WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Остеосинтез при переломах кісток обличчя, - Реферат

Остеосинтез при переломах кісток обличчя, - Реферат

Остеосинтез при переломах кісток обличчя,

біологічні засади регенерації кісткової тканини

Актуальність теми:

Для вирішення основних завдань при лікуванні хворих з переломами кісток щелепно-лицевої ділянки необхідно проведення наступних основних заходів:

а) репозиція – співставлення або переміщення відламків в правильне положення;

б) імобілізація – закріплення відламків в правильному положенні на строк, який необхідно для їх зрощення (консолідації) за допомогою консервативних та оперативних методів;

в) медикаментозне лікування спрямовано на попередження ускладнень під час лікування;

г) фізичні методи лікування – для поліпшення трофіки тканин и попередження ускладнень.

Перед тим, як приступити до лікування хворих з переломами кісток щелепно-лицевій ділянки необхідно засвоїти морфологічні та біохімічні зміни, що проходять в кістці на місці перелому.

Класифікація оперативних методів втручання:

  1. Відкритий остеосинтез – співставлення та скріпленні eламків з розтином м'яких тканин в ділянці перелому (кістковий шов, міні-пластини, скоби).

  2. Закритий остеосинтез – співставлення та скріпленні відламків без розтину м'яких тканин в ділянці перелому (спиця Кіршнера, обвивний шов).

  3. Вогнищевий остеосинтез – фіксуючий елемент перетинає щілину перелому (кістковий шов, міні-пластини, спиця Кіршнера).

  4. Позавогнищевий остеосинтез – фіксуючий елемент розташовано поза щілиною перелому (метод Дінгмана, Адамса).

Метод Дінгмана.

Показання:

  • застарілі переломи,

  • переломи верхньої щелепи з уламками, які важко вправляються,

  • похилий вік,

  • супутні захворювання, що не дозволяють проводити значне оперативне втручання.

Протипоказання:

  • перелом склепіння черепа,

  • при необхідності трепанації черепа,

  • пласка потилиця пацієнта.

Суть методу складається в закріпленні відламаного фрагменту верхньої щелепи до гіпсової шапочки за допомогою дротяної дуги-козирка, дротяних (або пластмасових) лігатур та назубної гладкої шини-скоби.

Метод Адамса.

Показання:

  • свіжі переломи з уламками, які легко вправляються.

Суть методу складається в прикріпленні за допомогою лігатур відламаної верхньої щелепи до неушкоджених кісток черепа.

Фіксація уламка верхньої щелепи до кісток склепіння черепа.

Показання:

  • перелом верхньої щелепи та лобної кістки одним блоком.

Суть методу полягає в тому, що великий фрагмент фіксують за допомогою лігатури у отворах, зроблених фрезою в тім'яній кістці.

Іммобілізація уламків за допомогою спиць Кіршнера.

Показання:

  • свіжі переломи по типу Лефор ІІ (середньому) і ІІІ (нижньому),

  • при застарілих переломах з важко вправимими уламками в поєднанні з гіпсовою шапочкою.

При переломах по типу Лефор ІІІ спицю під кутом 45° вводять у виличну кістку в напрямку вуздечки верхньої губи. При переломі по типу Лефор ІІ спицю проводять від однієї виличної кістки до другої, нанизуючи на неї верхню щелепу, або вводять косо дві спиці, як при переломі по типу Лефор ІІІ.

Іммобілізація уламків за допомогою накісних металевих міні-пластин та шурупів.

Показання:

  • свіжі переломи з уламками, які легко вправляються.

Підібрану по формі та розміру міні-пластину накладають на кістку в ділянці перелому і за допомогою щипців досягають щільного контакту останньої до поверхні уламків. На кожному уламку крізь отвори на міні-пластинах роблять не менше 2-3 каналів для шурупів на відстані 7-8 мм від щілини перелому. Оптимальним вважається використання не менше 2 шурупів на кожному з уламків.

Іммобілізація уламків за допомогою накісного шва.

Показання:

  • свіжі переломи,

  • переломи з уламками, які легко вправляються.

Остеосинтез нижньої щелепи.

Показання:

  • переломи в межах зубного ряду при малій кількості стійких зубів на обох щелепах,

  • переломи в межах зубного ряду з утворенням великого беззубого уламку,

  • переломи в межах зубного ряду зі значним зміщенням уламків та неможливістю їх репозиції іншим шляхом,

  • переломи за зубним рядом зі зміщенням уламків,

  • патологічний перелом, який виник в наслідок росту пухлини або хронічного остеомієліту,

  • крупно- або дрібно-уламкові переломи тіла і гілки нижньої щелепи,

  • дефекти тіла і гілки щелепи зі збереженням виросткового відростку,

  • остеопластика нижньої щелепи,

  • реконструктивні операції при вроджених або набутих деформаціях нижньої щелепи.

Іммобілізація уламків за допомогою накісного шва.

Протипоказання:

  • дрібно-уламкові переломи,

  • косі переломи,

  • переломи з дефектом кістки.

Види швів:

    1. репонуючі:

      • косі;

        1. фіксуючі:

      • прямий;

      • хрестоподібний;

      • матрацний;

        1. репонуюче-фіксуючі:

      • s-подібний;

      • s-подібний та прямий;

      • два косих;

      • косий та прямий;

      • косий з перекидом лігатури через основу нижній щелепи;

      • хрестоподібній з перекиданням лігатури крізь основу нижньої щелепи.

Іммобілізація уламків за допомогою накісних металевих міні-пластин та шурупів.

Протипоказання:

  • крупно-уламкові переломи,

  • косі переломи,

  • переломи з дефектом тіла і гілки щелепи зі збереженням виросткового відростку,

  • реконструктивні операції при уроджених або набутих деформаціях нижньої щелепи.

Іммобілізація уламків за допомогою спиць Кіршнера.

Протипоказання до закритого вогнищевого остеосинтезу:

  • уламки, які важко вправляються,

  • остеомієліт,

  • остеопластика,

Протипоказання до закритого позавогнищевого остеосинтезу:

  • уламки, які важко вправляються,

  • дефекти щелепи

Примітка: при остеомієліті щелепи закритий поза вогнищевий остеосинтез може бути використаний

Показання до відкритого вогнищевого остеосинтезу:

  • уламки, які важко вправляються,

  • остеопластика,

  • дефекти щелепи,

  • реконструктивні операції,

  • переломи в межах зубного ряду при малій кількості стійких зубів на обох щелепах,

  • переломи в межах зубного ряду з утворенням великого беззубого уламку,

  • переломи в межах зубного ряду зі значним зміщенням уламків та неможливістю їх репозиції іншим шляхом,

  • переломи за зубним рядом зі зміщенням уламків,

  • патологічний перелом, який виник в наслідок росту пухлини або хронічного остеомієліту,

  • крупно-уламкові переломи тіла і гілки нижньої щелепи,

  • дефекти тіла і гілки щелепи зі збереженням виросткового відростку,

Протипоказання до відритого вогнищевого остеосинтезу:

  • дрібно-уламкові переломи

Методика закритого вогнищевого остеосинтезунижньої щелеписпицею Кіршнера. Операцію звичайно виконують під провідниковим і інфільтраційним знеболюванням. Сутність методу полягає в проведенні спиці Кіршнера з одного уламку в іншій. Довжина спиці в кожному уламку повинна бути не менше 3 см.

Перед операцією переконуються в можливості зіставлення уламків руками й позначають фарбою лінію перелому й основу щелепи. При переломі бічного відділу тіла нижньої щелепи спицю починають уводити в місці переходу цього відділу в підборіддя. Про пальпувавши пальцем місце перегину щелепи, відзначають його фарбою. Вправлену в наконечник спицю прикладають до шкіри так, щоб її кінець перебував на рівні позначки щілини перелому, і в точці введення спиці на ній за допомогою крампонних щипців наносять першу позначку. Відступивши від неї в бік наконечника на 3 см, роблять другу позначку. Проколовши шкіру спицею під кутом приблизно 30° у наміченій точці, досягають зовнішньої поверхні щелепи на 1 см вище її основи. Включивши бормашину (або дриль), трепанують корковий шар кістки й проводяться в губчату речовину. Продовжують введення спиці паралельно основи щелепи до першої оцінки на спиці або до відчуття провалювання в щілину перелому. Обертання спиці припиняють, небагато витягають її, роблять репозицію уламків (контроль по прикусу) і продовжують введення спиці ще на 3 см до другої позначки. Відкушують кусачками спицю максимально близько до шкіри й заправляють виступаючий кінець під шкіру, утворивши над ним руками шкірну складку.

Loading...

 
 

Цікаве