті і проміжні частіше локалізуються в довгих трубчастих кістках, переважно плечовій і стегновій. Остеома цільна, нерухома, неболюча. Пухлини поодинокі і мають різну форму і розмір. Вони можуть мати широку основу, а іноді вузеньку ніжку. Остеома характеризується повільним ростом.

На рентгенограмі кортикальний шар материнської кістки переходить, не порушуючи цілості в кортикальний шар остеоми.

Остеоми невеликих розмірів, часто проводять безсимптомно і виявляються випадково при рентгенографічному дослідженні з іншого приводу. При рості в порожнину черепа може давати функцональні порушення.

Мікроскопічно пухлина не відрізняється від зрілої кісткової тканини.

Диференціювати остеому потрібно з остеоід-остеомою, екзастозом.

Лікування остеоми хірургічне. Пухлину видаляють разом з соновою в межах здорової кісткової тканини. Радикальна операція виключає рецидив опуху.

Остеоїд – остеома.

Вперше її описав Яффе в 1935 році.

Частіше вражаються особи молодого віку від 10 до 25 років, переважно чоловіки, пухлина частіше локалізується у стегневій і великогомілковій кістках.

Клініка. Основним клінічним проявом є болі, які тривають місяці і роки, болі не затихають ні в день, ні вночі. У хворих, які довго хворіють, наступає атрофія м'язів, з'являється контрактура, хромота.

Рентгенологічно виявляється овальне або кругле просвітлення невеликих розмірів (1 см), з гістою зоною склероза навколо.

Морфологічно ураження складається з остеоїдної тканини, трабекул, остеобластів, остеокластів.

Остеогенна тканина добре васкуляризована.

Диференціювати остеоїд – остеому потрібно з остеомою, склерозуючим остеомієлітом Гаре, саркомою Юінга.

Лікування оперативне – видалення пухлинного вузла з зоною склероза.

Остеохондрома.

Ця пухлина зустрічається частіше у зрілому віці.

Больовий синдром з'являється, коли пухлина досягає великих розмірів. Жодна пухлина скелету не досягає таких великих розмірів, як остеохондрома. Як правило, вона солітарна. Найчастіше походить із ВЗ плечової кістки, лопатки, тазу, стегнової і великогомілкової кісток.

Клініка залежить від локалізації пухлини. Коли пухлина досягає значного розміру, з'являються болі і порушення функції.

Рентгенологічно пухлина має "пічку", контури її різко очерчені. Пухлина складається з правильних кісткових острівців, що знаходяться серед хрящової тканини. Поверхня її горбаста, але контури добре окреслені. Пухлина нагадує кольорову капусту.

Гістологічно пухлина вміщує зрілу кісткову тканину у вигляді острівців серед хрящової тканини.

Лікування полягає в радикальній резекції пухлини в межах здорової тканини.

Часткове видалення пухлини призводить до рецидиву.

Прогноз при своєчасному кваліфікованому лікуванні сприятливий. Необхідно враховувати, що пухлина має великі потенційні ознаки злоякісності.

Хондрома.

Захворювання трапляється частіше у дітей і юнаків, але може бути і в здорових. Хондрома, яка розміщується на поверхні кістки, зветься – екхондромою, а та, що розміщується центрально – енхондромою.

Захворювання локалізується переважно в трубчастих кістках кінцівок, частіше в фалангах пальців, а також у п'яткових кістках.

Хондроми часто бувають множинними і двосторонніми.

Клініка. Хондрома довгий час протікає безсимптомно. Спочатку з'являється біль, припухлість, потім деформація. Біль при екхондромі з'являється, коли досягає великих розмірів і тисне на навколишні тканини. Біль при енхондромі пов'язана з порушенням ендоста і надкістя.

Макроскопічно пухлинна тканина являє собою контрактну біловату масу, що має зернисту структуру.

Мікроскопічно – це гіаліновий хрящ різного ступеня зрілості, хрящеві клітини розміщені безпорядно. Серед хрящових клітин можуть знаходитись краплинки вапна.

Рентгенологічно. Пухлина має кулясту або овальну форму. На місці хондроми виявляється ділянка просвітлення або безструктурна кісткова речовина.

Диференціювати хондрому потрібно з остеохондромою, хондросаркомою.

Лікування. Поодинокі хондроми резектують в межах здорових тканин. При множинних хондромах лікування поліативне. Променева терапія необєктивна.

Остеобластокластома або гігантоклітинна пухлина.

Це захворювання трапляється частіше у віці 25-35 років, але може проявлятися в підлітків і в літньому віці.

Процес локалізується в епіметафізарних відділах трубчастих кісток, у спонгіозній тканини, проте може бути в ребрах і дуже рідко в тілах хребців. Звичайно уражується одна кістка. Як виняток, буває ураження одночасто стгнової і великогомілкової кісток. У цьому разі піхлина переходить по хрестоподібних зв'язках з однієї кістки на іншу. Але це буває дуже рідко, бо хрящові поверхні суглоба являють собою бар'єр, який перешкоджає проникненню пухлини в суглоб. Ріст пухлини призводить до руйнування структури кістки, потоншення, а іноді й до проривання кортикального шару.

Розрізняють: літичну, активно-кістозну і пазивно-кісточну форму.

Клініка: тривалий час пухлина не дає ні якого прояву і проходить безсимптомно. Часто першою ознакою захворювання є перелом кістки, який настав в результаті руйнування значної частини епіметафіза. В ряді випадків при пальпації можна відчути характерний пергаментний хруст, ниючі болі в ділянці пухлини. В міру розвитку захворювання симптоми наростають – промацується твердувата пухлина, шкіра над пухлиною має дуже виражений структурний малюнок, з'являється обмеження рухів у суглобі, посилюються болі.

На рентгенограмі характерна картина, яка складається з великого скопища різної величини камер, стільників або комірок, відокремлених одна від одної перегородками. Кортикальний шар кістки потоншений і здутий, окістя не реагує, суглобовий шар ніколи не уражується. Пухлина нагадує скопище миляних бульбашок.

Макроскопічно пухлинна тканина пухка, крихна, часто має вигляд кров'яних згустків. Вона має різні відтінки кольорів від червоного до чорного.

Мікроскопічно – пухлина складається з круглих і веретеноподібних клітин (остеобластів) і з багатоядерних гігантських клітин з багатьма ядрами (до 100 в одній клітині) – (остеокластів). Остеобластокластома в 15% випадків є первинно злоякісною формою.

Диференціювати остеобластокластому необхідно з остеогенною саркомою, туберкульозом, остеофибродистрофією.

Лікування остеобластокластоми хірургічне. Необхідно повністю, в межах здорової кістки, резектувати пухлину, а утворений дефект замістити авто-, гомо- або гетеротрансплантатом. В ряді випадків можливо використати ендопротезування. Коли не можна зробити радикальну операцію (резекцію ураженої ділянки), слабкий загальний стан хворого, вдаються до ампутації або екскохлеації.

Прогноз: незважаючи на комплексне лікування, не дуже сприятливий, рецидиви все ж бувають від 20 до 30%%.

Доброякісні пухлини не остеогенного походження.

Гемангіома .

Гемангіома трапляється в любому віці. Серед кісток скелета гемангіома частіше уражує кістки черепа, хребця.

Клініка. Характерними клінічними проявами є болі, функціональні та неврологічні порушення, які обумовлені стисненням головного чи спинного мозку.

Loading...

 
 

Цікаве