WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Провідникове знеболення верхньої та нижньої щелепи і прилеглих м’яких тканин. Фізіотерапія ускладнень, пов’язаних із знеболенням - Реферат

Провідникове знеболення верхньої та нижньої щелепи і прилеглих м’яких тканин. Фізіотерапія ускладнень, пов’язаних із знеболенням - Реферат

Мал.3. Положення голки біля під очноямкової борозенки при підочноямковій провідниковій анестезії очноямковим шляхом

1 – нижньоорбітальна щілина;

2 – верхньоорбітальна щілина;

3 – зоровий отвір;

4 – підочноямковий отвір;

5-нижньоорбітальний край;

6 – підочноямкова борозенка.

Повне знеболювання області настає через 5-10 хвилин після ін'єкції. На підочноямкову провідникову анестезію очноямковим шляхом витрачають усього 1,5-2 мл знеболюючого розчину.

Таким чином, існує два шляхи проведення інфраорбітальної провідникової анестезії: з боку підочноямкового отвору й з боку підочноямкової борозенки. Перший називають переднім, або лицьовим; він може проводитися з боку рота й поза ротовою порожниною, а також буває внугрішньоканальним і позаканальним. Другий називається очноямковим і, природно, буває тільки позаканальним і позаротовим.

Слід відзначити наступне.

  1. Очноямковий шлях підочноямкової провідникової анестезії, здійснюваний завжди поза ротовою порожниною, повністю забезпечений від ускладнення інфекцією з боку порожнини рота.

  2. Місце вколу при ньому перебуває далі від патологічного вогнища в щелепі, ніж місце вколу при передньому, лицьовому шляху.

  3. Методика підочноямкової провідникової анестезії очноямковим шляхом доступніша для широких кіл лікарів, ніж внутрішньоканальна методика цієї анестезії.

  4. При цьому шляху повністю виключається поранення закладених у підочноямковому каналі судин і нервів, можливість поранення яких не виключено при передньому внутрішньоканальному шляхові, що іноді веде до виникнення гематом і невралгій.

  5. При ньому завжди знеболюються не тільки передні верхньоальвеолярні нерви, але й середні, у той час як при передньому внутрішньоканальному шляхові середні верхньоальвеолярні нерви можуть іноді не знеболюватися.

  6. Оволодіння технікою підочноямкової провідникової анестезії очноямковим шляхом забезпечує можливість успішного користування крилопіднебінною анестезією очноямковим шляхом, методика якої відрізняється від методики першої тільки тим, що укол робиться трохи медіальніше й просування голки вглиб очниці в тісному контакті з нижньою стінкою її та з неперервним випусканням знеболюючого розчину виконується не на 1 см, а на 3 см.

  7. Особливо показаний очноямковий шлях тоді, коли при підочноямковій провідниковій анестезії переднім шляхом не вдається потрапити в підочноямковий отвір, а майбутнє оперативне втручання дуже болісне, а також у тих випадках, коли місце вколу для переднього шляху зайняте патологічним вогнищем.

  8. Існування декількох шляхів (передній позаротовий, передній внутрішньоротовий і очноямковий) дає можливість користуватись підочноямковою провідниковою анестезією й тоді, коли є перешкоди до застосування одного та іншого з них.

Ускладнення. При інфраорбітальному знеболюванні, просуваючи голку через м'які тканини, можна ушкодити кутову артерію й передню лицьову вену, а при просуванні голки по каналу - ушкодити однойменну артерію або вену. Іноді виникає ішемія шкіри підочноямкової області. При влученні анестетика в очницю може короткочасно блокуватися нижня гілка окорухового нерва, що проявляється у вигляді диплопії. Травма підочноямкового нерва може привести до невриту. При перерахованих ускладненнях спеціальної допомоги не потрібно.

Знеболювання переднього (великого) піднебінного нерва (палатинальна анестезія).

Передній, або великий, піднебінний отвір перебуває біля внутрішньої поверхні альвеолярного відростка верхньої щелепи на рівні верхнього третього моляра, а якщо він не прорізався, то воно розташоване досередини й дозаду від другого моляра. У випадку відсутності цих зубів великий піднебінний отвір визначають на відстані 0,5 см допереду від межі твердого й м'якого піднебіння. Анестезію цього нерва роблять при широко відкритому роті. Голова хворого закинута назад. Шприц розташовують на протилежній стороні. Голку просувають до кістки й вводять 0,5 мл розчину анестетика. Анестезія настає через 3-5 хв після ін'єкції, поширюючись на слизову оболонку піднебіння від середньої лінії до гребеня альвеолярного відростка, попереду - до рівня середини ікла. Іноді ця ділянка стає блідою (мал. 4).

Мал.4 Положення шприца й місце вкола голки при знеболюванні великого піднебінного нерва.

Ускладнення. При введенні значної кількості знеболюючої речовини (більше 1 мл) блокуються нервові стовбури, які іннервують м'яке піднебіння. Хворий при цьому відчуває незручності від почуття стороннього предмета, нудоти й появи блювотного рефлексу. У випадку ушкодження судин може виникнути гематома. Зрідка розвивається некроз ділянки м'яких тканин і кістки твердого піднебіння, ймовірно, внаслідок порушення трофіки при введенні великої кількості анестетика під значним тиском, що неприпустимо, особливо в осіб літнього віку. Не виключене, що це ускладнення пов'язане з порушенням асептики.

Знеболювання носопіднебінного нерва (назопалатинальна анестезія).

Носопіднебінний нерв виходить у передній відділ піднебіння через різцевий канал. Отвір різцевого каналу розташований по середній лінії піднебіння між центральними різцями, в 7-8 мм від ясеневого краю. Допереду від устя каналу слизова оболонка твердого піднебіння утворює різцевий сосочок, що слугує орієнтиром при анестезії носопіднебінного нерва. Існують два способи для знеболювання - внутрішньоротовий і внутрішньоносовий (позаротовий).

Внутрішньоротовий спосіб. При широко відкритому роті голку вколюють в область різцевого сосочка, тобто трохи допереду від устя різцевого каналу. Оскільки укол болісний, слизову оболонку попередньо варто обробити 1—2 % розчином дикаїну або струменем 10 % аерозолю лідокаїну. Просунувши голку до контакту з кісткою, вводять 0,3-0,5 мл розчину анестетика, що блокує нерв у каналі. Гарний анестетический ефект досягається при введенні голки в канал на глибину 0,5-0,75 см. Введення голки в канал може бути утруднене при деформаціях щелеп (нижня макро- або прогнатія, верхня мікро- або ретрогнатія). Анестезія слизової оболонки піднебіння в області чотирьох верхніх різців настає протягом 5 хв (мал. 5, а).

Внутрішньоносовий спосіб. У ряді випадків при наявності патологічного процесу у фронтальному відділі альвеолярного відростка (періостит, остеомієліт, новоутворення і т.д.), коли внутрішньоротовий доступ не показаний, виникає необхідність у внутрішньоносовому способі. Це досягається двосторонньою ін'єкцією анестетика біля основи перегородки носа (досить складна процедура) або аплікаційним знеболюванням тампоном, змоченим 3-5 % розчином дикаїну з адреналіном і введеним на кілька хвилин у нижні носові ходи праворуч і ліворуч від перегородки носа (мал. 5, б).

Мал.5 Знеболення носопіднебінного нерву.

а — внутрішньоротовий спосіб в різцевому каналі;

б — внутрішньо носовий спосіб біля основи перегородки носа.

Ускладнення. Глибоке введення голки в різцевий отвір (більш ніж на 1 см) погрожує появою носової кровотечі.

Знеболювання нижнього альвеолярного нерва біля нижньощелепного отвору (мандибулярна анестезія).

Нижньощелепний отвір перебуває в середній частині внутрішньої поверхні гілки нижньої щелепи, попереду й зсередини прикритий кістковим виступом - язичком нижньої щелепи. Цей отвір розташований на 1,5 см дозаду від переднього краю гілки й на 1,3 см - від заднього краю; від нижнього краю щелепи воно відстоїть на 2,7 см. Кістковий виступ біля нижньощелепногоотвору перешкоджає введенню анестетика безпосередньо в нього, тому знеболюючий розчин варто вводити на 1 см вище цього отвору в те місце, де перебуває рихла клітковина. Висота розташування нижньощелепногоотвору відповідає в дорослих рівню жувальної поверхні нижніх великих кутніх зубів, у людей похилого віку й дітей - трохи нижче. Блокування нижнього альвеолярного і язичного нервів біля нижньощелепногоотвору можна виконати внутрішньо- та позаротовим способами.

Внутрішньоротове знеболювання здійснюють пальпаторно й аподактильно.

А

Мал.6. Мандибулярна анестезія.

а — внутрішньоротовий спосіб анестезії біля нижньощелепного отвору (методом пальпації); б — аподактильний спосіб анестезії біля нижньощелепного отвору за Верлоцьким; в — проекція нижньощелепного отвору на шкірі. Позаротовий спосіб анестезії біля нижньощелепного отвору.

нестезія пальцевим способом. При максимально відкритому роті хворого лікар поміщає вказівний палець у ретромолярну ямку, пальпуючи при цьому внутрішній край гілки. Голку вводять до кістки на 1 см дозаду від нігтя вказівного пальця й на 1 см вище жувальних поверхонь нижніх великих кутніх зубів. Шприц повинен розташовуватися біля другого малого кутнього зуба із протилежного боку нижньої щелепи. Ввівши голку на глибину 0,75 см, випускають 0,5 мл анестетика для блокування язичного нерва, а потім на глибині 2-2,5 см (голка торкається кістки) - ще 3-4 мл (мал. 6, а). Для анестезії слизової оболонки нижньої щелепи з її зовнішньої сторони в ділянці великих кутніх зубів (блокування щічного нерва) анестезуючий розчин уводять по перехідній складці або в товщу щоки (5-10 мл). Мандибулярная анестезія настає через 15-20 хв і триває 1,5 год.

Знеболювання щічного й жувального нервів.

Loading...

 
 

Цікаве