WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Провідникове знеболення верхньої та нижньої щелепи і прилеглих м’яких тканин. Фізіотерапія ускладнень, пов’язаних із знеболенням - Реферат

Провідникове знеболення верхньої та нижньої щелепи і прилеглих м’яких тканин. Фізіотерапія ускладнень, пов’язаних із знеболенням - Реферат

Надвилицевий шлях анестезіїС. Н.Вайсблат запропонував у 1955 р. Вкол голки здійснюють по середині трагоорбітальної лінії над вилицевою дугою з незначним ухилом донизу, що дає можливість потрапити на зовнішню пластинку клиноподібної кістки. Виконання цього шляху проведення знеболювання надалі нічим не відрізняється від підвилицевого.

Нижньощелепний (мандибулярний) шлях застосований С. Н. Вайсблатом в 1937 р. Береться шприц із голкою, довжина якої становить не менш 8 см. Відзначають на голці пальцем або стерильною гумкою відстань від місця уколу до нижнього краю вилицевої дуги.

Місце уколу типове для позаротової мандибулярної анестезії. Проходимо на внутрішню поверхню гілки нижньої щелепи. Пройшовши 0,5-0,75 см по наміченому шляху, відводимо кінець голки від кісткової стінки всередину. Для цього відводимо шприц назовні під таким же кутом, під яким ми його повернули досередини при попередньому вимірі відстані від місця уколу до нижнього краю вилицевої дуги.

Очноямковий шлях запропонований С. Н. Вайсблатом в 1956 р. Місце вколу знаходиться біля нижнього краю очниці поблизу нижньозовнішнього її кута. Голка на відстані 2-2,5 см проникає через широку латеральну частину нижньоорбітальної щілини в підскроневу ямку, а потім, просуваючись у контакті із нижньою стінкою очниці, підводять до овального отвору.

Ускладнення. При стовбуровій анестезії третьої гілки через порушення техніки знеболювання можливі ушкодження середньої артерії мозкової оболонки, внутрішньої щелепної артерії, крилоподібного венозного сплетення, слухової труби.

Фізіотерапія в комплексному лікуванні ускладнень після місцевого знеболювання.

1. Гематома.

  • Індуктотермія ділянки гематоми від апаратів УВЧ-30 з індуктором "ЕВТ-1" – №10 – 12, по 15-20 хв. щоденно. Починати з 3-5 дня після травми. Потужність 30 Вт для дорослих, 15 Вт для дітей.

  • Опромінення лампою "Соллюкс" ділянки гематоми – №10 – 12, по 15-30 хв. щоденно. З другого дня після травми.

  • Парафінова аплікація на область гематоми. №10 – 15, по 20-30 хв. щоденно. Температура парафіну 50–60С.

  • Лікувальна фізкультура

  • Йод-електрофорез від апарату ГР-1М, 2М, АГН-1. №10–15, 20-30 хв. щоденно. В ділянці гематоми прокладка змочена 3% розчином KJ (катод). Другий електрод на міжлопаточну ділянку (анод). Сила току до відчуття (5-8 мА).

  • Ультразвукова терапія від апаратів УЗ-Т5, УЗТ1, 02С. №10 – 15, 5 хв. щоденно. Озвучування ділянки гематоми з інтенсивністю 0,2 Вт/см2 в неперервному режимі. Контактне середовище – вазелінове масло.

Примітка: в перші дня на ділянку гематоми рекомендують холод, на 3-4 день для розсмоктування її теплові процедури (опромінення лампою "Соллюкс", парафінові, грязьові аплікації гематоми, діадинамотерапія). В більш пізні строки, в період організації гематоми (утворюється обмежене ущільнення) розсмоктуючі засоби (електрофорез йоду, ультразвук, продовжувати парафінові аплікації).

  1. Постін'єкційний неврит.

  • УФО місця ураження лампою ОН-82 або ОКУФ-5М. №3–4 щоденно. 3 – 4 біодози (1 біодоза на відстані 20 см опромінювача від шкіри, 3-4 хв).

  • Електричне поле УВЧ на ділянку враження від апаратів УВЧ-4, УВЧ-30. № 4 -5, 5 – 10 хв. щоденно. Поперечна методика. Електроди №2 – 3, зазор 1-2 см, оліготермічна доза.

  • Гальванізація ділянки враженнявід апаратів ГР-1М, 2М, АГН-1. №4 – 5, 10 – 20 хв. щоденно. Прокладка активного електроду (анода на ділянку враження). Другий електрод (катод) на міжлопаточну ділянку. Щільність току 0,1 – 2,3 мА на 1 см2 площі прокладки активного електроду.

  • Дарсонвалізація місця враження від апарату "Іскра-1" № 4 – 5, 5 хв. щоденно. Скляним носовим вакуумним електродом.

  1. Гострий постін'єкційний тризм.

  • Гальванізація ділянки жувальних м'язів і скронево-нижньощелепних суглобів від апаратів ГР-1М, 2М, АГН-1. №5 -10, 10 – 15 хв. щоденно. Два електроди, з'єднаних з одноіменною клемою апарату на ділянку жувальних м'язів і СНЩ суглобів. Третій електрод, з'єднаний з другою клемою, на міжлопаточну ділянку, щільність току 0,1 – 0,2 мА на 1 см2 площі прокладок активних електродів.

  • Електричне поле УВЧ жувальних м'язів від апаратів УВЧ-4, УВЧ-30. № 8 – 10, 10 – 15 хв. щоденно. Від апарату поперечно, 30 Вт середнім електродом, зазор 1,5 – 2 см. Слаботепла доза.

  • Ультразвукова терапія ділянки жувальних м'язів від апаратів УТП-1, УЗ-Т5, ЛОР-1А, УЗТ-1.02С. № 5 – 8, 3 – 5 хв. через день. Озвучування жувальних м'язів в неперервному режимі з інтенсивністю 0,2 Вт/см2. Шкіру змазати вазеліном (контактне середовище).

Примітка: Найбільш виражену аналгезуючу протизапальну дію має ультразвукова терапія. Через 2-3 тижні при хронічному перебігу призначають теплові процедури.

  1. Хронічний постін'єкційний тризм.

  • Мікрохвильова терапія ділянки жувальних м'язів від апарату "Луч-2". № 5 – 10, 6 – 7 хв. щоденно. Контактно, випромінювач Д=3,5 см, потужність 6 – 7 Вт.

  • Опромінення лампою "Соллюкс" ділянки жувальних м'язів. № 10 -15, 20 хв. щоденно. До відчуття вираженого тепла.

  • Йод-електрофорез на ділянку жувальних м'язів і СНЩ суглобу від апарату ГР-1М, 2М, АГН-1. № 14 – 15, 10 – 15 хв. Для прокладки активних електродів (катодів), змочених 2 – 5% розчином KJ на вказану ділянку. Електрод (анод) на міжлопаточну ділянку. Щільність току 0,1-0,2 мА на 1 см2 площі прокладок активних електродів.

  • Діатермія жувальних м'язів і СНЩ суглобів від апарату УДЛ-200М. № 10 – 15, 15 – 20 хв. через день чи щоденно. Поперечна методика. Щільність току 4-6 мА на 1 см2 площі електроду.

  • Парафінові аплікації на відповідну ділянку половини обличчя. № 10 – 15, 20 – 30 хв. щоденно чи через день. Температура парафіну 45-50°С. Кюветно-аплікаційний метод. Товщина аплікації 2-3 см.

  1. Постін'єкційний інфільтрат.

  • Електричне поле УВЧ ділянки інфільтрату від апаратів УВЧ-30, УВЧ-66. № 5 -10, 10 – 12 хв. щоденно чи через день. Поперечна методика. Електроди – 2-3, зазор 1-2 см. Оліготермічна доза.

  • Мікрохвильова терапія ділянки інфільтрату від апарату "Луч-2". № 4 -8, 5-7 хв. щоденно чи через день. Циліндричний випромінювач № 1-2. Зазор 5-7 см, потужність 20-50 Вт.

  • УФО ділянки інфільтрату з захватом на 2-3 см здорової шкіри навколо лампою ПРК-4 чи ОКУФ-5. № 3-5 через 2-3 дні. 4-6 біодоз, одна біодоза – 3-4 хв. при відстані випромінювача від шкіри 20 см.

  • Опромінення лампою "Соллюкс" ділянки жувальних м'язів. № 10 -15, 20 хв. щоденно. До відчуття вираженого тепла.

  • Парафінові аплікації на відповідну ділянку половини обличчя. № 10 – 15, 20 – 30 хв. щоденно чи через день. Температура парафіну 45-50°С. Кюветно-аплікаційний метод. Товщина аплікації 2-3 см.

  • Озокеритова аплікація на ділянку інфільтрату. № 10-15, 30-40 хв. щоденно. Кюветним способом.

  • Йод-електрофорез. № 10 – 15, 20 – 25 хв. щоденно. Для прокладки активних електродів (катодів), змочених 5 – 10% розчином KJ на вказану ділянку. Електрод (анод) на внутрішню поверхню плеча. Сила току 5 – 8 мА.

  • Діатермія ділянки інфільтрату від апарату УДЛ-200М. № 10 – 15, 15 – 20 хв. щоденно. Поперечна методика. Сила току по відчуттям (0,3 – 0,5 А).

  • Ультразвукова терапія від апаратів УТП-1, УЗ-Т5, ЛОР-1А, УЗГ-1.02С. № 6-10, 5-10 хв. щоденно чи через день. Озвучування області інфільтрату в неперервному режимі, з інтенсивністю 0,2 – 0, 4 Вт/см2. Середовище – вазелінова олія.

Примітка: В початковій стадії з метою обмеження, зменшення болю і запальних явищ на ділянку інфільтрату починають УФО чи електричне поле УВЧ, комбінуючи їх разом: починаючи з електричного поля УВЧ, а потім УФО. Після стихання гострого болю, коли інфільтрат стане щільним і безболісним починають теплові процедури (соллюкс, парафінові, озокеритові аплікації). Якщо інфільтрат довго не розсмоктується, призначають електрофорез йоду, діоніну, діатермію, лікувальні грязі.

Література

  1. Бернадский Ю.И. Травматология и восстановительная хирургия черепно-челюстно-лицевой области.- 3-е изд.,перераб.и доп.- М.: Медицинская литература, 1999.- С. 282-288.

  2. Руководство по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии: в 2-х томах. Т.1 / Под ред. В.М. Безрукова, Т.Г.Робустовой. – М.: Медицина, 2000. – 776 с.

  3. Михайлова Р.И. Применение физических факторов в стоматологии. – М., 1975, 48 – 53, 67 – 68.

  4. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Медицина,

  5. 1973.- Т.1-3.

Loading...

 
 

Цікаве