WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Пошкодження гомілково-ступневого суглоба та переломи - Реферат

Пошкодження гомілково-ступневого суглоба та переломи - Реферат

Строки імобілізації: дві кісточки – 8 тижнів, дві кісточки та задній край дистального епіметафізу великогомілкової кістки – 10 тижнів. Ефективність репозиції та можливість вторинного зміщення уламків контролюють рентгенологічно.

Оперативне. Показання до оперативного втручання потребує, коли при репозиції зміщення відламків залишилось, коли збережен підвивих ступні назовні, чи дозаду, коли наявне пошкодження міжгомілкових зв'язок дистального міжгомілкового сполучення ("вилки гомілково-ступеневого суглоба).

Методика операцій: а) металоостеосинтез: кісточок, відновлення міжгомілкового сполучення ("болт-стягувач").

Оперативне лікування роблять під в/кістковим знеболенням чи під загальним.

Строки імобілізації аналогічні – консервативним методом лікування.

Після імобілізації проводять реабілітаційну терапію (ЛФК, масаж, фіз.методи лікування) строком 3-4 тижня.

Проте залишається високий відсоток незадовільних результатів лікування тяжких пошкоджень у вигляді постравматичних деформацій, остеоартрозу.

Великий внесок в лікування післятравматичних деформацій гомілково-ступневого суглоба внесли видатні вчені співробітники кафедри ортопедії та травматології НМУ ім. О.О.Богомольця- Клімов К.М., Озеров А.Х.,Скляренко Є.Т., Волошин О.І.

Ряд розроблених реконструктивно-відновлювальних операцій направлені на усунення деформації, шляхом корегуючих остеотомій та аутопластики, відновлення конгруентності суглобових поверхонь та рівномірного розподілу осі навантаження.

Класифікація переломів кісток ступні:

Механізм травми Локалізація переломів, пошкодження зв'язок

Таранна кістка

1. Непряма травма Переломи: а) заднього виростка-при форсірованому згинанні

ступні

б) тильне згинання-шийка таранної кістки та тіла.

Переломи можуть бути без зміщення відламків.

З підвивихом або вивихом тіла таранної кістки (переломовивих).

П'яткова кістка.

Пряма травма Переломи: а) переломи верхньої частини бугра п'яткової

кістки, зміщення обумовлене скороченням

триголового м'яза;

б) крайові переломи п'яткової кістки – "утячий

клюв";

в) компресійні – без пошкодження та з

пошкодженням суглобової поверхні кістки;

г) скалкові переломи тіла кістки.

Пряма травма Переломи: лад'єподібної, кібоподібної, клиноподібної кісток Ця травма найчастіше від прямої дії; по статистиці дуже рідка.

Непряма травма Вивих переднього відділу ступні по лінії Лісфракового

суглоба.

Плюсневі кістки.

Частіше всього Переломи: а) ізольований горбика (основи V плюсневої кістки

найчастіше -пряма і б) маршеві - від статичного перенавантаження

нерідка непряма (хвороба Дайчлендера), а також діафіза П чи Ш

плюсневих кісток;

в) бувають одної або кількох плюсневих кісток.

Локалізація: головка, діафіз (підвалина, підстава)

із зміщенням та без.

Фаланги пальців.

Пряма травма Переломи фаланг відбуваються від падіння ваги або від

Компресії.

Переломи таранної кістки.

При падінні з висоти на виправлені ноги таранна кістка розчавлюється між суглобовими поверхнями великогомілкової та п'ятковою кістками, внаслідок чого виявляються компресійно-скалкові переломи.

Спостерігають слідуючі переломи таранної кістки: тіла, переломи гнійки та заднього виростка. Переломи можуть бути із зміщенням та без зміщення відламків, а також з вивихом чи підвивихом тіла таранної кістки.

Під час падіння на перерозігнену стопу шийка таранної кістки впирається у передній суглобовий край великогомілкової та за типом зрізування ламається в місці прикладання сили. При цьому шийка може ламатися без зміщення або зі зміщенням головки таранной кістки вперед і рідко-з вивихом її тілі назад. Під час падіння на зігнуту стопу задній край великогомілкової кістки ламає задній відросток.

При дії сили на стопу по осі кінцівки виникає перелом або компресія тіла таранної кістки.

Клініка. Контури гомілково-ступеневого суглоба згладжені, припухлість і при переломах із зміщенням відламків – деформація (при переломах шийки – подошова флексія). Характер зміщення відламків встановлюється рентгенологічно. При пальпації визначається локальна болючість у ділянці перелому. Біль різко посилюється при постукуванні по п'яті та при рухах стопою.

Лікування. Консервативне без зміщення відламків накладають гіпсову пов'язку "чобіток" на строк до 8 тижнів.застосовується профілактика набряку тканин стопи. При переломах із зміщенням відламків (перелом шийки) виконують репозицію під місцевим знеболенням з послідуючим накладанням гіпсової пов'язки. При скалкових переломах таранної кістки у ряді випадків накладають скелетний витяг за п'яткову кістку строком на 5-6 тижнів з послідуючою гіпсовою іммобілізацією.хворі ходять на милицях,тривало не навантажуючи ноги. Протягом року обмежують навантаження. Користуються ортопедисним взуттям . Термін непрацездатності 4 місяці.

Оперативні методи. При скалкових переломах, при переломах де залишилося зміщення відламків – металоостеосинтез, костна аутопластика, а іноді операція над і підтаранного артродезу.

Багатовідламковий перелом таранної кістки доцільно лікувати за допомогою скелетного витяжіння (3-4тижні) з наступним накладанням гіпсової пов'язки.Такі переломи внаслідок особливостей кровопостачання досить часто закінчуються розвитком асептичного некрозу кістки.

Переломи п'яткової кістки.

Переломи п'яткової кістки супроводжуються падінням з висоти на п'ятки. Бувають одночасно переломи обох п'яткових кісток.

Травма пряма. При цьому виникають переломи: п'яткового горбика, краєві переломи, компресійні переломи п'яткової кістки без пошкодження та з пошкодженням суглобових поверхонь (внутрішньосуглобовий) –тіла та підпори таранної кістки.

Досить часто зустрічається багатоскалковий перелом п'яткової кістки, що пояснюється особливостями структури кістки.

Переломи можуть бути із зміщенням відламків та без зміщення.

При непрямій травмі -відривний перелом в місці кріплення ахіллового сухожилка (по типу "утячого" клюва .Зміщення відламків обумовлено скороченням ікроножного м'яза.

Клінічно: згладженість контура п'ятки,крововилив, особливо по внутрішній поверхні, припухлість варусна чи вальгусна деформація, уплощення продовжнього склепіння ступні. виражена біль,навіть при легкому постукуванні, порушення функцій.

При переломах зі зміщенням (внутрішньосуглобові) супроводжуються опусканням повздовжнього склепіння стопи. Для кінцевого визначення перелому треба зробити рентгенограми у боковій та аксіальній проекціях.

Найбільш повну інформацію дає комп'ютерна томографія.

Лікування. При краєвих переломах п'яткової кістки, при переломах шийки тіла накладають гіпсову пов'язку "чобіток" з ретельним відмоделюванням склепіння стопи на строк до 8 тижнів. Спостерігаючи за станом м'яких тканин.

При скалкових переломах, компресійних – скелетний витяг до 5-6 тижнів, а потім гіпсова пов'язка ще на 6 тижнів, обмеження статичної нагрузки і до півроку ходити з супінатором.

Оперативні методи – застосовують коли залишилось зміщення відламків п'яткової кістки (суглобове зміщення) – виконується металоостеосинтез – внутрішній, чи за зопомогою АЗФ.

При болях внаслідок деформуючого остеоартрозу виконується підтаранний артродез.

Перелом кісток заплесна.

Внаслідок падіння важкового предмета. В більшості випадків переломи без зміщення і тому застосовується консервативне лікування.

Переломи плюсневих кісток.

Частіше виникають у зв'язку з прямою травмою (падіння вантажу, наїзд колесом машини та ін.) не так часто це форсоване перерозгинання ступні.

Бувають закриты та відкриты переломи однієї або одночасно декількох плеснових кісток, які інколи поэднуються з переломами кісток заплесна.

Найчастіше переломи виникають у ділянці діафізу та шийки кістки.

Бувають ізольовані переломи горбика У плюсневої кістки, у зв'язку з тим, що до нього прикріплюється сухожилок кораткого малогомілкового м'яза.

Внаслідок статичного перевантаження можуть виникнути марлеві переломи (хвороба Дойчлендера), діафіза П або Ш плюсневих кісток.

Переломи можуть бути одної або кількох плюсневих кісток, які локалізуються у головки, діафіза або основання кістки.

Клініка. При ізольованих переломах – локальна гематома, припухлість, біль. При множинних переломах припухлість охоплює усю передню поверхню ступні. Кінцевий діагноз визначає рентгенографія у 2-х проекціях ступні.

Консервативне лікування.

При переломах без зміщення відламків або після усунення зміщення (під місцевим знеболенням розчином новокаїну) накладають гіпсову пов'язку "чобіток" з гарно відмодельованими склепіннями строком на 6-8 тижнів.

Оперативний метод лікування у тому разі, коли немає можливості усунути зміщення відламків або утримати їх у вірному положенні. В більшості випадків – при одночасному переломі декількох кісток. Найчастіше – це металоостеосинтез.

Переломи фалангів пальців.

Переломи пальців найчастіше трапляються внаслідок падіння тягаря на пальці або при щавлені пальців.

Клініка. Припухлість, патологічна рухомість, крапітація, при вісевому навантаженні виникає біль. Рентгенографія доповнює клінічну картину.

Лікування. При переломах без зміщення або після усунення зміщення накладають гіпсову підошвенну лангету на протязі 3-4 тижнів. Іноді застосовують скелетний витяг за дистальні фаланги пальців, або за допомогою витягальних апаратів фіксації – Черкес-Заде.В окремих випадках металоостеосинтез.

Література.

  1. Юмашев Г.С. Травматология и ортопедия. М., Медицина, 1986, с.322-326; 326-334.

  2. Олекса А.П. Травматологія. Львів 1996, с.408

  3. Ткаченко С.С. Военная травматология и ортопедия Л., В.М.А., 1977, с.163-175.

  4. Каплан А.В. Закрытые повреждения костей и суставов. М., Медицина, 1967. с.569-578.

  5. Трубников В.Ф., Заболевания и повреждения опорно-двигательного аппарата. – К.,Здоров'я, 1986, 328 с.

  6. Каванов В.В., Травин А.А. Хирургическая анатомия конечностей человека.-

  7. Изд.Казанского университета, 1990.-128 с.

  8. 7.Шаматов Н.М., Унгбаев Т.Е. Диагностика и лечение повреждений голеностопного сустава.Ташкент 1985с.80.

Loading...

 
 

Цікаве